Паисий Лигарид в Киеве

Автор(и)

  • Vera Tchentsova

Ключові слова:

Паисий Лигарид, Досифей II Иерусалимский, Киевский Братский монастырь, Иерусалимский патриархат, церковные библиотеки

Анотація

Паисий Лигарид, митрополит Газы и знаменитый богослов, скончался в Киеве в 1678 г. Местные власти незамедлительно позаботились о том, чтобы сделать опись всего оставшегося после его смерти имущества: книг, рукописей, литургических принадлежностей, облачений и даже некоторых предметов роскоши. По царскому указу принадлежавшие Лигариду вещи должны были отойти Киевскому Братскому монастырю, где владыка провел последние месяцы жизни, для его церковного поминовения. Но почти сразу появился и иной претендент на имущество митрополита — иерусалимский патриарх Досифей II, протестовавший против подобного «расточения» того, что ранее принадлежало одному из находящихся в его юрисдикции архиереев. Досифей II в своих письмах в Москву и Киев долгое время настаивал на том, чтобы имущество Лигарида было возвращено Иерусалимской церкви. Посланец патриарха, архимандрит Хрисанф, во время своего пребывания в Киеве видел рукописи газского владыки, которые, таким образом, сохранялись там еще в конце XVII в. Однако попытки проследить судьбу митрополичьей библиотеки остаются безуспешными: ее следов так и не удалось обнаружить ни в описях киевских библиотек XVIII в., ни в книжных и рукописных собраниях Иерусалимского патриархата и Подворья Святого Гроба. Особый интерес со времени патриарха Досифея и до сих пор вызывал список неизвестных во времена Лигарида гомилий о нашествии русов на Константинополь в 860 г., но судьбу этого примечательного манускрипта, привезенного митрополитом из Москвы в Киев, выяснить так и не удалось. Подготовленный к изданию текст описи пропавшего имущества и библиотеки Паисия Лигарида из Российского государственного архива древних актов дает новые ценные свидетельства о его несохранившихся рукописях и библиотеке, а также о повседневной жизни греческого архиерея.

Біографія автора

Vera Tchentsova

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту вивчення країн Південно-Східної Європи Румунської Академії (Institute for South-East European Studies of the Romanian Academy). Автор монографії «Киевская митрополия между Константинополем и Москвой. 1686» (Київ: Дух i лiтера, 2020).

