Богородичний культ і служба Покрову

Автор(и)

  • Валерій Зема Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.55-94

Ключові слова:

культ, Мінея, Покров, візіонерство, Успіння, Богородиця, іконографія, церковна служба

Анотація

У статті розглядається формування Богородичного культу через вшанування ікон, реліквій і спеціальних празників, а також за посередництва текстів особливих служб, що їх уміщували в мінеях. Становлення уявлень про Різдво, життя й Успіння Богородиці тривало впродовж століть, відображаючись у різних версіях оповідей, які побутували у Візантії і східнохристиянській традиції загалом та в Київської митрополії зокрема. Простежено формування відповідних іконографічних сюжетів у Візантії та їх репліки у Київській митрополії. Два центри Богородичного культу Константинополя, у Влахернах і Халкопратії, містили реліквії, ризи та пояс Матері Божої. Побутували різні версії оповіді про їх походження та перенесення в Константинополь зі Святої землі. Серед іншого, у 860 р. постала оповідь про порятунок Константинополя від навали русів завдяки ризам Богородиці, які зберігалися у храмі Влахерн. Ця оповідь фіксується не лише у візантійських джерелах, а й у київських історичних наративах. Ще одну оповідь – про Успіння Богородиці – відображено в мінеях Київської митрополії та в іконографії. Аналізуватиметься перегук між текстами й образами, які в Київській митрополії присвячувалися Богородичному культові, зокрема іконі Покрову. За відсутності візантійського першовзірця, який встановлював би стандарт такої іконографії, образ Покрову був доволі плинним. Спершу він спирався на видіння Андрія Юродивого, якому вві сні явилася Богородиця з мафорієм як символом протекції. Ця візія відобразилася у мінейних службах XIV ст., закріпившись у формі празника 1 жовтня, а також у виданому 1619 р. друкарнею Києво-Печерського монастиря «Анфологіоні», де образ Покрову не лише пояснено, а й наголошено на протекції Матері Божої князю та його війську. Від XV ст. розповсюдився новий образ на іконах Покрову – із зображенням Романа Солодкоспівця на амвоні з сувоєм у руках, що відтворювало явлення йому уві сні Богородиці, яка дала святому кондак, а він, прокинувшись, почав співати. Від XVII ст., під впливом західної іконографії, в обіг увійшла ще одна версія образу Покрову – Mater Misericordiae, де під захистом убрання Богородиці зображали місцевих людей.

Біографія автора

Валерій Зема, Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine

Зема Валерій – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Остання монографія: «Київська митрополія перед викликами Ренесансу та Реформації» (Київ: Критика, 2020).

