Поповнення бібліотеки Києво-Печерської лаври новими виданнями впродовж 1770–1780-х рр.: ініціатори, реалізатори, потреби

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.119-141

Ключові слова:

книгодрукування, книготоргівля, монастирські бібліотеки, Києво-Печерська лавра, соціокультурна історія, XVIII ст.

Анотація

У статті досліджуються соціокультурні аспекти функціонування бібліотеки Києво-Печерської лаври у 70–80-х рр. XVIII ст. Увагу зосереджено на закупівлі книжок як цілеспрямованому способі формування книгозбірні, який засвідчує потреби монастиря в книзі, зацікавлення та читацькі смаки братії. Авторка реконструює мережу «книжкових агентів» — осіб, за чиєї допомоги купувалися друки; визначає, хто був ініціатором, а хто реалізатором закупівель; показує, якими були потреби в друкованій книзі; розмірковує, чи друкована книга повністю витіснила рукописну наприкінці XVIII ст.
Відзначено зацікавленість Києво-Печерської лаври в поповненні книгозбірні не лише для задоволення читацьких потреб братії, а й виходячи з розуміння важливості добре укомплектованої бібліотеки для підтвердження статусу обителі. Встановлено, що «книжковими агентами» виступали лаврські повірені в Москві та Санкт-Петербурзі, котрі виконували там доручення монастиря; колишні лаврські ченці, переведені в інші єпархії; спеціально для цього залучені особи, прихильні до Лаври. Зафіксовано інтерес до перекладної літератури, періодики й нових видань, а також активність у придбанні друкованої продукції, що загалом сигналізує про зміни в читацьких практиках чернечої корпорації. Аналіз репертуару придбаних книжок підтвердив вплив ідей Просвітництва, зростання попиту на світську та освітню книжку науково-природничої тематики. Києво-Печерська лавра, залишаючись доволі традиційною в сеґменті богословської літератури, де й далі домінувала латина, демонструє відкритість до нових тенденцій книжкової культури другої половини XVIII ст.

Біографія автора

Oksana Prokopyuk, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра"

Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Остання книжка: «Київська митрополія: топографія посвят. Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780–1783)» (Київ: ДП «НВЦ “Пріоритети”», 2012).