Посилання

  1. Arkudius, Petrus. De purgatorio igne adversus Barlaam. Romae: Sac. Cong. de Propag. Fide, 1637.
  2. Bahro, Serhіi. «Vidnovlennia Sofii Kyivskoi yepyskopom Metodiiem: superechnosti u svidchenniah dzherel». Byzantinoucrainica I (2022): 190–205.
  3. Belіkova, Halyna, Yavlennia. Pamiatky Kyivskoho Bratskoho monastyria. Albom-kataloh. Kyiv: NHMU, Majster knyh, 2019.
  4. Bernackij, Mihail M. «Koressij Georgij». In Pravoslavnaya enciklopediya, 37: 714–715. Moskva: Pravoslavnaya enciklopediya, 2015.
  5. Brajlovskij, Sergej N. «O meste konchiny Paisiya Ligarida». Russkij arhiv 4 (1893): 447–448.
  6. Burega, Vladimir V., and Pidhajko, Vladimir G. «Kievo-Bratskij v chest’ Bogoyavleniya muzhskoj monastyr’». In Pravoslavnaya enciklopediya, 32: 690–697. Moskva: Pravoslavnaya enciklopediya, 2013.
  7. Burega, Volodymtr V. «Nevіdoma rozvіdka profesora Kyivskoi dukhovnoi akademіi P. P. Kudriavtseva pro pokhovannia u soborі Kyivo-Bratskoho monasytria». Kyivska Akademіia 14 (2017): 180–194.
  8. Catalogue de la bibliothèque des livres de feu l’abbé Rive. Marseille: Rochebrun et Mazet, 1793.
  9. Chencova, Vera G. «Neizvestnyj pisec grecheskih gramot 40h — 60h gg. XVII v. (arhimandrit Leontij?) i zagadochnaya sud’ba rukopisi Akafista (GIM. Sin. gr. 429 / Vlad. 303)». Palaeoslavica 16/2 (2008): 22–67.
  10. Chesnokova, Nadezhda P. «Gazskij mitropolit Paisij Ligarid v Rossii: zametki k biografii». Vestnik PSTGU. Seriya II: Istoriya. Istoriya Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 96 (2020): 11–28.
  11. Chesnokova, Nadezhda P. «Paisij Ligarid». In Pravoslavnaya enciklopediya, 54: 240–243. Moskva: Pravoslavnaya enciklopediya, 2019.
  12. Cichouius, Nicolaus. Tribunal SS. Patrum Orientalium et occidentalium ab Orientalibus summè laudatorum: Ad quod, Duas, De processione Spiritus Sancti à Patre et Filio et De Praeeminentia Romanorum Pontificum supra Orientales Patriarchias. Cracouiae: Caesarius, 1658.
  13. Combefis, Franciscus. Bibliothecae Graecorum patrum auctarium novissimum. Pars 1. Parisiis: Typis Caroli Fosset, 1672.
  14. Dopolneniya k aktam istoricheskim, sobrannyya i izdannyya Arheograficheskoyu kommissieyu. Vol. 6. Sankt-Peterburg: v tipografii E. Praca, 1857.
  15. Ejngorn, Vitalij O. Ocherki iz istorii Malorossii v XVII v. 1. Snosheniya malorossijskago duhovenstva s moskovskim pravitel’stvom v carstvovanie Alekseya Mihajlovicha. Moskva: Univers. tip., 1899.
  16. Ernshtedt, Viktor K. «Vyderzhki Paisiya Ligarida iz besed Patriarha Fotiya». In Zapiski imperatorskoj Akademii nauk po istorikofilologicheskomu otdeleniyu, 8 seriya t. 7, no 8 (1906): 6–39.
  17. Filaret (Gumilevskij), arhiepiskop Har’kovskij. Obzor russkoj duhovnoj literatury 862–1720. P. 1. Har’kov: V Univer. tip., 1859.
  18. Florya, Boris N. Russkoe gosudarstvo i ego zapadnye sosedi (1655–1661). Moskva: Indrik, 2010.
  19. Fomenkova, Marina A. «Substantivnaya leksika starobelorusskih i starorusskih pamyatnikov XIV–XVII vv. (nominacii tkanej)». In Tekst v yazyke, rechi, kul’ture. Sb. nauch. statej, 272–281. Minsk: RIVSH, 2017.
  20. Fonkich, Boris L. Grecheskie rukopisi i dokumenty v Rossii v XIV — nachale XVIII v. Moskva: Indrik, 2003.
  21. Fonkich, Boris L. Grechesko-russkie svyazi serediny XVI — nachala XVIII vv. Grecheskie dokumenty moskovskih hranilishch. Katalog vystavki. Moskva: Orgkomitet XVIII Mezhdunar. kongressa vizantinistov, 1991.
