Тимошенко, Леонід. Руська релігійна культура Вільна: Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI — перша третина XVII ст.) (Дрогобич: Коло, 2020), 796 с.: іл.
DOI:
https://doi.org/10.18523/1995-025X.2021.18.191-204Анотація
Тимошенко, Леонід. Руська релігійна культура Вільна: Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI — перша третина XVII ст.) (Дрогобич: Коло, 2020), 796 с.: іл.
Посилання
- Arheograficheskіj sbornik dokumentov istorii Severo-Zapadnoj Rusi. Vol 4. Vilna: Upravlenie Vilenskogo uchebnogo okruga, Pechatnya A. Syrkina, 1867.
- Chernukhin, Yevhen. «Hramota vselenskoho patriarkha Yeremii II pravoslavnomu bratstvu Rizdva Presviatoi Bohorodytsi v Rohatyni (z kolektsii mytropolyta Andreia Sheptytskoho v Instytuti rukopysu NBUV im. V. I. Vernadskoho)». Rukopysna i knyzhkova spadshchyna Ukrainy 24 (2019): 94–97.
- Colombo, Emanuele. «Entre guerre juste et accommodation. Antonio Possevino et l’islam». Dix-septième siecle 3 (2015): 393–408.
- Kałwa, Piotr. Działalność kościelna Katarzyny Wapowskiej w ziemi Sanockiej. Lwów: Pierwsza związkowa drukarnia, 1931.
- Łukaszewicz, Józef. Dzieje Kościołów wyznania helweckiego w Litwie. T. 1. Poznań: Nowa księgarnia, 1842.
- Mund, Stéphane. «La mission diplomatique du pere Antonio Possevino (s.j.) chez Ivan le Terrible en 1581–1582 et les premiers écrits jésuites sur la Russie moscovite à la fin du XVIe siècle». Cahiers du monde russe 3–4 (2004): 407–440.
- Natsionalna biblioteka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, Instytut rukopysu, f. I, od. zb. 3983.
- Zoltan, Andras. Interslavica: Issledovaniya po mezhslavyanskim yazykovym i kulturnym kontaktam. Moskva: Indrik, 2014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Valerii Zema
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).