«Правди» Книги Вихід очима читача Острозької Біблії (за примірником Кир.4476п з фондів НБУВ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.68-98

Ключові слова:

Острозька Біблія 1581 р., коментування Святого Письма, слов’янські стародруки, біблійні переклади, історія України

Анотація

Примірник Острозької Біблії з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Кир.4476п містить значну кількість рукописних марґіналій зі спробою котрогось із читачів коментувати й перекладати біблійні вислови з церковнослов’янської на «просту мову». Зокрема, привертають увагу записи до так званих «правд», або законів із Книги Вихід з інтерпретаціями юридичних формул.
Власником цієї Острозької Біблії був Йоаникій Сенютович, настоятель Михайлівського монастиря (згаданий у 1710 і 1713 рр.), згодом архимандрит Києво-Печерської Лаври (1715–1729). Хоч інтелектуальна спадщина цього київського єрарха досі не досліджувалася, збереглася інформація про його власну збірку книг, серед яких чимало коментарів до Святого Письма. Менш відомо, що Сенютович особисто, або хтось із кола наближених до нього осіб опрацював текст Острозької Біблії, який містить різноманітні сліди його (або їх) вдумливого читання. Порівняння кириличних та рідкісніших латинськомовних записів на берегах з католицькими та протестантськими виданнями ХVІ ст. привело до несподіваної знахідки. В цілому паралелі демонструють вплив польських біблійних перекладів, а головним джерелом для читача й коментатора слугувала Краківська Біблія Якуба Вуєка 1599 р., яка містить найближчі відповідники до Острозької Біблії. Схоже, що читач поставив собі завдання зіставити давньослов’янський переклад грецької Септуаґінти з польським перекладом латинської Вульгати. Хоч, аналізуючи тексти, він припустився численних помилок, але зробив і чимало вірних умовиводів щодо семантики біблійних текстів. Таким чином, case study лише одного фрагмента цього надзвичайно вартісного примірника заторкує низку питань стосовно розуміння Святого Письма у Києві наприкінці ХVІІ — в перших десятиліттях ХVІІІ ст.

Біографії авторів

Nataliia Bondar, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Укладач каталогу «Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, попримірниковий опис» (Київ, 2012).

Tetiana Vilkul, Інститут історії України НАН України

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Остання книга (співупорядник): Книга Буття. Давньослов’янський четій текст за списками XIV–XVI століть (Львів: Видавництво УКУ, 2020).

Посилання

A Greek-English Lexicon, a new edition, ninth, by Liddell, Henry George; Scott, Robert. Vol. 1. Oxford: At the Clarendon Press, 1940.

Apanovich, Elena. «Polemicheskie zametki na polyah har’kovskogo ekzemplyara Ostrozhskoj Biblii.» In Fedorovskie chteniya 1981, 172–179. Moskva: Nauka, 1985.

Avtokratova, Mariya, and Dolgova, Svetlana. «K istorii izdaniya i rasprostraneniya pervoj moskovskoj Biblii (Ostrozhskaya Bibliya CGADA—nabornyj ekzemplyar dlya Biblii 1663 g.).» In Fedorovskie chteniya 1981, 168–172. Moskva: Nauka, 1985.

Biblia Swięta to iest Księgi Starego i Nowego Zakonu własnie z Żydowskiego, Greckiego y Łacińskiego nowo na Polski ięzyk z pilnością i wiernie wyłożone. Drukowano w Brześciu Litewskim: Z rozkazu a nakładem

Mikołaja Radziwiłła; [druk Bernarda Wojewódki], 1563 (In 338). Biblia to iest Księgi Starego i Nowego Zakonu. W Krakowie: w drukarni Mikołaia Szarffenbergera, 1577 (In 339).

Biblia to iest Księgi Starego y Nowego Testamentu, według łacinskiego przekładu starego, w kosciele powszechnym przyiętego, na Polski język z nowu z pilnośćią przełożone, z dokładaniem textu zydowskiego y Greckiego, y z wykladem Katolickim, trudnieyszych mieysc, do oborony Wiary swiętey powszechney przeciw kacerztwóm tych czasów nalezących, przez D. Iakuba Wuyka z Wargowca, theologa Societatis Iesu. W Krakowie: W drukarni Łázárzowey, 1599). [1] k.; [36], 1479, [56] s. (In 897).

Biblia, syrіch knіhі Vetkhaho y Novaho Zavіta po yazyku slovensku. Ostroh: Drukarnia V.K. Ostrozkoho; Druk I. Fedorova, 1581. [8], 276, 180, 30, 56, 78 ark.

Biblia. To iest, księgi starego y nowego przymierza. Nieśwież: Drukowano w drukarni y nakładem... Macieia Kawieczyńskiego... przez Daniela drukarza z Łęczyce, 1572 (Reg.II, 65a). Bondar, Natalia. Vydannia Ivana Fedorova ta Petra Mstyslavtsia z fondiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho: Doslidzhennia. Poprymirnykovyi opys. Kyiv, 2012.

Dokumentalna spadschyna Sviato-Mykhaіlivskoho Zolotoverkhoho monastyria u Kyievi ХVI–ХVIII st. z fondiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho. Zb. dok., upor. Y.A. Mytsyk, ta in. Kyiv, 2011.