  22. Fonkich, Boris L. «K voprosu o proiskhozhdenii Ivirskogo spiska gomilij Fotiya o nashestvii rossov na Konstantinopol’». In Fonkich, Boris L. Issledovaniya po grecheskoj paleografii i kodikologii IV–XIX vv., 561–577. Moskva: Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi, 2014.
  23. Fonkich, Boris L., and Polyakov, Fedor B. Grecheskie rukopisi Moskovskoj Sinodal’noj biblioteki. Paleograficheskie, kodikologicheskie i bibliograficheskie dopolneniya k katalogu arhimandrita Vladimira
  24. (Filantropova). Moskva: Sinodal’naya biblioteka, 1993.
  25. Golubev, Stefan T. Otzyv o sochinenii V. O. Ejngorna «Ocherki iz istorii Malorossii v XVII v. 1. Snosheniya malorossijskogo duhovenstva s moskovskim pravitel’stvom v carstvovanie Alekseya Mihajlovicha»,
  26. Moskva, 1899. Sankt-Peterburg: Tip. Imp. Akad. nauk, 1902.
  27. Gosudarstvennyj istoricheskij muzej. Otdel rukopisej. Sin. gram. 1288.
  28. Gosudarstvennyj istoricheskij muzej. Otdel rukopisej. Sin. grech. 469
  29. Harlampovich. Konstantin V. Malorossijskoe vliyanie na velikorusskuyu cerkovnuyu zhizn’. Vol. 1. Kazan’: Izd. kn. mag. M. A. Golubeva, 1914.
  30. Hionidis, Harry T. Paisius Ligaridis. New York: Twayne Publ., 1972.
  31. Honcharova, Kateryna V., «Bohoiavlenskyi sobor». Pamiatky Ukrainy: іstorіia ta kultura 1 (2013): 2–13.
  32. Іvakіn, Vsevolod. Tserkvy ta kladovyshcha Kyievo-Podolu XIV–XVIII t. za danymy arheolohіchnyh doslіdzhen». In Bolkhovitinovskyi shchorichnyk 2012, 35–48. Kyiv: Natsіonalnyi Kyievo-Pecherskyi іstoryko-kulturnyi zapovіdnyk, 2013.
  33. Kapterev, Nikolaj F. «Harakter otnoshenij Rossii k pravoslavnomu Vostoku v XVI i v XVII stoletiyah». In Kapterev, Nikolaj F. Sobranie sochinenij, 1: 21–505. Moskva: Dar, 2008.
  34. Kapterev, Nikolaj F. «Hlopoty moskovskogo pravitel’stva o vosstanovlenii Paisiya Aleksandrijskogo i Makariya Antiohijskogo na ih patriarshih kafedrah i o razreshenii ot zapreshcheniya Paisiya Ligarida». In Kapterev, Nikolaj F. Sobranie sochinenij, 2, 741–788. Moskva: Dar, 2008.
  35. Kapterev, Nikolaj F. «Snosheniya ierusalimskogo patriarha Dosifeya s russkim pravitel’stvom (1669–1707 gg.)». In Kapterev, Nikolaj F. Sobranie sochinenij, 1: 506–888. Moskva: Dar, 2008.
  36. Karathanassis, Athanassios E. «La participation des Serbes au mouvement antiottoman des princes de Valachie Cantacuzène et Brancovean et des patriarches orthodoxes Dosithéos Notaras et Dionysios Mousélimis». Balkan Studies 24, no 2 (1983): 455–463.
  37. Kilesso, Tetiana S. Bratskyi Bohoiavlenskyi monastyr i Kyievo-Mohylianska akademiia. Kyiv: Tekhnіka, 2002.
  38. Klejn, Vladimir K. Inozemnye tkani, bytovavshie v Rossii do XVIII veka, i ih terminologiya. Moskva: Izd. Oruzhejnoj palaty, 1925.
  39. Kochegarov, Kirill A. «Ssyl’nyj episkop Mefodij Filimonovich: iz istorii poslednih desyati let zhizni v Moskve». Slavyanovedenie 6 (2020): 75–82.
  40. Kontouma, Vassa. «Vestiges de la bibliothèque de Dosithée II de Jérusalem au Métochion du Saint-Sépulcre à Constantinople». In Les bibliothèques grecques dans l’Empire Ottoman (Bibliologia 54), 259–289. Turnhout: Brepols, 2020.
  41. Kryvosheia, Volodymyr V. «Personalnyi sklad starshyny Bratslavskoho i Kalnytskoho polkiv u period natsionalnoi revoliucii seredyny XVII st». Naukovі zapysky [Vіnnytskoho derzhavnoho pedahohіchnoho unіversytetu іmenі Myhaila Kotsiubynskoho], serіia «Іstorіia» 18 (2010): 189–200.
  42. Kuklina, Irina V. «V. K. Ernshtedt: obzor nauchnogo rukopisnogo naslediya». In Rukopisnoe nasledie russkih vizantinistov, 68–130. Sankt-Peterburg: Dmitrij Bulanin, 1999.