Посилання

  1. Abramovych, Dmytro. Kyievo-Pecherskyi Pateryk: Vstup. Tekst. Prymitky. Kyiv: Vseukrainska Akademiia nauk, 1931.
  2. Akty Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii. Vol. І. Sankt-Peterburg, 1863.
  3. Aleksandrovych, Volodymyr. «Novyi pryklad maliarstva monumentalnoho Ranniohopaleolohivskoho zrazka v ikoni Bohorodytsi z tserkvy Arxanhela Mykhaila v Isaiakh.» Kniazha doba 6 (2012): 219–259.
  4. Aleksandrovych, Volodymyr. «Pokrov Bohorodysti kyivskoi shkoly kintsia XVII stolittia u parafiialnii tserkvi lutskoi okolytsi.» Volynska ikona: Doslidzhennia i restavratsiia. Naukovyi zbirnyk 25 (2018): 61–76.
  5. Aleksandrovych, Volodymyr. Kholmska ikona Bohorodytsi z Emanuilom. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. Ivana Krypiakevycha, 2018.
  6. Aleksandrovych, Volodynyr. Pokrov Bohorodytsi: Ukrainska seredniovichna ikonohrafiia. Lviv: Instytut ukrainoznavstva imeni Ivana Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2010.
  7. Aleksandrowycz, Wołodymyr. «Źródła literackie i tradycja ikonograficzna w przedstawieniu Pokrowu Bogurodzicy.» Meno istorijos studijos 4 (2010): 361–381.
  8. Androshchuk, Fedir. Muzeі i natsionalnyі proekt. Kyiv: NMIU, 2024. Anfolohion. Kyiv: Pecherskyi monastyr, 1619.
  9. Auzépy, Marie-France. L’Hagiographie et l’Iconoclasme Byzantine. London–New York: Routledge, 1999.
  10. Barber, Charles. Contesting the Logic of Painting: Art and Understanding in Eleventh-Century Byzantium. Leiden–Boston: Brill, 2007.
  11. Bremmer, Jan N. «Author, Date and Provenance of Protevangelium of James.» In The Protevangelium of James, 49–70. Leuven–Paris–Bristol: Peeters, 2020.
  12. Cameron, Averil. «The Virgin’s Robe: An Episode in the History of Early Seventh-century Constantinople.» Byzantion 49 (1979): 42–56.
  13. Carpenter, Marjorie. «The Paper that Romanos Swallowed.» Speculum 7/1 (1932): 3–22.
  14. Carr Weyl, Annemarie. «Icons and Objects of Pilgrimage in Middle Byzantine Constantinople.» Dumbarton Oaks papers 56 (2002): 75–92.
  15. Carr Weyl, Annemarie. «Threads of Authority: The Virgin Mary’s Veil in the Middle Ages.» In Robes and Honor: The Medieval World of Investiture, ed. by Stewart Gordon, 60–93. New York: Palgrave Macmillan, 2001.
  16. Chronographiae quae Theophanis Continuati Nomine Fertur, Libri I—IV, ed. Michael Featherstone et Juan Signes Codoňer. Berlin–Boston: De Gruyter, 2015.
  17. Ciobanu, Constantin I. «L’iconographie de l’Hymne Acathiste dans les fresques de l’église st. Onuphre du monastère Lavrov et dans la peinture extérieure Moldavie au temps du règne de Petru Rareş.» Revue Romaine d’Histoire de l’Art. Série Beaux-Arts XLVII (2010): 3–24.
  18. Collection of sermons and Collection of texts devoted to Theotokos, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, od. zb. 515 P.
  19. Cunningham, Mary B. The Virgin Mary in Byzantium, c. 400–1000 CE: Hymns, Homilies, and Hagiography. Cambridge: University Press, 2022.
  20. Dyba, Yurii. «Arkhitekturne tlo ikony Pokrovu Presviatoi Bohorodytsi z Richytsi na Volyni.» Visnyk natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Arkhitektura» 893 (2018): 13–23.
  21. Edificatory Prose of Kievan Rus, ed. W. Veder. Cambridge, Mass.: Harvard Ukrainian Research Institute, 1995.
  22. Fisher, Elisabeth A. «Michael Psellos on the ‘Usual’ Miracle at Blachernae, the Law, and Neoplatonism.» In Byzantine Religious Culture: Studies in Honor of Alice-Mary Talbot, ed. Denis Sullivan, Elisabeth A. Fisher, Stratis Papaioannou, 187–204. Leiden–Boston: Brill, 2012.
  23. Flier, Michael S. «Envisioning the Ruler in Medieval Rus’: The Iconography of Intercession and Architecture.» In Dubitando: Studies in History and Culture in Honor of Donald Ostrowski, ed. B. Boeck, R. Martin, D. Rowland, 181–192. Bloomington: Slavica Publishers, 2012.
