Про журнал

Галузь та проблематика

«Київська Академія» позиціонує себе як міжнародна міждисциплінарна наукова платформа для обговорення якнайширшого спектру проблематики, пов’язаної з минулим Києво-Могилянської та Київської духовної академій, а також якнайширше витлумачених освіти й освіченості і пов’язаних із ними культурних феноменів та явищ на українських і сусідніх з ними теренах Центрально-Східної і Східної Європи: інституційна та соціальна історія освіти, книгодрукування та читання, релігійна культура, інтелектуальна історія та історія ідей, а також дослідження біографій пов’язаних із такою діяльністю осіб.

Редакція приймає до друку оригінальні раніше не опубліковані наукові статті, огляди, рецензії, документальні матеріали.

Обмежень за науковими ступенями/званнями авторів немає; подані тексти мають відповідати науковим стандартам якості.

 

Процес рецензування

Подати статтю, джерельний матеріал чи рецензію до «Київської Академії» можна, скориставшись відповідною опцією на інтернет-сторінці журналу, чи надіславши її безпосередньо на е-адресу члена редколегії.

Текст, поданий до журналу, має відповідати академічним науковим та етичним нормам, тематичному спрямуванню видання, а також його вимогам до оформлення. Інших обмежень до текстів немає. Члени редколегії також мають право подавати тексти до журналу – такі рукописи проходять звичайну процедуру розгляду та «сліпого» рецензування. Під час розгляду редколегією тексту члена редколегії, автор до обговорення, визначення рецензента не допускається. Результати зовнішньої оцінки тексту доводиться до відома члена редколегії-автора без розголошення імені рецензента.

Після отримання тексту члени редколегії впродовж місяця (під час вакаційного сезону у липні-серпні – впродовж трьох місяців) оцінюють його відповідність тематиці журналу, обирають зовнішнього рецензента та надсилають йому матеріал на «сліпе» рецензування.

При обранні зовнішнього рецензента редколегія враховує наукові інтереси та академічне реноме кандидата. Сфера його наукових зацікавлень має бути суголосною тематиці тексту, що надсилається на рецензування. Кандидат має посідати науковий ступінь та зарекомендувати себе як дослідник. Штатний співробітник Національного університету «Києво-Могилянська Академія», що видає журнал, не має права залучатися до сліпого рецензування.

Надсилаючи текст на сліпе рецензування, редакція звично просить про результат упродовж місяця. В разі побажання зовнішнього рецензента, безпосередньо із ним може бути узгоджено триваліший термін розгляду роботи. Редакція просить оцінити: самостійність та оригінальність тексту; дотримання фахових вимог та академічної доброчесності; повноту, коректність та аргументованість висновків; зрозумілість/ясність/доступність викладу. В результаті оцінки від зовнішнього рецензента очікується підсумковий висновок про можливість друку рецензованого тексту в журналі (без змін чи після доопрацювання), або ж про причини неможливості публікації тексту. Зовнішній рецензент не обмежується у написанні коментарів до рецензованого тексту.

Після отримання зовнішньої рецензії, редакція доводить її до відома автора без вказівки імені зовнішнього рецензента із пропозицією доопрацювати текст чи аргументовано заперечити доцільність врахування його зауважень/пропозицій (якщо такі є).

В разі аргументованої незгоди автора із негативним висновком рецензента чи задля того, аби редколегія могла визначитися з остаточним рішенням, редакція має право залучити до рецензування ще одного фахівця, повторивши всю викладену вище процедуру.

Рішення про публікацію рецензованого тексту приймає головний редактор та редколегія, враховуючи висновки зовнішнього рецензента/рецензентів та відповіді автора на його/їх зауваження.

В разі схвалення редколегією тексту до друку, він включається до чергового випуску, що комплектується.

В разі відмови у публікації тексту, автор має право подавати до журналу доопрацьований раніше відхилений (якщо підставою для відмови не стало порушення академічної доброчесності) чи інші матеріали, що підлягають звичайній процедурі розгляду та рецензування.

 

Періодичність публікації

«Київська Академія» – щорічник. Черговий випуск журналу комплектується упродовж року (наповнення редпортфеля, рецензування, редагування) і передається до видавництва у грудні.

Від подання рукопису до публікації прийнятої статті зазвичай минає до 9 місяців.