  43. Kunik, Arist. «Analectes historiques ou choix de matériaux pour servir à la connaissance des sources de l’histoire russe». Bulletin de la classe historico-philologique de l’Académie impériale des sciences de St.-Pétersbourg 8 (1851): 185–192.
  44. Kunik, Arist. «O trekh spiskah Fotievyh besed 865 goda». Zapiski imperatorskoj Akademii nauk po istoriko-filologicheskomu otdeleniyu, 8 seriya 7, no 8 (1906): 49–85.
  45. Kunik, Arist. «Que sont devenues les deux homélies εἰς τὴν ἔφοδον τῶν Ῥῶς, δécouvertes à Moscou par Païsi Ligaridès et mentionnées pour la dernière fois par Montfaucon ?» Bulletin de la classe historico- philologique de l’Académie impériale des sciences de St.-Pétersbourg 6 (1849): 374–378.
  46. Kuzenkov, Pavel V. «Pohod 860 g. na Konstantinopol’ i pervoe kreshchenie Rusi v srednevekovyh pis’mennyh istochnikah». In Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy. 2000 g. Problemy istochnikovedeniya, ed. by L. V. Stolyarova, E. A. Mel’nikova, 3–172. Moskva: Vostoch. lit., 2003.
  47. Lavrovskij. Lavr YA. «Neskol’ko svedenij dlya biografii Paisiya Ligarida, mitropolita Gazskogo». Hristianskoe chtenie 11–12 (1889): 672–736.
  48. Legrand, Émile. Bibliographie hellénique, ou description raisonnée des ouvrages publiés par des Grecs au dix-septième siècle. Vol. 4. Paris: A. Picard et fils, 1896.
  49. Lobachev, Sergej V. Patriarh Nikon. Sankt-Peterburg: Iskusstvo-SPB, 2003.
  50. Loparev, Hrisanf M. «Ierusalimskij patriarh Hrisanf (1707–1731) i ego otnoshenie k Rossii». In Trudy Vos’mago arheologicheskago s’’ezda v Moskve. 1890, ed. by. grafinya P. S. Uvarova i M. N. Speranskij, 2: 20–27. Moskva: Tovarishchestvo tipografii A. I. Mamontova, 1895.
  51. Maksimovich, Mihail A. «Skazanie o getmane Petre Sagajdachnom». Kievlyanin 3 (1850): 151–183.
  52. Malorossijskij prikaz. Opisi fonda No 229 Rossijskogo gosudarstvennogo arhiva drevnih aktov, ed. by T. G. Tairova-YAkovleva. Moskva: Drevlekhranilishche, 2012.
  53. Melnyk, Olena O. «Arkheolohіchnі doslіdzhennia pokhovan Kyieva XVІ–XVІІІ st». Emіnak 1/4 (2017): 16–21.
  54. Montfaucon, Bernard de. Bibliotheca bibliothecarum manuscriptorum nova. Vol. 2. Parisiis: apud Briasson, 1739.
  55. Muhin, Nikolaj F. Kievo-Bratskij uchilishchnyj monastyr’. Kiev: Tip. G. T. Korchak-Novickogo, 1893.
  56. Nasrallah, Joseph. Histoire du mouvement littéraire dans l’Église Melchite du Ve au XXe siècle. Vol. IV/1. Louvain: Peeters, 1979.
  57. Nikitin, Petr V. «Ot izdatelya». Zapiski imperatorskoj Akademii nauk po istorio-filologicheskomu otdeleniyu, 8 seriya t. 7, no 8 (1906): I–XI.
  58. Olar, Ovidiu. «Orthodoxie et politique. 1. Le synode de Târgovişte
  59. (janvier 1659)». Archaeus 11–12 (2007–2008): 177–204.
  60. Olar, Ovidiu. «Païsios Ligaridēs (Pantaleone Ligaridi, Pantaleo Ligaridis, Pantaleon Ligaridius, Metropolitan Païsios of Gaza)». In Christian-Muslim Relations. A Bibliographical History, vol. 10: Ottoman and Safavid Empires (1600–1700), ed. David Thomas, John Chesworth et al., 282–291. Leiden; Boston: Brill, 2017.
  61. Omont, Henri. Inventaire sommaire des manuscrits grecs de la Bibliothèque Nationale. P. 3. Paris: Picard, 1888.
  62. Pall, Francisc. «Les relations de Basile Lupu avec l’Orient orthodoxe et particulièrement avec le Patriarcat de Constantinople envisagées surtout d’après les lettres de Ligaridis». Balcania 8 (1945): 66–140.
