Музична спадщина Переяславського колеґіуму

Автор(и)

  • Vladyslav Bezpalko Національний Музей Історії України, Україна
  • Ivan Kuzminskyi Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-7873-0965

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.99-118

Ключові слова:

Переяславський колеґіум, Переяславсько-Бориспільська єпархія, церковно-музична освіта, ірмолойний спів, кант, концерт, студентські музичні практики, вокальна катедральна капела

Анотація

Ця стаття має на меті представити комплексне уявлення про музику та церковний спів як в освітньому процесі колеґіуму, так і поза ним. Завдяки залученим джерелам вдалося з’ясувати функціонування церковного співу в самому колеґіумі й на рівні початкової (підготовчої) освіти майбутніх спудеїв, а також його роль у житті вихованців, які, в окремих випадках, робили кар’єри у головних співочих колективах Російської імперії. Підготовчим щаблем слугувало навчання у парафіяльних школах, де обов’язковою дисципліною був ірмолойний спів. Упродовж XVIII ст., вірогідно, нотний спів у колеґіумі викладали в початкових класах, а на початку XIX ст. це вже відображалося у назві окремого класу. Всі вихованці проходили обов’язкову богослужбову співочу практику, а найобдарованіші були членами єпископської катедральної вокальної капели. Спудеї також співали на святкових процесіях, під час збирання милостині і в парафіяльних храмах під час канікул, де ще й викладали церковний спів. Серед нотних книг нам достеменно відомо лише кілька Ірмолоїв, що їх використовували в колеґіумі. Зі спогадів очевидця першої третини XIX ст. дізнаємося про співання гімнів на публічних іспитах та про вокальні концерти під час виголошення святкових привітань архиєреєві, ректору і префектові семінарії — із зазначенням, що така традиція побутувала і в останній чверті XVIII ст. Це свідчення видається правдоподібним, бо таке практикувалося тоді ж у Києво-Могилянській академії. Єдина згадка про використання музичних інструментів у Переяславському колеґіумі міститься в описі травневих рекреаційних гулянь, де звучали і вокальний, і інструментальний ансамблі вихованців.

Біографії авторів

Vladyslav Bezpalko, Національний Музей Історії України

Науковий співробітник Національного музею історії України.

Ivan Kuzminskyi, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського

Кандидат мистецтвознавства, в. о. доцента кафедри старовинної музики Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.

