Редакційні політики

Процес рецензування
Політика відкритого доступу
Архівування
Редакційна політика та етичні норми
Плагіат і авторська етика
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та етики
Політика відкликання публікацій
Принципи справедливого оцінювання (DORA)
Управління дослідницькими даними та принципи FAIR
Політика самоархівування
Політика щодо авторства та використання генеративного ШІ

ПРОЦЕС РЕЦЕНЗУВАННЯ

Подати статтю, джерельний матеріал чи рецензію до «Київської Академії» можна, скориставшись відповідною опцією на інтернет-сторінці журналу, чи надіславши її безпосередньо на е-адресу члена редколегії.

Текст, поданий до журналу, має відповідати академічним науковим та етичним нормам, тематичному спрямуванню видання, а також його вимогам до оформлення. Інших обмежень до текстів немає. Члени редколегії також мають право подавати тексти до журналу – такі рукописи проходять звичайну процедуру розгляду та «сліпого» рецензування. Під час розгляду редколегією тексту члена редколегії, автор до обговорення, визначення рецензента не допускається. Результати зовнішньої оцінки тексту доводиться до відома члена редколегії-автора без розголошення імені рецензента.

Після отримання тексту члени редколегії впродовж місяця (під час вакаційного сезону у липні-серпні – впродовж трьох місяців) оцінюють його відповідність тематиці журналу, обирають зовнішнього рецензента та надсилають йому матеріал на «сліпе» рецензування.

При обранні зовнішнього рецензента редколегія враховує наукові інтереси та академічне реноме кандидата. Сфера його наукових зацікавлень має бути суголосною тематиці тексту, що надсилається на рецензування. Кандидат має посідати науковий ступінь та зарекомендувати себе як дослідник. Штатний співробітник Національного університету «Києво-Могилянська Академія», що видає журнал, не має права залучатися до сліпого рецензування.

Надсилаючи текст на сліпе рецензування, редакція звично просить про результат упродовж місяця. В разі побажання зовнішнього рецензента, безпосередньо із ним може бути узгоджено триваліший термін розгляду роботи. Редакція просить оцінити: самостійність та оригінальність тексту; дотримання фахових вимог та академічної доброчесності; повноту, коректність та аргументованість висновків; зрозумілість/ясність/доступність викладу. В результаті оцінки від зовнішнього рецензента очікується підсумковий висновок про можливість друку рецензованого тексту в журналі (без змін чи після доопрацювання), або ж про причини неможливості публікації тексту. Зовнішній рецензент не обмежується у написанні коментарів до рецензованого тексту.

Після отримання зовнішньої рецензії, редакція доводить її до відома автора без вказівки імені зовнішнього рецензента із пропозицією доопрацювати текст чи аргументовано заперечити доцільність врахування його зауважень/пропозицій (якщо такі є).

В разі аргументованої незгоди автора із негативним висновком рецензента чи задля того, аби редколегія могла визначитися з остаточним рішенням, редакція має право залучити до рецензування ще одного фахівця, повторивши всю викладену вище процедуру.

Рішення про публікацію рецензованого тексту приймає головний редактор та редколегія, враховуючи висновки зовнішнього рецензента/рецензентів та відповіді автора на його/їх зауваження.

В разі схвалення редколегією тексту до друку, він включається до чергового випуску, що комплектується.

В разі відмови у публікації тексту, автор має право подавати до журналу доопрацьований раніше відхилений (якщо підставою для відмови не стало порушення академічної доброчесності) чи інші матеріали, що підлягають звичайній процедурі розгляду та рецензування.

ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

Періодичне фахове видання «Київська Академія» є журналом  відкритого доступу. Редколегія підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative (BOAI), спрямовану на вільне та безкоштовне поширення наукової інформації.

Політика відкритого доступу — це забезпечення безпосереднього відкритого доступу до випусків, підтримка принципів вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

АРХІВУВАННЯ

Кожний випуск журналу виходить у друкованому й електронному вигляді. Електронну версію обов’язково розміщують у вільному доступі на сайті журналу та в інституційному репозитарії НаУКМА eKMAIR, а також передають до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для розміщення на порталі «Наукова періодика України».