  63. Palmer, William. The Patriarch and the Tsar, vol. 3: History of the condemnation of the Patriarch Nicon by a plenary Council of the Orthodox Catholic Eastern Church held at Moscow A. D. 1666–1667, written by Paisius Ligarides of Scio. London: Trübner etc., 1873.
  64. Pal’mov, Nikolaj N. «Ob omofore, sakkose i mitre (Istoriko-arheologicheskij etyud)». Trudy Kievskoj Duhovnoj Akademii 7–8 (1912): 1–50.
  65. Papastathis, Charalambos K. «Païsios Ligaridis et la formation des relations entre l’Église et l’état en Russie au XVIIe siècle». Cyrillomethodianum II (1972–1973): 77–85.
  66. Pavel Aleppskij, Puteshestvie antiohijskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, transl. from Arabic by Georgij A. Murkos. Moskva: Obshchestvo sohraneniya literaturnogo naslediya, 2005.
  67. Petrov, Nikolaj I. Kievskaya Akademiya vo vtoroj polovine XVII v. Kiev: tip. G.T. Korchak-Novickogo, 1895.
  68. Petrov, Nikolaj I. Opisanie rukopisnyh sobranij, nahodyashchihsya v gorode Kieve, vyp. 3: Biblioteka Kievo-Sofijskogo sobora. Moskva: Universitetskaya tipografiya, 1904.
  69. Pirling, Pavel O. «Paisij Ligarid. Dopolnitel’nye svedeniya iz rimskih arhivov». Russkaya starina 109, no 2 (1902): 337–351.
  70. Pissis, Nikolas. Russland in den politischen Vorstellungen der griechischen Kulturwelt 1645–1725. Göttingen: V&R unipress, 2020.
  71. Podskalsky, Gerhard. Griechische Theologie in der Zeit der Türkenherrschaft (1453–1821). Die Orthodoxie im Spannungsfeld der nachreformatorischen Konfessionen des Westens. München: Beck, 1988.
  72. Pravila izdaniya istoricheskih dokumentov v SSSR, 2 izd. Moskva: Glavnoe arhivnoe upravlenie pri SM SSSR, 1990.
  73. Richard, François. Τάργα τῆς πίστεως τῆς Ρωμαϊκῆς Ἐκκλησίας εἰς τὴν διαφένδευσιν τῆς ὀρθοδοξίας. Paris: Claude Cramoisy, 1658.
  74. Rodotà, Pietro Pompilio. Dell’origine, progresso, e stato presente del rito greco in Italia osservato dai greci, monaci basiliani, e albanesi libri tre. Roma: per Giovanni Generoso Salomoni, 1763.
  75. Romanov, Maksim YU. Strel’cy moskovskie. Moskva: GPIB, 2004.
  76. Romanova, Anastasiya A. «Paisij Ligarid». In Slovar’ knizhnikov i knizhnosti Drevnej Rusi, vyp. 3: XVII vek, 3: 8–12. Sankt-Peterburg:
  77. Dmitrij Bulanin, 1998; 4: 764–766. Sankt-Peterburg: Dmitrij Bulanin, 2004.
  78. Rossijskaya nacional’naya biblioteka, Otdel rukopisej, Pogodin, 1115.
  79. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 27, op. 1, d. 284.
  80. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 27, op. 1, d. 300.
  81. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1662 g., d. 11.
  82. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1. 1663 g., d. 5.
  83. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1668 g., d. 1.
  84. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1670 g., d. 27.
  85. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1. 1670 g., d. 41.
  86. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1672 g., d. 25.
  87. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1673 g., d. 1.
  88. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1675 g., d. 4.
  89. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1676 g., d. 7.
  90. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1676 g., d. 8.
  91. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1691 g., d. 31.
  92. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, 1693 g., d. 4.
  93. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, kn. 7.
  94. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 1, kn. 12.
