Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії

Автор(и)

  • Ivan Kuzminskyi Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2018155004

Ключові слова:

спів, музичні інструменти, музична культура та освіта

Анотація

Спів постійно супроводжував студентів Києво-Могилянської академії у їхньому житті, що підтверджують академічні інструкції, різномантні документи, іконографія, свідчення очевидців тощо. Усі вихованці були зобов’язані відвідувати храми на території Братського монастиря, а найздібніші ставали тут співаками. Вони співали у головних «братських» храмах — Богоявленському соборі та Благовіщенській (Конґреґаційній) церкві, а також у різних церквах Подолу, у київській митрополичій капелі, у Придворній співочій капелі Санкт-Петербурґа тощо. Академічні співаки брали участь у богослужіннях, на похоронах, під час церковних та світських урочистостей, під час випрошування милостині (саме тому бурсу деякий час називали «співочою»). Окрім цього, спів та гра на музичних інструментах були частиною навчання, зокрема є припущення, що вірші на уроках поетики виконували за допомоги співу та гри на музичних інструментах. Музичні номери були частиною шкільних вистав, а хор та оркестр обов’язково супроводжували урочисті богословські та філософські диспути. Поза тим, гра на музичних інструментах належала до рекомендованих розваг і її всіляко вітали поза навчанням, хоч спеціальні музичні дисципліни почали викладати в Академії лише на початку XIX ст. До наших днів збереглася тільки частина нотної спадщини, пов’язаної з Академією та Братським монастирем, — паралітургійні та учнівські пісні, партесні концерти, Ірмологіони. Безумовно, найбільшим серед тих композиторів, хто представляє Академію, слід вважати Артемія Веделя. На відміну від решти видатних композиторів українського походження XVIII ст. — Дмитра Бортнянського та Максима Березовського, Ведель не лише навчався тут, а й писав твори для студентського хору.

Біографія автора

Ivan Kuzminskyi, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського

кандидат мистецтвознавства, докторант Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського

Посилання

  1. Antonovych, Myroslav, ed. Divine Liturgy in five voices by an unknown author of the 17th century. Transcription and musical arrangement. Winnipeg: St. Andrew’s College, University of Manitoba, 1979.
  2. Askochenskii, Viktor. Kiev s drevneishym ego uchilishchem Akademieiu. P. 1–2. Kiev, 1856.
  3. Baranivska, Larysa. Hetmansko-starshynske seredovyshche i kulturno-muzychne zhyttia v Ukraini druhoi polovyny XVII–XVIII st.: dysertaciia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata mystetstvoznavstva. Kyiv: Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M. T. Rylskoho, 2001.
  4. Baranowicz, Łazar. Lutnia Apollinowa. Kijów, 1671.
  5. Bozherianov, Ivan. «Kirill Ivanovich Glovachevskii.» Kievskaia starina 2 (1885): 308–317.
  6. Chudinova, Irina. Penie, zvony, ritual: topografia cerkovno-muzykalnoi kultury Peterburga. Sankt-Peterburg, 1994.
  7. Dubrovina, Lyubov, ed. Kyievo-Mohylianska akademiia v dokumentach i ridkisnych vydanniach z fondiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho. P. 2. Kyiv, 2003.
  8. Franko, Ivan. Zibrannia tvoriv u piatdesiaty tomach. Vol. 32: Literaturno-krytychni pratsi (1899–1901). Kyiv: Naukova Dumka, 1982.
  9. Franko, Ivan. Zibrannia tvoriv u piatdesiaty tomach. Vol. 42^ Folklorystychni pratsi. Kyiv: Naukova Dumka, 1984.
  10. Gerasymova-Persydska, Nina, ed. Ukrainski partesni motety pochatku XVIII stolittшa z Yugoslavskych zibran. Kyiv: Muzychna Ukraina, 1991.
  11. Golubev, Stepan. Istoria Kievskoш dukhovnoi akademii. Vypusk pervyi. Period do-Mogilanskii. Kiev, 1886.
  12. Gordon, Patrik. Dnevnik, 1684–1689. Translated by Dmitri Fedosov. Moskva: Nauka, 2009.
  13. Gorenko-Baranivska, Larysa. «Muzychno-prosvitnytska diialnist vyhovantsia Kyievo-Mohylianskoi akademii H. Skovorody v konteksti rozvytku ukrainskoi muzychnoi kultury XVIII st.» Naukovi Zapysky NaUKMA 18 (2000): 115–118.
  14. «Grecheskie muzy v malorusskom izobrazhenii (Risunok i obiasnenie k nemu).» Kievskaia starina 4 (1884): 709–715.
  15. Husarchuk, Tetiana. Artemii Vedel. Postat myttsia u konteksti epokh. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M., 2017.
  16. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, 216 p, no 49.
  17. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, 216 p, no 54 (а).
  18. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, 221 p, vol. 1, no 4.
  19. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, 221 p, vol. 1, no 34.
  20. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 305, spr. 259.
  21. Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 323, 100 p.
  22. Istoriia ukrainskoi muzyky. V shesty tomakh. Vol. 1: Vid naidavnishykh chasiv do seredyny XIX st. Kyiv: Naukova Dumka, 1989.
  23. Ivano, Ivan, and Borovyk, Mykola. «Novoznaidenyi muzychnyi tvir na slova Hryhoriia Skovorody.» Narodna tvorchist ta etnografiia 2 (1971): 67–70.
  24. Ivchenko, Larysa. Ukrainskyi kant XVII–XVIII st. Kyiv: Muzychna Ukraina, 1990.
  25. Kharlampovich, Konstantin. Malorossiiskoie vlianie na velikorusskuiu cerkovnuiu zhizn. Vol. 1. Kazan, 1914.
  26. Kilesso, Tetiana. Bratskyi Bohoiavlenskyi monastyr i Kyievo-Mohylianska akademiia. Kyiv: Technika, 2002.
  27. Kornii, Lidiia. Istoriia ukrainskoi muzyky. Chastyna persha. Vid naidavnishych chasiv do seredyny XVIII st. Kyiv, Kharkiv, New York, 1996.
  28. Kornii, Lidiia. Ukrainska shkilna drama i dukhovna muzyka XVII – pershoi polovyny XVIII st. Kyiv, 1993.
  29. Kornii, Lidiia. «Ukrainska shkilna drama XVII – pershoi polovyny XVIII stolittia yak predtecha natsionalnoho muzychno-dramatychnoho teatru.» Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho 89 (2010): 446–460.
  30. Kozytskyi, Pylyp. Spiv i muzyka u Kyivskii akademii za 300 rokiv yii isnuvannia. Kyiv: Muzychna Ukrayina, 1971.
  31. Krekoten, Volodymyr, and Sulyma, Mykola, eds. Ukrainska poeziia. Seredyna XVII st. Kyiv: Naukova Dumka, 1992.
  32. Kuzminskyi, Ivan, and Dovbyshchenko, Mykhailo. «Novi dokumenty z istorii teatralnoho ta muzychnoho mystetstva Volyni (kinets XVI – pochatok XVII stolit).» Mystetstvoznavchi zapysky 33 (2018): 209–215.
  33. Kuzminskyi, Ivan. «Reforma tserkovnoho spivu mytropolyta Petra Mohyly u Kyievi». Ukrainska musyka: naukovyi zhurnal 2 (28) (2018): 5–11.
  34. Kuzminskyi, Ivan. «Shliakhy pronyknennia partesnoho spivu do Moskovskoho tsarstva.» Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho 109 (2014): 85–98.
  35. Kvanc, Iogann Ioahim. Opyt nastavlenii v igre na fleite traverso. Sankt-Peterburg: Fond Vozrozhdeniia Starinnoi Muzyki, 2013.
  36. Leksykon slovenoroskyi Pamvy Beryndy, edited by Vasyl Nimchuk. Kyiv: AN USRS, 1961.