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТИЧНІ НОРМИ

Ethics and Publication Malpractice Statement журналу «Київська Академія» сформовано, головним чином, відповідно до стандартів, вимог та рекомендацій, розроблених by the Committee on Publication Ethics (COPE). Видавнича етика журналу зобов’язує авторів, рецензентів та редакторів (видавців) до дотримання правил та виконання обов’язків, що описані нижче.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АВТОРІВ

Автори мають право:

1) у будь-який час подавати до редакції журналу власну наукову статтю, що відповідає профілю часопису;

2) звертатися до редакції журналу за інформацією (і отримувати її) про те, чи подана автором(кою)/авторами стаття передана рецензентам, чи пройшла рецензування, чи прийнята до друку, у разі відхилення – про причини відхилення, у якому номері часопису може вийти друком;

3) отримувати рецензії експертів на свою статтю, відповідати на зауваження рецензентів чи просити про їх уточнення, вносити у статтю відповідні зміни чи, навпаки, відстоювати власну авторську позицію;

4) звертатися до редакції журналу з питаннями щодо технічних моментів оформлення статті та отримувати належну інформацію;

5) відкликати із журналу статтю в будь-який момент до того часу, поки випуск, до якого уміщено відповідну статтю, не передано у виробництво;

Автори зобов’язані:

1) представити у статті детальний виклад ходу дослідження та коректно описати отримані результати, а також надати інформацію про їх значення/новизну в контексті наукового напрямку, в якому проводилось дослідження;

2) навести в рукописі таку кількість посилань та деталей дослідження, яка буде достатньою, аби читачі/рецензенти могли перевірити правомірність представлених результатів та їх релевантність стосовно поставлених у статті наукових задач;

3) негайно повідомити редакцію журналу про виявлення істотної помилки в опублікованій статті (у разі виявлення помилки) та співпрацювати з редакцією задля виправлення виявленої помилки або відкликання статті (коли виправлення неможливе).

Автори гарантують, що:

1) надана до друку стаття є власною працею автора(ки)/авторів, ніде не опублікованою раніше та такою, котра в даний момент не подана до друку в інші часописи, збірники etc.;

2) наукове дослідження, результати якого відображено у статті, було проведено автором(кою)/авторами самостійно та не є оприлюдненими в інших наукових публікаціях;

3) усі особи, заявлені як автори статті, внесли реальний вклад у провадження наукового дослідження та оформлення його результатів, а не є особами, що мають лише технічне чи адміністративне відношення до наукового проекту, в межах якого провадилась відповідна наукова робота;

4) осіб, внески яких у написання статті непряме або незначне (керівники проектів, наукові керівники докторантів, редактори, технічні працівники, колеги, що читали та обговорювали рукопис тощо) згадують у пункті «Подяки» (“Acknowledgments”) розміщеному наприкінці статті чи в примітках;

5) імена співавторів статті розміщено у порядку персонального внеску кожного з них у її написання, і кожен з них відповідає за свою частину спільного дослідження;

6) усі співавтори статті ознайомлені з її остаточною версією, узгодили подані до публікації матеріали, а також погоджуються з правилами її публікації та приймають принципи авторського права за ліцензією Creative Commons “Attribution 4.0 International”;

7) автор(ка)/автори має/мають право на оприлюднення інформації, яка може мати характер комерційної таємниці (у разі, якщо така у статті є), і це не призведе до виникнення конфлікту інтересів (про це повинно повідомлятися на початку статті);

8) у статті коректно вказано джерела фінансування (якщо такі є) наукового дослідження, результати якого лягли в основу представленого редакції рукопису;

9) автор(ка)/автори мають письмовий дозвіл на публікацію у статті творів мистецтва, фотографій, ілюстрацій, схем, діаграм, графіків чи інших матеріалів, на які автор(ка)/автори не мають авторських прав, а власник авторських прав цих матеріалів чітко усвідомлює, що згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International” відповідні матеріали разом зі статтею буде розміщено у відкритому доступі;

10) у наданій до друку статті немає плагіату, тобто прямих чи опосередкованих (прихованих) запозичень із чужих текстів чи матеріалів без наведення відповідного посилання на джерело запозичення.