  95. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 2, N 631–632.
  96. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 2, N 638.
  97. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 52, op. 2, N 640.
  98. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 68, op. 1, kn. 2.
  99. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1665 g., d. 76.
  100. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 159, op. 2, ch. 1, 1667 g., d. 247.
  101. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 229, op. 5, 1678 g., d. 152.
  102. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 381, no 1771/4057.
  103. Russkaya istoricheskaya biblioteka, izdavaemaya Arheograficheskoyu komissieyu. Vol. 8. Sankt-Peterburg: Tip. F.G. Elkovskogo i Ko, 1884.
  104. Sakovych, Kassian. Virshi na zhalostnyi pohreb zatsnoho rycera Petra Konashevycha Sahaidachnoho. Kyiv: Typografiia Lavry, 1622.
  105. Scheliha, Wolfram von. «Paisios (Pantaleon, auch: Panteleimon) Ligarides». In Biographisch-bibliographisches Kirchenlexikon, 34: 1057–1070. Nordhausen: Bautz, 2013.
  106. Sevast’yanova, Svetlana K. Epistolyarnoe nasledie patriarha Nikona. Perepiska s sovremennikami: issledovanie i teksty. Moskva: Indrik, 2007.
  107. Shmurlo, Evgenij F. «Paisij Ligarid v Rime i na grecheskom Vostoke». In Trudy V-go s’’zda russkih akademicheskih organizacij za granicej, 1: 585–587. Sofiya, 1932.
  108. Sydorchuk, Taisa M. «Іstoryko-arhіtekturnі pamiatky Kyievo-Mohylianskoi akademіi: zberezhennia ta muzeiefіkatsіia». In Zhovkіvskі chytannia 2015: Zbіrnyk statei tretioi naukovoi konferencіi «Muzei v suchasnomu svіtі» (26–27 serpnia 2015 r.), 123–130. Lvіv: RASTR-7, 2015.
  109. Sinbirskij sbornik: Istoricheskaya chast’. Vol. 1. Moskva: Tip. A. Semena, 1844–1845.
  110. Slovar’ russkogo yazyka XI–XVII vv. Vol. 3–6, 8, 14–16, 22. Moskva: Nauka, 1976–1979, 1981, 1988–1990, 1997.
  111. Solov’ev, Sergej M. Sochineniya. Istoriya Rossii s drevnejshih vremen. Vol. VI. Moskva: Mysl’, 1991.
  112. Suvorin, Aleksej S. Slovar’ drevnego slavyanskogo yazyka. Sankt-Peterburg: Izd. A. S. Suvorina, 1899.
  113. Taranenko, Serhіi P. «Arkheolohichni doslidzhennia Bratskoho monastyria». Pamiatky Ukrainy: іstorіia ta kultura 1 (2013): 32–38.
  114. Tatarskij, Ierofej A. Simeon Polockij (Ego zhizn’ i deyatel’nost’). Opyt issledovaniya iz istorii prosveshcheniya i vnutrennej cerkovnoj zhizni vo vtoruyu polovinu XVII veka. Moskva: Tipografiya M. G. Volchaninova, 1886.
  115. Tchentsova, Vera G. «Arsenios the Greek, Patriarch Nikon’s Assistant: New Evidence about the Architect of the Russian Church Reform and his Contemporaries». In Russia’s Early Modern Orthodox Patriarchate, vol. 2: Russia’s Early Modern Orthodox Patriarchate: Apogee and Finale, 1648–1721, ed. Kevin M. Kain and David Goldfrank, 23–53. Washington: Academica Press, 2020.
  116. Tchentsova, Vera G. «Dionysios Iviritis et les pourparlers entre la Moldavie et la Russie en 1656». In Închinare lui Petre Ş. Năsturel la 80 de ani, 581–603. Brăila: Editura Istros, 2003.
  117. Tchentsova, Vera G. «Les artisans grecs des projets culturels du patriarche Macaire III d’Antioche». Revue des études sud-est européennes 52 (2014): 315–346.
  118. Timoshina, Lyudmila A. «Gazskij mitropolit Paisij Ligarid: o nekotoryh datah i sobytiyah». Kapterevskie chteniya 10 (2012): 89–133.
  119. Velychko, Samіjlo. Lіtopys, ed. H. Boryak, T. Tairova-Yakovlieva ta in. Kyiv: Klio, 2020.