Посилання

  1. Demidovskij, Vladimir. «Kratkij istoicheskij ocherk sostoyaniya Pereyaslavsko-Poltavskoj Seminarii so vremeni osnovaniya ee (1738 g.) do preobrazovaniya v 1817 g.» Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 20 (1888): 735–776.
  2. Demidovskij, Vladimir. «Svedeniya o Pereyaslavsko-Poltavskoj seminarii za vremya ot 1798 po 1818 g., izvlechennye iz del arhiva Poltavskoj duhovnoj Konsistorii (Prodolzhenie).» Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 2 (1888): 66–92.
  3. Demidovskij, Vladimir. «Svedenіya o Pereyaslavsko-Poltavskoj seminarіi za vremya ot 1798 po 1818 g., izvlechennyya iz del arhiva Poltavskoj duhovnoj Konsistorіi (Prodolzhenіe).» Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 3 (1888): 115–129.
  4. Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, f. 626, op. 1, spr. 2.
  5. Kramarenko, Ioann. «Prepodavanie uchebnyh predmetov v Poltavsko-Pereyaslavskoj Seminarii v pervoj chetverti tekushchego stoletiya.» Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 13 (1877): 556–565.
  6. Kramarenko, Іoann. «Nechto iz Pereyaslavskago seminarskago byta pervoj chetverti tekushchago stoletіya.» Poltavskіya eparhіal’nyya vedomosti. CHast’ officіal’naya 3 (1877): 89–102.
  7. Kuzminskyi, Ivan. «Muzychna kultura y osvita u Kyievo-Mohylianskii akademii.» Kyivska Akademiia 15 (2018): 10–60.
  8. Kuzminskyi, Ivan. «Muzychna kultura Chernihivskoho kolegiumu v svitli novykh dzherel.» Kyivska Akademiia 16 (2019): 128–159.
  9. Lokha, Viacheslav. Dukhovenstvo, tserkvy ta kolehium mista Pereiaslava seredyny XVII–XIX st.: Monohrafiia. Kyiv, 2006.
  10. Ovcharuk, Olha. «Muzychna osvita v Pereiaslavskomu kolehiumi v konteksti natsionalno-kulturnoho vidrodzhennia XVI–XVIII stolit.» Shkola pershoho stupenia: teoriia i praktyka 5 (2002): 65–75.
  11. Parhomenko, Vladimіr. Ocherk istorіi Pereyaslavsko-Borispol’skoj eparhіi (1733–1785 g.g.) v svyazi s obshchim hodom malorossіjskoj zhizni togo vremeni. Opyt cerkovno-istoricheskago izsledovanіya. Poltava, 1908.
  12. Posokhova, Liudmyla. Na perekhresti kultur, tradytsii, epokh: pravoslavni kolehiumy Ukrainy naprykintsi XVII — na pochatku XIX st.: monohrafiia. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 2011.
  13. Shlihtina, YU. R., E. P. M., and Gusejnova, Z. M. «Irmologij.» In Pravoslavnaya enciklopediya, XXVI: 617–625. Moskva: Cerkovno-nauchnyj centr «Pravoslavnaya enciklopediya», 2011.
  14. Titlinov, Boris. Pravitel’stvo Imperatricy Anny Ioannovny v ego otnosheniyah k delam Pravoslavnoj cerkvi. Vilna, 1905.
  15. Trehubenko, Tetiana. «Ukrainski tserkovni muzychni oseredky Livoberezhzhia i Slobozhanschyny XVII–XVIII st.» Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka 16 (2012): 25–28.
  16. Tripol’skіj, Іoann. «Protoіerej Іoann Vasil’evich Kramarenko. (Vospominanіya).» Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 20 (1883): 981–989.
  17. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 269, op. 1, spr. 3289.
  18. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 711, op. 2, spr. 6038.
  19. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 961, op. 2, spr. 69.
  20. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 990, op. 1, spr. 103, 204, 537, 833, 848, 855, 1043, 1101, 1451, 1453, 1685.
  21. «Vedomost’ o shkolah i uchenikah svyashchenno i cerkovnoprichetnicheskih detyah pri dome Arhierejskom Pereyaslavskom na slavenolatinskom yazyke obuchayushchihsya s 1738 po nyneshnij 1741 god.»
  22. Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 16 (1890): 543–555. «Vedomost’ o shkolah i uchenikah svyashchenno-prichetnicheskih detej, pri dome arhiereya Pereyaslavskogo obretayushchihsya, 1740 goda.»
  23. Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 16 (1890): 527–542. «Vedomost’ o shkolah i uchenikah svyashchennoprichetnicheskih detej, pri dome arhiereya Pereyaslavskogo obretayushchihsya, 1744 goda.»
  24. Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 20 (1890): 660–670. «Vedomost’ o shkolah i uchenikah svyashchennosluzhitel’skih detej, pri dome arhiereya Pereyaslavskogo obretayushchihsya, 1742 goda.»
  25. Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 19 (1890): 618–631. Yuzefovich, Iustin. «Mery preosvyashchennogo Arseniya Berla, episkopa Pereyaslavskogo i Borispol’skogo, k vozvysheniyu duhovenstva v nravstvennom otnoshenii.», Poltavskie eparhial’nye vedomosti. CHast’ neofficial’naya 22 (1891): 843–856.
  26. «Zapiski Il’i Fedorovicha Timkovskago. Moe opredelenіe v sluzhbu. Skazanіe v trekh chastyah.» Russkіj arhiv 6 (1874): 1377–1466.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-03-10

Опубліковано

2021-03-11

Як цитувати

Bezpalko, V., & Kuzminskyi, I. (2021). Музична спадщина Переяславського колеґіуму. Київська Академія, (17), 99–118. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.99-118

Номер

№ 17 (2020): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Vladyslav Bezpalko, Ivan Kuzminskyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).