Посилання

  1. Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj Akademii, pod redakciej Nikolaya Petrova, otd. 2 (1721–1795 g.g.). 5 vols. Vols. III–V. Kiev: Tipografiya I.I. CHokolova, 1906–1908.
  2. Almes, Ivan. «Knyhozbirni u sotsiokulturnomu prostori chernechykh spilnot Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII st.». Dys. ... kand. ist. nauk, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy. Lviv, 2018.
  3. Bantysh-Kamenskij, Dmitrij. ZHizn’ Nikolaya Nikolaevicha Bantysh-Kamenskogo. Moskva: Tip. Imp. mediko-hirurgich. akad., 1818.
  4. Belyavskij, Kapiton, protoierej. Ocherk istorii cerkvi Morskogo kadetskogo korpusa. Sankt-Peterburg: Tipo-litografiya K. Birkenfel’da, 1900.
  5. Berk, Piter. «Notatky shchodo novykh istorii chytannia.» In Novi pidkhody do istoriopysannia, za red. Pitera Berka; per. z anhl., 211–219. Kyiv: Nika-Tsentr, 2013.
  6. Darnton, Robert. «Istoriia chytannia.» In Novi pidkhody do istoriopysannia, za red. Pitera Berka; per. z anhl., 187–211. Kyiv: Nika-Tsentr, 2013.
  7. Dziuba, Olena. «Pryvatni biblioteky Ukrainy XVIII st.: vlasnyky ta repertuar zibran.» Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi (z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st.) 2 (2002): 292–302.
  8. Kahamlyk, Svitlana. «Intelektualne seredovyshche mohyliantsiv u Kyievo-Pecherskii lavri (XVIII st.).» Kyivska akademiia 2–3 (2006): 177–196.
  9. Kahamlyk, Svitlana. «Valkevych (Valkevych) Zakharii Stepanovych, cherneche imia Zosyma.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., uporiad. Zoia Khyzhniak; za red. Viacheslava Briukhovetskoho, 97–98. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  10. Kahamlyk, Svitlana. Kyievo-Pecherska lavra: svit pravoslavnoi dukhovnosti i kultury (XVII–XVIII st.). Kyiv: Nats. Kyievo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk, 2005.
  11. Khyzhniak, Zoia. «Bantysh-Kamenskyi Mykola Mykolaiovych.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., uporiad. Zoia Khyzhniak; za red. Viacheslava Briukhovetskoho, 54–55. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  12. Kniga v Rossii, pod red. Vladimira Adaryukova i Alekseya Sidorova, 2-e izd. 2 parts. P. 1. Moskva: Gos. publ. ist. b-ka Rossii, 2008.
  13. Kuzmynska, Olha. «Bantysh-Kamenskyi Mykola.» In Entsyklopediia istorii Ukrainy, redkol.: Valerii Smolii (holova) ta in., 1: 180. Kyiv: «Naukova dumka», 2003.
  14. Kyievo-Mohylianska akademiia kin. XVII—poch. XIX st.: Povsiakdenna istoriia: Zb. dok., uporiad. Oksana Zadorozhna, Tetiana Kuzyk, Zoia Khyzhniak, Maksym Yaremenko. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akad.», 2005.
  15. Longinov, Mihail. Novikov i moskovskie martinisty. Sankt-Peterburg: Izdatel’stvo «Lan’», 2000.
  16. Luppov, Sergej. Kniga v Rossii v poslepetrovskoe vremya (1725–1740). Leningrad: Izdatel’stvo «Nauka», 1976.
  17. Materialy do bibliohrafii Kyievo-Pecherskoi lavry: Naukovo-dopomizhnyi bibliohrafichnyi pokazhchyk, avt.-uporiad. Oksana Marchenko. Kyiv: NKPIKZ, «VIPOL», 2006.
  18. Pamiatky knyzhkovoho mystetstva: kataloh starodrukiv, vydanykh na Ukraini, uklad. Yakym Zapasko, Yaroslav Isaievych. Vol. 2, p. 1. Lviv: Vyshcha shkola, 1984.
  19. Posokhova, Liudmyla. «Osobysti biblioteky arkhimandrytiv ta arkhyiereiv ukrainskykh yeparkhii yak marker zmin kulturno-intelektualnoho zhyttia v druhii polovyni XVIII stolittia.» In V orbiti khrystyianskoi kultury (Materialy naukovoi konferentsii do 1030-richchia khreshchennia Rusi; Kyiv, 25–26 zhovtnia 2018 roku): Nauk. zb., za red. Ihoria Skochyliasa ta Maksyma Yaremenka, 107–117. Lviv: Ukrainskyi katolytskyi universytet, 2020.
  20. Prokopiuk, Oksana. «Zakhody z orhanizatsii parafiialnoho propovidnytstva v Kyivskii mytropolii u XVIII st.» Trudy Kyivskoi Dukhovnoi Akademii 15 (2011): 187–198.
  21. Samarin, Aleksandr. CHitatel’ v Rossii vo vtoroj polovine XVIII veka (po spiskam podpischikov). Moskva: Izd-vo MGUP, 2000.
  22. Serov, Boris. «Adam Zernikav.» In Pravoslavnaya enciklopediya, 1: 285. Moskva: Cerkovno-nauchnyj centr «Pravoslavnaya enciklopediya», 2000.
  23. Shevchenko, Ihor. Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom. Narysy z istorii kultury do pochatku XVIII st. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu, 2014.
  24. Smilyanskaya, Elena. «Vospitanie blagochestiya: strategii svetskoj i duhovnoj vlasti v Rossii XVIII v.» In CHelovek v kul’ture russkogo barokko, 452–469. Moskva: IF RAN, 2007.
  25. Svodnyj katalog russkoj knigi grazhdanskoj pechati XVIII veka (1725–1800). T. I (A–I). 5 vols. Vols. I–II. Moskva: Izdanie Gosudarstvennoj biblioteki SSSR imeni V.I. Lenina, 1962, 1964).
  26. Svodnyj katalog russkoj knigi grazhdanskoj pechati XVIII veka (1725–1800). 5 vols. Vols. III–IV. Moskva: Izdatel’stvo «Kniga», 1966.
  27. Titov, Fyodor. «Kritiko-bibliograficheskij obzor novejshih trudov po istorii russkoj cerkvi.» Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 4 (1911): 586–617.
  28. Tkachuk, Marina. «Filosofskie kursy. Kievo-Mogilyanskaya akademiya.» In Pravoslavnaya enciklopediya, 32: 698–720. Moskva: Cerkovno-nauchnyj centr «Pravoslavnaya enciklopediya», 2013.
  29. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 127, op. 1024, spr. 2206.
  30. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 128, op. 1 zah., spr. 305 (ch. 5, 6), 324, 406 (ch. 1).
  31. Ulianovskyi, Vasylii, Koshil, Oksana. Starozhytnia biblioteka Mykhailivskoho Zolotoverkhoho monastyria (sproba rekonstruktsii kyrylychnoi zbirky). Kyiv: NKPIKZ, «Feniks», 2008.
  32. Ul’yanovskij, Vasilij. «“Bibliotechnoe zerkalo” kievskih monastyrej XVII–XVIII vv.: knigi “zhivye” i “mertvye” dominanty latinskie i kirillicheskie.» Hristianskoe chtenie 6 (2020): 1–35.
  33. Wirtschafter, Elise. «Religion and Enlightenment in Eighteenth-Century Russia: Father Platon at the Court of Catherine II.» Slavonic and East European Review 88 (1–2) (Jan.— Apr.) (2010): 181–203.
  34. Yaremenko, Maksym. «Biblioteka kyivskoho Pustynno-Mykolaivskoho monastyria XVIII st.: “zhyttia” knyh.» Proseminarii: Istoriia Tserkvy, nauky ta kultury 4 (2000): 119–142.
  35. Yaremenko, Maksym. «Kyivski monastyrski ta pryvatni chernechi biblioteky XVIII stolittia i “literaturni upodobannia” monashestva.» Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk 8/9 (2004): 346–365.
  36. Zaiets, Olena. Osobovi ta instytutsiini zibrannia u skladi istorychnoi biblioteky Kyievo-Pecherskoi lavry u fondakh Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho. Kyiv: Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho NAN Ukrainy, 2018.
  37. Zamlynskyi, Volodymyr. «Batko i syn Bantysh-Kamenski. Storinky biohrafii.» Kyivska starovyna 1 (1994): 76–83.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-03-10

Опубліковано

2021-03-11

Як цитувати

Prokopyuk, O. (2021). Поповнення бібліотеки Києво-Печерської лаври новими виданнями впродовж 1770–1780-х рр.: ініціатори, реалізатори, потреби. Київська Академія, (17), 119–141. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.119-141

Номер

№ 17 (2020): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Oksana Prokopyuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).