  120. Veselovskij, Stepan B. D’yaki i pod’yachie XV–XVII vv. Moskva: Nauka, 1975.
  121. Vladimir [Filantropov], arhimandrit. Sistematicheskoe opisanie rukopisej moskovskoj Sinodal’noj (patriarshej) biblioteki, t. 1: Rukopisi grecheskiya. Moskva: Sinod. tip., 1894.
  122. Volynskie eparhial’nye vedomosti 18 (1884): 565.
  123. Vorob’ev, G. A. «Paisij Ligarid, 1662–1666». Russkij arhiv 1 (1893): 5–32.
  124. Voznesenskaya, Irina A. «Novye materialy dlya biografii Alekseya Barsova». In Chteniya pamyati prof. N. F. Kaptereva. Moskva, 15–16 oktyabrya 2003 g. Materialy, 12–15. Moskva: IVI RAN, 2003.
  125. Voznesenskaya, Irina A. «Perevody s grecheskogo yazyka v Rossii v nachale XVIII v». Trudy Otdela drevnerusskoj literatury 59 (2008): 363–368.
  126. Yakovenko, Natalia. U poshukakh Novoho neba. Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv, Laurus-Krytyka, 2017.
  127. Yaremenko, Maksym V. «Biblioteka ta status Kyievo-Bratskoho Bohoiavlenskoho monastyria u XVIII st». Naukovі zapysky NaUKMA: Іstorychnі nauky 27 (2004): 34–37.
  128. Zabelin, Ivan E. Domashnij byt russkih carej i caric v XVI i XVII stoletiyah. Vol. III: Materialy. Moskva: YASK, 2003.
  129. Zatyliuk, Yaroslav. «“Vidnaidennia” mohylianskoi sviatynі: naidavnіshі vіdomostі pro Kyievo-Bratsku іkonu Bohorodycі ta yikhnі konteksty». In Shliakh u chotyry stolittia. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Ad fontes — Do dzherel» do 400-i richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii, 12–14 zhovtnia 2015 roku, 82–95. Kyiv: NaUKMA, 2016.
  130. Ἄμαντος, Κωνσταντῖνος. «Παΐσιος Λιγαρίδης». Ἐπετηρὶς Ἑταιρείας Βυζαντινῶν Σπουδῶν 13 (1937): 224–229. Δελικάνης, Καλλίνικος, Ἀρχιμ. Τὰ ἐν τοῖς κώδιξι τοῦ Πατριαρχικοῦ ἀρχειοφυλακίου σωζόμενα ἐπίσημα ἐκκλησιαστικὰ ἔγγραφα. Τ. 3. Ἐν Κωνσταντινουπόλει: ἐκ τοῦ Πατριαρχικοῦ τυπογραφείου, 1905.
  131. Δοσίθεος, πατριάρχης Ἱεροσολύμων. Ἱστορία περὶ τῶν ἐν Ἱεροσολύμοις πατριαρχευσάντων, διῃρημένη... ἐν δώδεκα βιβλίοις. Ἐν Βουκουρεστίῳ, 1715 [1722?].
  132. Δοσίθεος, πατριάρχης Ἱεροσολύμων. Τόμος Ἀγάπης κατὰ Λατίνων συλλεγεὶς καὶ τυπωθεὶς παρά Δοσιθέου πατριάρχου Ἱεροσολύμων. Ἰάσιο: Διὰ Διονυσίου μοναχοῦ, 1698. Σαρρής, Κωνσταντίνος. Ιερή Historia. Οι αποκλίνουσες διαδρομές ενός είδους μεταξύ Δύσης και Ανατολής: από τη Δωδεκάβιβλο του Δοσί- θεου Ιεροσολύμων στην Εκκλησιαστική Ιστορία του Μελέτιου Αθηνών, διδακτορική διατριβή. Τ. 1 Θεσσαλονίκη: Αριστοτέλειο Πανεπιστήμιο Θεσσαλονίκης, 2010.
  133. Στάθη, Πηνελόπη. Χρύσανθος Νοταράς Πατριάρχης Ιεροσολύμων, πρόδρομος του νεοελληνικού Διαφωτισμού. Αθήνα: Σύνδεσμος των εν Αθήναις Μεγαλοσχολιτών, 1999 [Ανάλεκτα της Καθ’ημάς Ανατολής, 6].
  134. Στουπάκης, Νίκος Μ. Γεώργιος Κορέσσιος 1570 ci.–1659/60. Η ζωή, το έργο του και οι πνευματικοί αγώνες της εποχής του. Χίος: ΑΛΦΑ ΠΙ, 2000.
  135. Τσιρπανλῆς, Ζαχάριας Ν. Τὸ Ἑλληνικὸ Κολλέγιο τῆς Ῥώμης καὶ οἱ μαθητές του (1576–1700): Συμβολὴ στὴ μελέτη τῆς μορφωτικῆς πολιτικῆς τοῦ Βατικανοῦ. Θεσσαλονίκη: Πατριαρχικὸν Ἵδρυμα Πατερι-κῶν Μελετῶν, 1980.
  136. Χαλαστάνης, Βασίλειος Γ. Ιωάννης Καρυοφύλλης (ci 1610–1692). Βίος και συγγραφικό έργο. Αθήνα: ΕΚΠΑ, 2010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-03

Як цитувати

Tchentsova, V. (2022). Паисий Лигарид в Киеве. Київська Академія, (18), 49–107. вилучено із http://ka.ukma.edu.ua/article/view/258200

Номер

№ 18 (2021): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Vera Tchentsova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).