  37. Lytvynov, Volodymyr, ed. Ukrainski humanisty epochy Vidrodzhennia. Antolohiia u 2 ch. P. 2. Kyiv: Naukova Dumka, Osnovy, 1995.
  38. Mukhin, Nikolai. Kievo-Bratskii uchilishchnyi monastyr: istoricheskii ocherk. Kiev, 1893.
  39. Pamiatniki, izdannye Kіevskoiu Komissіeiu dla razbora drevnikh aktov. Izdanіe vtoroe, s dopolnenіami. Vol. 2. Kіev, 1897.
  40. Petrov, Nikolai, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istoriі Kievskoi akademii, otdelenie ІІ (1721–1795 g.g.). Vol. І (1721–1750 g.g.). Kiev, 1904.
  41. Petrov, Nikolai, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istoriі Kievskoi akademii, otdelenie ІІ (1721–1795 g.g.). Vol. ІІ (1751-1762 g.g.). Kiev, 1906.
  42. Petrov, Nikolai, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istoriі Kievskoi akademii, otdelenie ІІ (1721–1795 g.g.). Vol. ІІІ: Carstvovanie Ekateriny II (1762–1796 g.g.). Kievskii mitropolit Arsenii Mogilianskii (do 1770 g.). Kiev, 1906.
  43. Petrov, Nikolai, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istoriі Kievskoi akademii, otdelenie ІІ (1721–1795 g.g.). Vol. IV: Carstvovanie Ekateriny II (1762–1796 g.g.). Kievskii mitropolit Gavriil Kremeneckii (1770–1783 g.g.). Kiev, 1907.
  44. Petrov, Nikolai, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istoriі Kievskoi akademii, otdelenie ІІ (1721–1795 g.g.). Vol. V: Carstvovanie Ekateriny II (1762–1796 g.g.). Kievskii mitropolit Samuil Mislavskii (1783–1795 g.g.). Kiev, 1908.
  45. Plotnikova, Natalia. «Tvorchestvo masterov partesnogo stila Vasilia Titova i Nikolaia Dileckogo: novye otkrytia i perspektivy izuchenia.» In Mezhdunarodnaia nauchnaia konferenciia “Russkoe muzykalnoe barokko: tendencii i perspektivy issledovaniia” 24–26 oktiabria 2016 goda. Materialy, 143–152. Moskva: GII, 2016.
  46. Rezanov, Vladimir. Iz istorii russkoi dramy. Shkolnyia deistva XVII–XVIII vv. i teatr iezuitov. Moskva, 1910.
  47. Riezanov, Volodymyr. Drama ukrainska. Starovynnyi teatr ukrainskyi. Vypusk tretii: Shkilni diistva velykodnoho cyklu. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi Akademii Nauk, 1925.
  48. Riezanov, Volodymyr. Drama ukrainska. Starovynnyi teatr ukrainskyi. Vypusk chetvertyi: Shkilni diistva rizdvianoho tsyklu. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi Akademii Nauk, 1927.
  49. Riezanov, Volodymyr. Drama ukrainska. Starovynnyi teatr ukrainskyi. Vypusk piatyi: Dramatyzovani lehendy ahiohrafichni. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi Akademii Nauk, 1928.
  50. Riezanov, Volodymyr. Drama ukrainska. Starovynnyi teatr ukrainskyi. Vypusk shostyi: Dramy-moralitety. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi Akademii Nauk, 1929.
  51. Sbornik materialov dla istoricheskoi topografii Kieva i ego okrestnostei. Kiev, 1874.
  52. Shkurgan, Oksana. «Partesy z Klasztoru Supraskiego jako źródło do badań nad sposobami zapisu cerkiewnej muzyki wielogłosowej.» Muzyka 4 (239) (2015): 3–35.
  53. Skovoroda, Hryhorii. Povne zibrannшa tvoriv: u 2-ch t. Vol. 1–2. Kyiv: Naukova Dumka, 1973.
  54. Ternovskii, Filipp. «Iz istorii Kievskoi akademii v 1-i chetverti nastoiashchago stoletіa (Vyderzhki iz dnevnika mitropolita Serapiona s predisloviem).» Trudy Kievskoi duhovnoi akademii 10 (1882): 221–246; 11 (1882): 336–361; 1 (1883): 314–345.
  55. Titov, Fedor, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istorii Kievskoi Akademii, otdelenie ІІІ (1796–1869 g.g.). Vol. 1 (1796–1803 g.g.). Kiev, 1911.
  56. Titov, Fedor, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istorii Kievskoi Akademii, otdelenie ІІІ (1796–1869 g.g.). Vol. 2 (1804–1808 g.g.). Kiev, 1911.
  57. Titov, Fedor, ed. Akty i dokumenty, otnosiashchiesia k istorii Kievskoi Akademii, otdelenie ІІІ (1796–1869 g.g.). Vol. 3 (1809–1812 g.g.). Kiev, 1912.
  58. Tsentralnyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 51, op. 3, cz. 1, spr. 19254.
  59. Tsentralnyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 127, op. 152, spr. 31.
  60. Vishnevskii, Dmitrii. «Iz byta studentov staroi Kievskoi akademii.» Kievskaia starina 1 (1896): 32–57; 3 (1896): 309–333.
  61. Vishnevskii, Dmitrii. Kievskaia akademia v pervoi polovine XVIII stoletia. Kiev, 1903.
  62. Zadorozhna, Oksana, ed. Kyievo-Mohylianska akademiia, kin. XVII – poch. XIX st.: Povsiakdenna istoriia: Zb. dok. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2005.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kuzminskyi, I. (2018). Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії. Київська Академія, (15), 11–60. https://doi.org/10.18523/1995-025x2018155004

Номер

№ 15 (2018): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).