  24. Gador-Whyte, Sarah. Theology and Poetry in Early Byzantium: The Kontakia of Romanos the Melodist. Cambridge: University Press, 2017.
  25. Gębarowicz, Mieczysław. Mater Misericordiae–Pokrow–Pokrowa w sztuce i legendzie Środkowo-Wschodniej Europy. Warszawa: Zakład narodowy imienia Ossolińskich, 1986.
  26. Grumel, Venance. «Le ‘miracle habituel’ de Notre-Dame des Blachernes à Constantinople.» Échos d’Orient 30 (1931): 129–146.
  27. Hamartolus, Georgius Monachus. Chronicon breve. Patrologiae Graecae 110, ed. J.-P. Migne. Paris, 1863.
  28. Hannick, Christian. Maximos Holobolos in der Kirchenslavischen homiletischen Litreratur. Wien: ÖAW, 1981.
  29. Horzela, Dobrosława. «The Burning Bush Virgin. In Search for the Origins of the Iconographic Type and Reasons for its Wide Currency in the Stained Glass of Lesser Poland at the Beginning of the Fifteenth Century.» Artibus et historiae: An Art Anthology 86 (2022): 195–240.
  30. «Hronograf Zapadnorusskoi redaktsii.» In Polnoe sobranie russkih letopisej. Vol. XXII, p. II. Petrograd, 1914.
  31. Hurbanič, Martin. The Avar Siege of Constantinople in 626: History and Legend. Cham: Palgrave Macmillan, 2019.
  32. «Ipatievskaia letopis.» In Polnoe sobranie russkih letopisej. Vol. II. Moskva, 1998.
  33. Jolivet-Lévy, Catherine. «La Cappadoce après Jerphanion: Les monuments byzantines des Xe–XIIIe siècles.» Mélanges de l’École franaçaise de Rome: Moyen âge 110 (1998): 899–930.
  34. Jugie, Martin. La mort et l’Assomption de la Sainte Vierge: Etude historico-doctrinale. Rome: Citta del Vaticano, Biblioteca Apostolica, 1944.
  35. KHodak, Iryna. «Ikona “Pokrova Bohorodytsi” z kolektsii Natsionalnoho khudozhnioho muzeiu Ukrainy: Problema pokhodzhennia.» Studii mystetsvoznavchi 4 (2011): 43–68.
  36. Kirpichnikov, Aleksandr. «Uspenie Bogoroditsy v legende i v iskusstve.» In Trudy VI Arhelogicheskogo s”ezda v Odesse (1884 g.). ІІ: 236–243. Odessa, 1888.
  37. Klein, Holger A. «Sacred Relics and Imperial Ceremonies at the Great Palace of Constantinople.» Byzas: Visualisierungen von Herrschaft 5 (2006): 79–99.
  38. Kozak, Nazar. «Akathistos and Pokrov: A Case Study of Iconographic Contamination.» Yskusstvovedsky chtenyia 201 (2015): 312–320.
  39. Kozak, Nazar. «The Akathistos on the Move and the Geography of Post-Byzantine Art.» In The Dormition of Virgin Between East and West, 221–238. Boston–Berlin: De Gruyter, 2022.
  40. Krausmüller, Dirk. «Making the Most of Mary: The Cult of the Virgin in the Chalkoprateia from Late Antiquity to the Tenth Century.» In The Cult of the Mother of God in Byzantium: Texts and Images, ed. by Leslie Brubaker and Mary B. Cunningham, 219–245. London–New York: Routledge, 2016.
  41. Kruk, Mirosław Piotr. «King John III Sobieski and Marie-Casimire Sobieska in Ukrainian Icons of the “Pokrov” of the Mother of God.» Apulum: Acta musei apulensis. Series Historia & Patrimoniun LII (2015): 43–79.
  42. La vie d’Étienne le Jeunne par Étienne le Diacre, introduction, edition et traduction par Marie-France Auzépy. London–New York: Routledge, 1997.
  43. «Lavrentievskaja letopis’.» In Polnoe sobranie russkih letopisej. Vol. I. Moskva, 2001.
  44. Loseva, Olga. Zhytija russkih sviatyh v sostave drevnerusskih Prologov XII – pervoj treti XV vekov. Мoskva, 2009.
  45. Lurié, Basil. «The Feast in of Pokrov, Its Byantine Origin, the Cult of Gregory the Illuminator and Isaak Parthian (Sahak Partcev) in Byzantium.» Scrinium: Journal of Patrology, Critical Hagiography and Ecclesiastical History 7–8 (2011–2012): 231–331.