 

Політика відкритого доступу

Журнал забезпечує відкритий доступ до свого вмісту на принципах відкритості та доступності. При використанні публікацій із журналу точні бібліографічні покликання обов’язкові.

 

Індексування

Періодичне видання «Київська Академія» проіндексовано в науково-репозитарних базах, наукометричних базах даних та наукових пошукових системах:

 

Редакційна політика та етичні норми

Ethics and Publication Malpractice Statement журналу «Київська Академія» сформовано, головним чином, відповідно до стандартів, вимог та рекомендацій, розроблених by the Committee on Publication Ethics (COPE). Видавнича етика журналу зобов’язує авторів, рецензентів та редакторів (видавців) до дотримання правил та виконання обов’язків, що описані нижче.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АВТОРІВ

Автори мають право:

1) у будь-який час подавати до редакції журналу власну наукову статтю, що відповідає профілю часопису;

2) звертатися до редакції журналу за інформацією (і отримувати її) про те, чи подана автором(кою)/авторами стаття передана рецензентам, чи пройшла рецензування, чи прийнята до друку, у разі відхилення – про причини відхилення, у якому номері часопису може вийти друком;

3) отримувати рецензії експертів на свою статтю, відповідати на зауваження рецензентів чи просити про їх уточнення, вносити у статтю відповідні зміни чи, навпаки, відстоювати власну авторську позицію;

4) звертатися до редакції журналу з питаннями щодо технічних моментів оформлення статті та отримувати належну інформацію;

5) відкликати із журналу статтю в будь-який момент до того часу, поки випуск, до якого уміщено відповідну статтю, не передано у виробництво;

Автори зобов’язані:

1) представити у статті детальний виклад ходу дослідження та коректно описати отримані результати, а також надати інформацію про їх значення/новизну в контексті наукового напрямку, в якому проводилось дослідження;

2) навести в рукописі таку кількість посилань та деталей дослідження, яка буде достатньою, аби читачі/рецензенти могли перевірити правомірність представлених результатів та їх релевантність стосовно поставлених у статті наукових задач;

3) негайно повідомити редакцію журналу про виявлення істотної помилки в опублікованій статті (у разі виявлення помилки) та співпрацювати з редакцією задля виправлення виявленої помилки або відкликання статті (коли виправлення неможливе).

Автори гарантують, що:

1) надана до друку стаття є власною працею автора(ки)/авторів, ніде не опублікованою раніше та такою, котра в даний момент не подана до друку в інші часописи, збірники etc.;

2) наукове дослідження, результати якого відображено у статті, було проведено автором(кою)/авторами самостійно та не є оприлюдненими в інших наукових публікаціях;

3) усі особи, заявлені як автори статті, внесли реальний вклад у провадження наукового дослідження та оформлення його результатів, а не є особами, що мають лише технічне чи адміністративне відношення до наукового проекту, в межах якого провадилась відповідна наукова робота;

4) осіб, внески яких у написання статті непряме або незначне (керівники проектів, наукові керівники докторантів, редактори, технічні працівники, колеги, що читали та обговорювали рукопис тощо) згадують у пункті «Подяки» (“Acknowledgments”) розміщеному наприкінці статті чи в примітках;

5) імена співавторів статті розміщено у порядку персонального внеску кожного з них у її написання, і кожен з них відповідає за свою частину спільного дослідження;

6) усі співавтори статті ознайомлені з її остаточною версією, узгодили подані до публікації матеріали, а також погоджуються з правилами її публікації та приймають принципи авторського права за ліцензією Creative Commons “Attribution 4.0 International”;

7) автор(ка)/автори має/мають право на оприлюднення інформації, яка може мати характер комерційної таємниці (у разі, якщо така у статті є), і це не призведе до виникнення конфлікту інтересів (про це повинно повідомлятися на початку статті);

8) у статті коректно вказано джерела фінансування (якщо такі є) наукового дослідження, результати якого лягли в основу представленого редакції рукопису;

9) автор(ка)/автори мають письмовий дозвіл на публікацію у статті творів мистецтва, фотографій, ілюстрацій, схем, діаграм, графіків чи інших матеріалів, на які автор(ка)/автори не мають авторських прав, а власник авторських прав цих матеріалів чітко усвідомлює, що згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International” відповідні матеріали разом зі статтею буде розміщено у відкритому доступі;

10) у наданій до друку статті немає плагіату, тобто прямих чи опосередкованих (прихованих) запозичень із чужих текстів чи матеріалів без наведення відповідного посилання на джерело запозичення.