Автори погоджуються з тим, що:

1) у разі, коли статтю буде прийнято та опубліковано у журналі, вона буде захищена авторським правом згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International”. Це означає, що автор(ка)/автори зберігають свої авторські права на статтю, але вона буде розміщена на сайті часопису у відкритому доступі і будь-хто матиме змогу вільно (без отримування спеціального дозволу автора або редакції журналу) читати, завантажувати, копіювати, використовувати чи поширювати остаточну версію статті за умови наведення належним чином оформленого посилання на автора статті та місце публікації.

Відповідальність за порушення наукової етики:

1) грубе порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики призведе до відхилення рукопису статті або до відкликання уже опублікованої статті;

2) до випадків порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики належать наступні:

- виявлення у статті плагіату;

- включення у статтю результатів досліджень або супровідних матеріалів (ілюстрацій, таблиць, додатків тощо), на які автор(ка)/автори статті не мають авторського права і не мають відповідного дозволу від тримачів авторського права;

- публікація тих результатів наукового дослідження, які уже було оприлюднено в інших наукових виданнях або одночасне подання тієї ж самої статті у декілька різних журналів/збірників;

- представлення фіктивних результатів, свідоме наведення неточних висновків, спотворення або підтасовування фактів, на яких базується дослідження тощо.

- переопубліковання повністю чи значної частини опублікованої у «Київській Академії» статті без посилання на первинну публікацію.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕЦЕНЗЕНТІВ :

1. Рецензенти виконують свою роботу на безоплатній основі, як волонтери.

2. Рецензенти мають право відмовитися від рецензування надісланої статті, якщо вони виявляються надто зайнятими на основному місці праці і не матимуть змоги написати рецензію вчасно.

3. Рецензент(ка) зобов’язаний(а) на будь-якому етапі праці відмовитися від рецензування статті, повідомивши про це редакцію журналу, якщо, прочитавши її, він/вона зрозуміє, що не є достатньо компетентним(ною), аби оцінити рукопис належним чином і зробити його експертну оцінку.

4. При виявленні рецензентом(кою) потенційного конфлікту інтересів з автором(кою)/авторами статті або організаціями, де виконувалося дослідження, рецензент повинен відмовитися від надання експертної оцінки рукопису, повідомивши про це редакцію журналу.

5. Рецензенти, які згодилися прийняти статтю на рецензування, повинні надіслати до редакції свої висновки протягом місяця після отримання рукопису, або ж заздалегідь повідомити редколегію про необхідний для рецензування час.

6. Рецензенти повинні враховувати, що інформація, яка стосується змісту надісланих на рецензування рукописів та їх експертної оцінки є суто конфіденційною та не може обговорюватися ніде і ні з ким, окрім редакції «Київської Академії».

7. Рецензент проводить «сліпе рецензування» рукописів, йому/їй залишаються невідомими прізвища та імена авторів, комунікація з авторами відбувається виключно за посередництва редакції журналу.

8. Рецензент зобов’язаний надавати експертну оцінку рукопису максимально об’єктивно, уникаючи політичної, ідеологічної, релігійної, професійної чи персональної заангажованості, та не вдаючись до особистих випадів чи образ.

9. За наявності зауважень рецензент повинен їх максимально повно та зрозуміло описати та обґрунтувати і надати авторові(ці)/авторам рукопису максимальну допомогу у вдосконаленні статті, навіть у випадках, коли, на думку експерта(ки), стаття не підлягає публікації.

10. Рецензент зобов’язаний повідомити редакцію у випадку виявлених у рукописові ознак порушення наукової етики (повторна публікація тих самих результатів дослідження; прямий чи прихований плагіат; використання чужих ідей або результатів досліджень без належно оформлених посилань; свідоме фальшування або спотворення наукових результатів, подавання не достовірної інформації тощо).