  46. Maguire, Henry. «Body, Clothing, Metaphor: The Virgin in Early Byzantine Art.» In The Cult of Mother of God in Byzantium: Texts and Images, ed. by Leslie Brubaker and Mary B. Cunningham, 39–51. London–New York: Routledge, 2016.
  47. Maguire, Henry. «The Cult of the Mother of God in Private.» In Mother of God: Representations of the Virgin in Byzantine Art, ed. by Maria Vassilaki, 279–320. Milan: Skira, 2000.
  48. Mango, Cyril. «Constantinople as Theokoupolis.» In Mother of God: Representations of the Virgin in Byzantine Art, ed. by Maria Vassilaki, 209–217. Milan: Skira, 2000.
  49. Marholina, Iryna, Ulianovskyi Vasylii. Kyivska obytel Sviatoho Kyryla. Kyiv: Lybid, 2005.
  50. Mateos, Juan. Le Typicon de la Grande Église: Ms. Sainte-Croix n 40, Xe siècle. T. I: Le cycle des douze mois. Roma: Pontificium Institutum Orientalium Studiorum, 1962.
  51. Maxime le Confesseur: La Vie de la Vierge, éd. Michel-Jean van Esbroeck. Louvain: Peeters, 1986.
  52. Medieval Franciscan Approaches to the Virgin Mary: Mater Sanctissima, Misericordia, et Doloros, ed. by Steven J. Michael, Katherine Wrisley Shelby. Leiden–Boston: Brill, 2018.
  53. Menaion by John of Posada Rybotytska, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12129 III.
  54. Menaion by John of Posada Rybotytska, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12128 III.
  55. Menaion Edificatory, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 303, od. zb. 116 P.
  56. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Biblioteka Ordynacji Zamojskiej, Rps 89.
  57. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12126 III.
  58. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12127 III.
  59. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12132 IV.
  60. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps 12134 III.
  61. Menaion, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Rps І, Rps 7494.
  62. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. І, od. zb. 7494.
  63. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. І, od. zb. 5569.
  64. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. І, od. zb. 4052.
  65. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 30, od. zb. 39.
  66. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 301, od. zb. 365 ІІІp.
  67. Menaion, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. І, od. zb. 4052.
  68. Menaion, National Library in Warsaw, MS 12137 IV.
  69. Menaion, Viddil rukopysiv Rosiiskokoi derzhavnoi biblioteky, f. 98, od. zb. 222.
  70. Methaphrast, Symeon. Patrologiae Graecae 115, ed. J.-P. Migne. Paris, 1899.
  71. Mimouni, Simon Claude. Les traditions ancienne sur la Dormition et l’Assumption de Marie: Etudes littéraires, historiques et doctrinales. Leiden–Boston: Brill, 2011.
  72. Parani, Maria. «Experiencing Miraculous Icon in Byzantium: The Examples of the Icon of the “Usual Miracle” and the Hodegetria in Constantinople.» In Visibilité et présence de l’image dans l’espace ecclésial, ed. by Sulamith Brodbeck et Anne-Orange Poilpré, 171–194. Paris: Éditions de la Sorbonne, 2019.
  73. Pentcheva, Bissera V. Icons and Power: The Mother of God in Byzantium. University Park: Pennsylvania State University Press, 2009.
  74. Pentcheva, Bissera V. «The Supernatural Protector of Constantinople: The Virgin and Her Icons in the tradition of the Avar Siege.» Byzantine and Modern Greek Studies 26 (2002): 2–41.
  75. Plokhii, Serhii. Tsari ta kozaky: Zahadky ukrainskoi ikony. Kyiv: Krytyka, 2018.
  76. Prologue, Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 307, od. zb. 530 P/1664.
  77. Prologue, Viddil rukopysiv Rosiiskokoi derzhavnoi biblioteky, f. 98, od. zb. 98.