Автори погоджуються з тим, що:

1) у разі, коли статтю буде прийнято та опубліковано у журналі, вона буде захищена авторським правом згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International”. Це означає, що автор(ка)/автори зберігають свої авторські права на статтю, але вона буде розміщена на сайті часопису у відкритому доступі і будь-хто матиме змогу вільно (без отримування спеціального дозволу автора або редакції журналу) читати, завантажувати, копіювати, використовувати чи поширювати остаточну версію статті за умови наведення належним чином оформленого посилання на автора статті та місце публікації.

Відповідальність за порушення наукової етики:

1) грубе порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики призведе до відхилення рукопису статті або до відкликання уже опублікованої статті;

2) до випадків порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики належать наступні:

- виявлення у статті плагіату;

- включення у статтю результатів досліджень або супровідних матеріалів (ілюстрацій, таблиць, додатків тощо), на які автор(ка)/автори статті не мають авторського права і не мають відповідного дозволу від тримачів авторського права;

- публікація тих результатів наукового дослідження, які уже було оприлюднено в інших наукових виданнях або одночасне подання тієї ж самої статті у декілька різних журналів/збірників;

- представлення фіктивних результатів, свідоме наведення неточних висновків, спотворення або підтасовування фактів, на яких базується дослідження тощо.

- переопубліковання повністю чи значної частини опублікованої у «Київській Академії» статті без посилання на первинну публікацію.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕЦЕНЗЕНТІВ :

1. Рецензенти виконують свою роботу на безоплатній основі, як волонтери.

2. Рецензенти мають право відмовитися від рецензування надісланої статті, якщо вони виявляються надто зайнятими на основному місці праці і не матимуть змоги написати рецензію вчасно.

3. Рецензент(ка) зобов’язаний(а) на будь-якому етапі праці відмовитися від рецензування статті, повідомивши про це редакцію журналу, якщо, прочитавши її, він/вона зрозуміє, що не є достатньо компетентним(ною), аби оцінити рукопис належним чином і зробити його експертну оцінку.

4. При виявленні рецензентом(кою) потенційного конфлікту інтересів з автором(кою)/авторами статті або організаціями, де виконувалося дослідження, рецензент повинен відмовитися від надання експертної оцінки рукопису, повідомивши про це редакцію журналу.

5. Рецензенти, які згодилися прийняти статтю на рецензування, повинні надіслати до редакції свої висновки протягом місяця після отримання рукопису, або ж заздалегідь повідомити редколегію про необхідний для рецензування час.

6. Рецензенти повинні враховувати, що інформація, яка стосується змісту надісланих на рецензування рукописів та їх експертної оцінки є суто конфіденційною та не може обговорюватися ніде і ні з ким, окрім редакції «Київської Академії».

7. Рецензент проводить «сліпе рецензування» рукописів, йому/їй залишаються невідомими прізвища та імена авторів, комунікація з авторами відбувається виключно за посередництва редакції журналу.

8. Рецензент зобов’язаний надавати експертну оцінку рукопису максимально об’єктивно, уникаючи політичної, ідеологічної, релігійної, професійної чи персональної заангажованості, та не вдаючись до особистих випадів чи образ.

9. За наявності зауважень рецензент повинен їх максимально повно та зрозуміло описати та обґрунтувати і надати авторові(ці)/авторам рукопису максимальну допомогу у вдосконаленні статті, навіть у випадках, коли, на думку експерта(ки), стаття не підлягає публікації.

10. Рецензент зобов’язаний повідомити редакцію у випадку виявлених у рукописові ознак порушення наукової етики (повторна публікація тих самих результатів дослідження; прямий чи прихований плагіат; використання чужих ідей або результатів досліджень без належно оформлених посилань; свідоме фальшування або спотворення наукових результатів, подавання не достовірної інформації тощо).

11. Рецензенти зобов’язані пам’ятати, що рукописи статей є власністю їхніх авторів, передавання рукопису третім особам чи використання будь-якої вміщеної там інформації до публікації відповідної статті у журналі, є недопустимими і будуть розцінені як грубе порушення наукової та видавничої етики.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕДАКТОРІВ :

1. Головний редактор «Київської Академії» у своїй роботі керується редакційною політикою журналу, що визначена та прийнята редакційною колегією, а також законодавством своєї країни у галузі інтелектуальної власності та авторських прав.