11. Рецензенти зобов’язані пам’ятати, що рукописи статей є власністю їхніх авторів, передавання рукопису третім особам чи використання будь-якої вміщеної там інформації до публікації відповідної статті у журналі, є недопустимими і будуть розцінені як грубе порушення наукової та видавничої етики.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕДАКТОРІВ :

1. Головний редактор «Київської Академії» у своїй роботі керується редакційною політикою журналу, що визначена та прийнята редакційною колегією, а також законодавством своєї країни у галузі інтелектуальної власності та авторських прав.

2. Головний редактор та члени редакційної колегії журналу несуть повну відповідальність за науковий рівень опублікованих у журналі статей та за те, щоб вони відповідали правилам і принципам наукової та видавничої етики «Київської Академії».

3. Приймаючи рішення про приймання чи відхилення надісланого до редакції рукопису, головний редактор повинен консультуватися з членами редакційної колегії та зобов’язаний брати до уваги результати експертних висновків рецензентів.

4. Рішення про прийняття/відхилення поданого до редакції рукопису повинно бути максимально об’єктивним та не може залежати від релігійних, політичних, ідеологічних переконань, сексуальної орієнтації, статі, громадянства, раси чи етнічної приналежності автора(ки)/авторів.

5. Незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено, головний редактор та члени редакційної колегії не мають права ділитися інформацією про нього і його зміст, а також не можуть давати доступ до ознайомлення з рукописом нікому, окрім рецензентів, які писатимуть експертний висновок на подану статтю.

6. Головний редактор і члени редакційної колегії не мають права використовувати у власних працях чи власних цілях ідеї, матеріали чи текстові фрагменти рукописів статей, поданих до редакції, незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено.

7. Головний редактор зобов’язаний ужити усіх можливих заходів для того, щоб експерти, які здійснюють «сліпе рецензування» (the blind review process) рукописів, не довідалися/не здогадалися, хто є автором рецензованої статті, і, навпаки, щоб автори не довідалися, хто є рецензентом.

8. Приймаючи рішення про те, чи належить рукопис прийняти до публікації, редактори зобов’язані брати до уваги не тільки науковий рівень статті, новизну представлених результатів та чіткість і послідовність викладу матеріалу, але й звертати увагу на те, чи у статті дотримано всіх вимог наукової етики.

9. Зважаючи на те, що рукописи до журналу можуть подавати автори з будь-якої країни світу, а законодавство різних країн у сфері авторських прав, етики інтелектуальної власності та наукової етики відрізняються, у випадку спірних ситуацій редактор може попросити у автора(ки)/авторів офіційного листа, який підтверджуватиме, що спосіб подання дослідницького матеріалу не суперечить правовому порядку його/її/їхньої держави. Лист повинен бути від тієї інстанції, яка у даній країні відповідає за регулювання питань інституційної етики та інтелектуальної власності.

10. Редакційна колегія при вирішенні питання про доопрацювання чи відмову у друці статті керується COPE’s Retraction Guidelines, а також прагне до співпраці з іншими науково-дослідними інституціями та журналами відповідно до COPE’s advice on Cooperation between Research Institutions and Journals on Research Integrity Cases.

11. Редактори, в разі читацьких звернень, реагують лише на ті з них, що стосуються змісту опублікованих матеріалів.

ЧИТАЧІ МАЮТЬ ПРАВО НА :

1. Якісний науковий контент журналу;

2. Вільний доступ до змісту журналу та інформації про редколегію, політики, принципів та правил видання.

ПЛАГІАТ І АВТОРСЬКА ЕТИКА

Редакційна колегія фахового видання «Київська Академія» вважає неприйнятною практику плагіату, порушення авторських прав і наукової етики та вживає всіх можливих заходів для недопущення цього, зокрема всі матеріали, подані до журналу, проходять перевірку на плагіат за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.

Редакційна колегії визнає відповідальність за належне представлення результатів наукових досліджень, в тому числі з правових та етичних аспектів публікації. У випадку виявлення плагіату у поданих для публікації текстах редколегія залишає за собою право відхилити статтю без дозволу на доопрацювання та повторне представлення й повідомити про факт плагіату інституцію, яку представляє автор.

ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГ ЩОДО ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

Журнал дотримується високих стандартів якості публікацій та розглядає будь-які повідомлення про порушення академічної доброчесності й етики (фабрикація або фальсифікація даних, плагіат, неправомірне авторство тощо) відповідно до принципів COPE. Автори та співавтори несуть повну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.

Подача скарги: Скаргу про порушення принципів академічної доброчесності слід надсилати електронною поштою на електронну адресу головного редактора журналу: m.yaremenko@ukma.edu.ua.

Скарга повинна бути чіткою, конкретною та містити докази порушення.

Розгляд скарги: Підтвердження отримання скарги — до 10 робочих днів; розслідування скарги — до 60 робочих днів.

Особа, щодо якої порушено питання про недотримання принципів академічної доброчесності, має право:

ознайомитися з матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та/або письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у вивченні доказів порушення принципів академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце, бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду (п. 8 статті 42 Закону України «Про освіту»).

За підтвердження факту порушення принципів академічної доброчесності можливі такі дії:

відхилення рукопису або відкликання опублікованої статті;

публікація офіційної заяви з описом порушення;

повідомлення установи авторів та відповідних органів;

заборона подавати матеріали до журналу на визначений термін.

Про результати розгляду скарги про порушення принципів академічної доброчесності інформують заявника та авторів у разі доведеного порушення.

Автори та співавтори несуть повну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.

ПОЛІТИКА ВІДКЛИКАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ

Відкликання тексту наукової статті (ретракція) є механізмом виправлення опублікованої інформації та оповіщення читачів про те, що опублікована наукова стаття містить серйозні недоліки або помилкові дані, яким не можна довіряти. Недостовірність даних може бути результатом як випадковості, так і усвідомлених порушень.

Відкликання наукової статті використовується для інформування читачів про випадки дублювання публікацій (коли автори надсилають той самий матеріал у декілька видань), плагіату та приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їхнього використання.

Основна мета відкликання наукової статті – виправлення та забезпечення цілісності опублікованої у журналі інформації.

Головним приводом та підставою для відкликання статті є порушення етичних принципів журналу:

Наявність неправомірних запозичень тексту;

Дублювання статті в декількох виданнях;

Виявлення у статті фабрикації або фальсифікацій (наприклад, для експериментальних даних досліджень);

Виявлення в статті серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставлять під сумнів наукову цінність матеріалу;

Некоректний склад авторів (до переліку авторів включені особи, що не відповідають критеріям авторства);

Автори мають прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);

Перевидання статті без згоди автора;

Інші порушення етичних принципів журналу.

Приводом для відкликання статті є:

Звернення автора про відкликання статті;

Подання головного редактора журналу.

Порядок відкликання статті:

1. Рішення про відкликання статті приймає редакційна колегієя журналу за поданням головного редактора журналу. Подання має містити інформацію про наявність підстав для відкликання статті, зазначених цими правилами. Рішення про відкликання статті приймають з урахуванням відповіді автора статті, що обґрунтовує його позицію з питання про відкликання статті (за умови надходження даної відповіді).
2. Якщо автор/авторський колектив вважають за необхідне відкликати статтю, вони звертаються до редакції, мотивовано пояснивши причину свого рішення. Редакція відповідає авторам і за наявності підстав для ретракції, вона самостійно здійснює відкликання тексту статті.
3. Якщо редакційна колегія приймає рішення про відкликання тексту статті на підставі власної експертизи або інформації, що надійшла до редакції, про це інформують автора/авторський колектив і від автора очікують відповідь. Якщо автор/авторський колектив ігнорує запит редакції, редакція має право звернутися по допомогу до Комітету з етики наукових досліджень НаУКМА та/або провести ретракцію публікації без урахування думки автора.
4. Рішення про відкликання статті оформлюється протоколом засідання редакційної колегії журналу.
5. Прийнявши рішення відкликати статтю, редакція вказує причину ретракції (в разі виявлення плагіату – із зазначенням джерела запозичення), а також дату ретракції. Стаття і опис статті залишаються на інтернет-сайті журналу у складі відповідного випуску журналу, але на електронну версію тексту наносять напис «ВІДКЛИКАНО» та дату ретракції. Цю ж позначку ставлять у статті та у змісті випуску.
6. Головний редактор журналу направляє до Видавничої Ради протокол засідання редакційної ради журналу, в якому вказує дату проведення засідання, склад присутніх, результати експертизи, обґрунтоване рішення, та заповнену форму:

- ПІБ автора і назва статті

- Назва, том, випуск та рік видання, текст якого відкликають

- Ініціатор відкликання статті

- Підстава для відкликання статті та дата прийняття рішення

- Покликання на сторінку на сайті видання, на якій подано інформацію про ретракцію

- Вихідні дані статті та DOI

- Тематика статті

1. Автору (провідному автору в разі колективного авторства) направляють протокол засідання редакційної колегії журналу з формулюванням, що обґрунтовує причину відкликання статті.
2. Редакційна колегія журналу одночасно з прийняттям рішення про відкликання статті може прийняти рішення про накладення заборони на прийняття до публікації статей від автора ретрагованої статті на певний термін.
3. Інформацію про відкликання статті розміщують на вебсайті журналу.

ПРИНЦИПИ СПРАВЕДЛИВОГО ОЦІНЮВАННЯ (DORA)

Журнал підтримує принципи San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA). Ми оцінюємо подані матеріали виключно на основі їхнього наукового змісту, методологічної якості та внеску в науку, а не за показниками журналів чи цитованості авторів. Журнал визнає різні форми наукових результатів, включно з теоретичними та емпіричними дослідженнями, наборами даних, критичними виданнями, перекладами, рецензіями.

УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ДАНИМИ ТА ПРИНЦИПИ FAIR

Журнал дотримується принципів FAIR у керуванні дослідницькою інформацією. Ми забезпечуємо знаходжуваність (Findable) матеріалів через присвоєння DOI та стандартизовані метадані; доступність (Accessible) завдяки відкритому доступу через нашу платформу; інтероперабельність (Interoperable) шляхом використання загальноприйнятих форматів метаданих; та повторне використання (Reusable) завдяки ліцензуванню за моделлю відкритого доступу і наданню повних бібліографічних та описових даних.
Журнал заохочує авторів розміщувати створені в процесі дослідження дані у відкритих репозиторіях (наприклад, Zenodo, OSF, Figshare або інституційні архіви) з метою забезпечення відкритості, прозорості та можливості повторного використання. Журнал одночасно дотримується етичних норм щодо розповсюдження чутливих та конфіденційних даних досліджень, які можуть бути доступні лише за контрольованого доступу, з обмеженим колом користувачів та після відповідного погодження, при цьому метадані таких матеріалів все одно повинні бути знаходжуваними і описаними відповідно до стандартів FAIR.

ПОЛІТИКА САМОАРХІВУВАННЯ

Препринт

Автор може депонувати препринт (версія документу перед експертним оглядом) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це препринт матеріалу, поданого для публікації в журналі "Київська Академія", що видається Національним університетом Києво-Могилянська академія).

Постпринт та авторська копія

Автор може депонувати постпринт (версія документу після експертного огляду, з внесеними правками) та авторську копію (машинопис остаточної версії документу) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це схвалена до друку рецензована версія статті. Опублікована версія статті доступна у журналі "Київська Академія" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

Версія видавця

Автор може депонувати опубліковану версію видавця (створений видавцем PDF-файл) у будь-якому сховищі та зробити його загальнодоступним з посиланням на видавця та журнал: ("Це опублікована версія статті, доступна у журналі "Київська Академія" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

ПОЛІТИКА ЩОДО АВТОРСТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Журнал дотримується «Рекомендацій щодо використання ШІ в науковій комунікації», розроблених Європейською асоціацією наукових редакторів, а також діє у відповідності до Політики відповідального використання застосунків генеративного штучного інтелекту (ШІ) в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Наказ №332 від 29.07.2025 р.). Редакційна колегія ставиться до використання штучного інтелекту як зручного та ефективного інструмента, проте, результати, отримані за його допомогою, мають ретельно перевірятися і фахово інтерпретуватися. З огляду на те, що однією з основних функцій ШІ є генеративна (створення тексту, обробка даних, формування звітів тощо), тож цей інструмент може недоброчесно використовуватися у підготовці наукових статей. Тому політика використання ШІ безпосередньо пов’язана з дотриманням публікаційної етики та принципів академічної доброчесності.