Dovga, Larysa, and Kyseliov, Roman. «Principles of Quoting the Holy Scriptures in Works by 17th Century Ukrainian Authors: Appoaching the

Issue.» Studi Slavistici XV, 1 (2018): 87–110.

«Drakhma.» Accessed November 17, 2020. https://uk.wikipedia.org/wiki/Драхма_(Стародавня_Греція).

Isachenko, Tat’yana. «Vvedenie.» In Novyj Zavet v perevode ieromonaha CHudova monastyrya Epifaniya Slavineckogo (posl. tret’ XVII v.): CHetveroevangelie, Deyaniya Svv. Apostolov, Poslaniya Svv. Apostolov, Apokalipsis, podgot. izd., issled. T.A. Isachenko, I–XXIX. (Paderborn; Muenchen; Wien; Zuerich: Ferdinand Schoningh, 2004. [Biblia Slavica. Serie III: Ostslavische Bibeln; Bd. 2. Herausgegeben von Hans Rothe und Friedrich Scholz. Unter Mitarbeit von Christian Hannick und Ludger Udolph].

Isachenko, Tat’yana. Perevodnaya moskovskaya knizhnost’. Mitropolichij i patriarshij skriptorij XV–XVII vv. Moskva: Pashkov dom, 2009.

Kahamlyk, Svitlana. Kyievo-Pecherska lavra: svit pravoslavnoi dukhovnosti i kultury (ХVІІ–ХVІІІ st.). Kyiv, 2005.

Kossowska, Maria. Biblia w jȩzyku polskim. Vol. I–II. Poznań: Księgarnia św. Wojciecha, 1968–1969.

Kraliuk, Petro, Torkoniak, Roman (o. Rafail), and Pasichnyk, Ihor. Ostrozka Bibliia v konteksti ukrainskoi ta yevropeіskoi kultur. Ostrih, 2006.

Kuz’minova, Elena, Litvinyuk, Ekaterina, and E. P. R. «Epifanij.» In Pravoslavnaya enciklopediya, XVIII: 552–556. Moskva: Cerkovno-nauchnyj centr «Pravoslavnaya enciklopediya», 2008.

«Lavrent’evskaya letopis’.» In Polnoe sobranie russkih letopisej. Vol. 1. Moskva: YAzyki russkoj kul’tury, 1997.

Opisanie dokumentov i del Svyatejshego Sinodaю Vol. 1. Sankt-Peterburg: Sinodal’naya tipografiya, 1868.

Pentkovskaya, Tat’yana. «Novyj Zavet v perevode knizhnogo kruga Epifaniya Slavineckogo i pol’skaya perevodcheskaya tradiciya XVІ v.: perevod argumentov k Apostolu.» Russkij yazyk v nauchnom osveshchenii 1 (31) (2016): 182–226.

Pentkovskaya, Tat’yana. «Recepciya knizhnoj spravy XIV v. v pozdnih cerkovnoslavyanskih perevodah: moskovskie knizhniki vtoroj poloviny XVIІ v. mezhdu cerkovnoslavyanskoj i pol’skoj tradiciyami.» Slavyanskoe i balkanskoe yazykoznanie: Paleoslavistika 2 (2019): 260–290.

Petrov, Nikolaj. Opisanie rukopisnyh sobranij, nahodyashchihsya v gorode Kieve. Vyp. 3: Biblioteka Kievo-Sofijskogo sobora. Moskva: Universitetskaya tip., 1904.

Shamraі, Marharyta. Marhinalii v starodrukakh kyrylychnoho shryftu 15–17 st. z fondu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho. Kyiv, 2005.

Slovar’ russkogo yazyka ΧΙ–XVII vv. Vol. 20. Moskva: Nauka, 1995.

Slovar’ russkogo yazyka ΧΙ–XVII vv. Vol. 28. Moskva: Nauka, 2002.

Slovnyk ukrainskoi movy ХІ–ХVІІ st. Vol. 7. Lviv, 2000.

Sreznevskij, Izmail. Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka. Vol. 1–3. Moskva: YAzyki slavyanskoj kul’tury, 2003.

Staroslavyanskij slovar’ (po rukopisyam X–XІ vekov), pod red. R.M. Cejtlin, R. Vecherki, E. Blagovoj. Moskva: «Russkij yazyk», 1999.

Stepovyk, Dmytro. Kyivska Bibliia XVII stolittia: doslidzhennia nezdiіsnenoho bibliіnoho proiektu mytropolyta Petra Mohyly. Kyiv: Ukrainske Bibliіne tovarystvo, 2001.

Vilkul, Tat’yana. «Vvedenie.» In Kniga Iskhod. Drevneslavyanskij polnyj (chetij) tekst po spiskam XIV–XVI vv., sost. T.L. Vilkul, 5–58. Moskva: «Kvadriga», 2015.

Vladimirov, Lev. Vseobshchaya istoriya knigi: Drevnij mir, Srednevekov’e, Vozrozhdenie, XVII vek. Moskva: Kniga, 1988.

Zaiets, Olena. Osobovi ta instytutsiini zibrannia u skladi istorychnoi biblioteky Kyievo-Pecherskoi lavry u fondakh Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho. Kyiv, 2018.

Тhomson, Francis. «The Slavonic Translation of the Old Testament.» In Interpretation of the Bible, 607–918. Liubliana and Sheffield: Sheffield Academic Press, 1998.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-11

Номер

Розділ

Статті: Terra Academica