  78. Revel-Neher, Elisabeth. Le Témoignage de l’absence: Les objets du Sanctuaire à Byzance et dans l’art Juif du XIe au XVe siecles. Paris: De Boccard, 1998.
  79. Schoenig, Steven A., SJ. Bonds of Wool: The Pallium and Papal Power in the Middle Ages. Washington D.C.: The Catholic University of America Press, 2016.
  80. Shoemaker, Stephen J. «Let Us Go and Burn Her Body: The Image of Jews in the Early Dormition Traditions.» Church History 68/4 (1999): 775–823.
  81. Shoemaker, Stephen J. «The Cult of Fashion: The Earliest “Life of the Virgin” and Constantinople’s Marian’s Relics.» Dumbarton Oaks Papers 62 (2008): 53–74.
  82. Shoemaker, Stephen J. Mary in Early Christian Faith and Devotion. New Haven and London: Yale University Press, 2016.
  83. Simelidis, Christos. «Two Lives of Virgin: John Geometres, Euthymios the Athonite, and Maximos the Confessor.» Dumbarton Oaks Papers 74 (2020): 125–159.
  84. Skylitzes, John. A Synopsis of Byzantine History, 811–1057, transl. by John Wortley, introduction Jean-Claude Cheynet, Bernard Flusin. Cambridge: University Press, 2010.
  85. Spatharikis, Ioannis. The Pictorial Cycles of the Akathistos Hymn for the Virgin. Leiden: Alexandros Press, 2005.
  86. Symeonis Magistri et Logothetae Chronicon, ed. Staffan Wahlgren. Berlin: De Gruyter, 2006.
  87. The Christian Topography of Early Islamic Jerusalem: The Evidence of Willibald of Eichstätt (700–787 CE), ed. by Rodney Aist. Turnhout: Brepols, 2009.
  88. The Dormition and Assumption of the Virgin Mary, transl. with introduction by Stephen J. Shoemaker. Turnhout: Brepols, 2023.
  89. The Glory of Byzantium Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A.D. 843–1261, eds. H.C. Evans and W.D. Wixom. New York: Metropolitan Museum, 1997.
  90. The Homilies of Photius, Patriarch of Constantinople, English transl., introduction, and commentary by Cyril Mango. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1958.
  91. The Hustynja Chronicle, compiled and with introduction by Oleksiy Tolochko. Cambridge, Mass.: HURI, 2013.
  92. The Life of the Virgin, Maximus the Confessor, transl. with an introduction and notes by Stephen J. Shoemaker. New York and London: Yale University Press, 2012.
  93. The Protevangelium of James, introduced, ed. and transl. by J.K. Elliot, with a commentary by Patricia M Rumsey. Turnhout: Brepols, 2022.
  94. Thedori Scuriotae Chronica, ed. by Raimondo Tocci. Berolini–Bostoniae: De Gruyter, 2015.
  95. Tolochko, Oleksii. «Vlakhernska lehenda u Kyievo-Pecherskomu pateryku i klovskyi Stefanych monastyr.» Arkheolohiia 2 (1991): 58–68.
  96. Traduction et commentaire de l’homélie écrite probablement par Théodore le Syncelle sur le siège de Constantinople en 626, ed. Ferenc Makk. Szeged, 1975.
  97. Tymoshenko, Leonid. «Lutska ta Ostrozka eparkhia u XVI–XVII stolitti.» In Ostrozka akademiia XVI–XVII stolittia: Entsyklopedia, ed. by Petro Kulakovskyi, 205–208. Ostroh: Ostrozka akademiia, 2011.
  98. Vid Mykolaia do Iordanu: Vystavka ukrainskykh ikon ta artefaktiv XII–XVII stolit iz pryvatnoi zbirky Ihoria ta Oksany Hrynivykh. Kataloh. Kyiv: Rodovid, 2007.
  99. Zilinko, Roman. Ikonostas tserkvy sv. Ivana Bohoslova v Sukhovi (zi zbirky Natsionalnoho muzeiu u Lvovi imeni Andriia Sheptytskoho ta pryvatnoi kolektsii o. Rostyslava Hladiaka). Naukovyi kataloh. Lviv: Vydavnychyi dim «Ukrpol», 2009.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Зема, В. (2024). Богородичний культ і служба Покрову. Київська Академія, (21), 55–94. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.55-94

Номер

№ 21 (2024): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Valerii Zema

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).