Авторам

Редакційна колегія очікує, що автори добровільно декларуватимуть використання ШІ у підготовці матеріалів до публікації. В статтях технології ШІ не можуть зазначатися як автор або співавтор, оскільки вони не можуть нести відповідальність за точність, цілісність та оригінальність роботи, а саме ці обов'язки є обов'язковими для авторства.

Згідно з «Рекомендаціями щодо використання ШІ в науковій комунікації» автори мають дотримуватися таких принципів:

Цитування та огляд літератури. Не рекомендується використовувати результати ШІ як першоджерела для підтвердження конкретних тверджень, оскільки цитати чи інформація, надані ШІ, можуть бути неточними або сфабрикованими.

Збір, очищення, аналіз та інтерпретація даних. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для збору, очищення, аналізу або інтерпретації даних у розділі «Матеріал дослідження». Ці заяви в ідеалі повинні супроводжуватися відповідними показниками стійкості та достовірності, а також кроками для забезпечення їх відтворюваності.

Генерація даних. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для генерації даних у розділі «Матеріал дослідження». Редактори повинні знати, що згенеровані дані можуть бути чудовим ресурсом для освітніх цілей, але також можуть бути використані для створення фальшивих даних з метою перевірки гіпотез або інших аналізів.

Візуалізація – створення таблиць, рисунків, зображень, відео чи іншого контенту. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для візуалізації та в підписах до цього контенту в розділі «Теоретико-методологійне підґрунтя». Візуалізації, створені за допомогою інструментів ШІ, можуть вимагати додаткових перевірок для забезпечення їхньої достовірності, а також кроків для забезпечення їхньої відтворюваності.

Допустимим може вважатися використання генеративного ШІ лише з метою покращення перекладу тексту або його орфографічної чи стилістичної правильності, тобто лише для покращення читабельності та мовної коректності тексту.

Результати, отримані за допомогою генеративного ШІ, автори мають ретельно перевіряти науково обґрунтованими методами, оскільки ШІ може створювати вигляд надійного, але неправильного, неповного або упередженого результату.

Остаточну відповідальність за зміст матеріалу, відсутність плагіату та мінімізацію упередженості, спричиненої ШІ, несуть автори. Нерозкриття факту використання ШІ вважається порушенням принципів прозорості та наукової етики та може бути підставою для відмови у публікації.

Рецензентам

Оскільки рукопис, поданий на рецензування розглядаєся як конфіденційний документ, то рецензенти не повинні завантажувати його (або будь-яку його частину) в інструмент генеративного ШІ, бо це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а у випадку наявності особистої інформації – може порушити права на конфіденційність даних.

Рецензенти не повинні завантажувати свою рецензію в інструмент ШІ (навіть з метою виправлення граматичних помилок та покращення читабельності), оскільки в рецензії може міститися конфіденційна інформацію про рукопис та/або авторів.

Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ для наукового огляду статті та/або створення коментарів при рецензуванні через потенційні ризики, пов’язані з недоведеною точністю, ефективністю, надійністю та можливою упередженістю висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за зміст рецензії.

Редакційна колегія

Редакційна колегія журналу, розглядаючи поданий рукопис як конфіденційний документ, зобов’язується не завантажувати його (або будь-яку його частину) в інструмент генеративного ШІ, бо це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а у випадку наявності особистої інформації – може порушити права на конфіденційність даних.

Редакційна колегія зобов’язується не використовуватися генеративний ШІ для допомоги в процесі оцінювання або прийнятті рішення щодо рукопису через потенційні ризики, пов’язані з недоведеною точністю, ефективністю, надійністю та можливою упередженістю висновків щодо рукопису. Редакційна колегія несе відповідальність за редакційний процес, остаточне рішення та повідомлення про нього авторам.