2. Головний редактор та члени редакційної колегії журналу несуть повну відповідальність за науковий рівень опублікованих у журналі статей та за те, щоб вони відповідали правилам і принципам наукової та видавничої етики «Київської Академії».

3. Приймаючи рішення про приймання чи відхилення надісланого до редакції рукопису, головний редактор повинен консультуватися з членами редакційної колегії та зобов’язаний брати до уваги результати експертних висновків рецензентів.

4. Рішення про прийняття/відхилення поданого до редакції рукопису повинно бути максимально об’єктивним та не може залежати від релігійних, політичних, ідеологічних переконань, сексуальної орієнтації, статі, громадянства, раси чи етнічної приналежності автора(ки)/авторів.

5. Незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено, головний редактор та члени редакційної колегії не мають права ділитися інформацією про нього і його зміст, а також не можуть давати доступ до ознайомлення з рукописом нікому, окрім рецензентів, які писатимуть експертний висновок на подану статтю.

6. Головний редактор і члени редакційної колегії не мають права використовувати у власних працях чи власних цілях ідеї, матеріали чи текстові фрагменти рукописів статей, поданих до редакції, незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено.

7. Головний редактор зобов’язаний ужити усіх можливих заходів для того, щоб експерти, які здійснюють «сліпе рецензування» (the blind review process) рукописів, не довідалися/не здогадалися, хто є автором рецензованої статті, і, навпаки, щоб автори не довідалися, хто є рецензентом.

8. Приймаючи рішення про те, чи належить рукопис прийняти до публікації, редактори зобов’язані брати до уваги не тільки науковий рівень статті, новизну представлених результатів та чіткість і послідовність викладу матеріалу, але й звертати увагу на те, чи у статті дотримано всіх вимог наукової етики.

9. Зважаючи на те, що рукописи до журналу можуть подавати автори з будь-якої країни світу, а законодавство різних країн у сфері авторських прав, етики інтелектуальної власності та наукової етики відрізняються, у випадку спірних ситуацій редактор може попросити у автора(ки)/авторів офіційного листа, який підтверджуватиме, що спосіб подання дослідницького матеріалу не суперечить правовому порядку його/її/їхньої держави. Лист повинен бути від тієї інстанції, яка у даній країні відповідає за регулювання питань інституційної етики та інтелектуальної власності.

10. Редакційна колегія при вирішенні питання про доопрацювання чи відмову у друці статті керується COPE’s Retraction Guidelines, а також прагне до співпраці з іншими науково-дослідними інституціями та журналами відповідно до COPE’s advice on Cooperation between Research Institutions and Journals on Research Integrity Cases.

11. Редактори, в разі читацьких звернень, реагують лише на ті з них, що стосуються змісту опублікованих матеріалів.

ЧИТАЧІ МАЮТЬ ПРАВО НА :

1. Якісний науковий контент журналу;

2. Вільний доступ до змісту журналу та інформації про редколегію, політики, принципів та правил видання.

 

Політика самоархівування

Препринт

Автор може депонувати препринт (версія документу перед експертним оглядом) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це препринт матеріалу, поданого для публікації в журналі "Київська Академія", що видається Національним університетом Києво-Могилянська академія).

Постпринт та авторська копія

Автор може депонувати постпринт (версія документу після експертного огляду, з внесеними правками) та авторську копію (машинопис остаточної версії документу) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це схвалена до друку рецензована версія статті. Опублікована версія статті доступна у журналі "Київська Академія" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

Версія видавця

Автор може депонувати опубліковану версію видавця (створений видавцем PDF-файл) у будь-якому сховищі та зробити його загальнодоступним з посиланням на видавця та журнал: ("Це опублікована версія статті, доступна у журналі "Київська Академія" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

 

Історія журналу

Перше число журналу побачило світ у 2004 р. як окремий спеціальний 35-й том «Наукових записок НаУКМА». З 2016 р. журнал має окремий сайт. 

Повнотекстовий архів випусків журналу з 2004 до 2015 рік -  розташовано у репозитарії НаУКМА.