Тестамент як джерело для дослідження міщанської писемності на Волині XVII ст.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.39-67

Ключові слова:

тестамент, писемність, міщани, міська канцелярія, міські писарі, Волинь, XVIІ ст.

Анотація

Функціонування канцелярій волинських міст та міщанська писемність досі в історіографії цілеспрямовано не розглядалися. Мета даної статті— дослідити деякі аспекти цих проблем на підставі тестаментів, зокрема висвітлити роль міських писарів у процедурах тестаментування та рівень писемності городян у містах Волині XVIІ ст.
Аналіз записів у міських книгах вказує на те, що укладання посмертних інвентарів, актів поділу майна і особливо тестаментів впливало на праґматичну міщанську писемність. Серед досліджуваної групи тестаторів було кілька осіб, які склали свої тестаменти самі, тож міським урядникам залишалося тільки прийняти готові документи для фіксації в книгах, що свідчить про певний рівень писемної культури. Утім, переважна більшість заповідачів були неписьменними, тож для засвідчення акту останньої волі вони ставили хрестик, а для укладання самого акту вдавалися до фахової допомоги працівників міської канцелярії.
Нормою було оформлення тестаментів при свідках у домівці особи, що помирала, у присутності міських урядників, які надавали заповітові відповідної форми та правової чинності, або в ратуші перед міським судом. Важлива роль у цій процедурі належала міським писарям, чий професійний рівень, однак, був не завжди високим.
Утім, у волинських містах, як і в більшості тогочасних міст Центрально-Східної Європи, чимало актів останньої волі зводилося до усних розпоряджень, а відтак не потрапляло до урядових книг, що пояснює, чому їх дійшло до нас небагато порівняно з містами Західної Європи. До того ж їх не виділяли, як у більших коронних містах, в окремі книги, а записували на прохання жителів до поточних міських книг.

Біографія автора

Natalia Bilous, Інститут історії України НАН України

Кандидат історичний наук, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу Інституту історії України НАН України. Остання книжка — «Testamenty mieszkańców miast Wołynia od końca XVI — do poсzątku XVIII wieku. Katalog» (Warszawa: SEMPER, 2017).

Посилання

  1. Adamska, Anna. «„Stąd do wieczności”. Testament w perspektywie piśmienności pragmatycznej na przełomie średniowiecza i epoki nowożytnej.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej LXI, 2 (2013): 185–200.
  2. Bartoszewicz, Agnieszka. «Mowa, gest, pismo. Relacje między kulturą żywego słowa a kulturą pisma w świetle zapisek z ksiąg sądowych późnośredniowiecznych miast polskich.» Kwartalnik Historyczny CXXIV, 2 (2017): 209–235.
  3. Bartoszewicz, Agnieszka. Piśmienność mieszczańska w późnośrednio-wiecznej Polsce. Warszawa, 2012.
  4. Bartoszewicz, Agnieszka. «Testament jako źródło do badań nad piśmiennością mieszczańską w późnym średniowieczu.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej 3–4 (2011): 293–303.
  5. Biblioteka Kórnicka, sygn. 01204 (Mf 2184)
  6. Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, rksp 262.
  7. Bilous, Natalia. «Lutski lentviity XVI–XVII st.: kharakterystyka uriadu ta personalii.» In PATRIMONIUM. Studii z rannomodernoi istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. T. 1. Rannomoderna liudyna: prostir — vlada — pravo XVI–XVIII st., 94–113. Kyiv-Krakiv, 2015.
  8. Bilous, Nataliia. «Ukladannia testamentiv u mistakh Volynskoho voievodstva XVII st.: pravovi zasady i povsiakdenni praktyky.» Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (forthcoming).
  9. Biłous, Natalia. «Testamenty mieszkańców miasta Ołyki z lat 1660–1670.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej 3–4 (2011): 347–362.
  10. Biłous, Natalia. Testamenty mieszkańców miast Wołynia od końca XVI — do poсzątku XVIII wieku. Katalog. Warszawa: SEMPER, 2017.
  11. Groicki, Bartłomiej. Tytuły prawa majdeburskiego do Porządku і do Artykułów, pierwiej po polsku wydanych, w sprawach tego czasu nawięcej kłopotanych z tegoż prawa majdeburskiego przydane, wyd. K. Koranyj.
  12. Warszawa, 1954. Jišová, Kateřina. «Późnośredniowieczne testamenty z ziem czeskich. Możliwości i ograniczenia badań.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej LXI, 2 (2013): 213–221.
  13. Kamińska, Krystyna. Lokacje miast na prawie magdeburskim na ziemiach polskich do 1370 r. Toruń, 1980.
  14. Karalius, Laimontas. «Testamenty.» In Kultura Wielkiego Księstwa Litewskiego. Analizy i obrazy, oprac. V. Ališauskas, L Jovaiša, M Paknys,
  15. R. Petrauskas, E. Raila, przekład z litewskiego, 772–783. Kraków, 2006.
  16. Kuraś, Stanisław. Przywielje prawa niemieckiego miast i wsi małopolskich XIV–XV wieku. Wrocław, 1971.
  17. Lvivska naukova biblioteka іm. V. Stefanyka. Viddil rukopysu, f. 91, spr. 44.
  18. Łosowski, Janusz. «Dokument i księga wpisów w społecznościach małych miast okresu staropolskiego. Problem funkcji.» Res Historica 3 (1998): 151–164.
  19. Petrišak, Bogdana. «Pisarze miejscy jako testatorzy i spadkobiercy od XIV do pierwszej połowy XVII wieku.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej LXI, 2 (2013): 295–304.
  20. Petryshak, Bohdana. «Lytsar pera i kalamaria» — pysar mista Lvova Voitsekh Zymnytskyi (1583–1639). Lviv, 2011.
  21. Resztak, Miłosz. «Ze studiów nad kulturą prawną kancelarii miejskiej późnośredniowiecznego Lublina.» In Coram iudicio. Studia z dziejów kultury prawnej w miastach późnośredniowiecznej Polski, pod red. A. Bartoszewicz, 109–125. Warszawa: DIG, 2013.
  22. Szende, Katalin. «Testamenty i ustne oświadczenia woli. Oralność i piśmienność w procese sporządzenia testamentów na Węgrzech w późnym średniowieczu.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej LXI, 2 (2013): 223–238.
  23. Trojanowska, Marta. Dokument miejski lubelski od XIV do XVIII wieku. Warszawa, 1977.
  24. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 23, op. 1, spr. 1.
  25. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 25, op. 1, spr. 89, 103, 131, 133, 227, 300.
  26. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 26, op. 1, spr. 31.
  27. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 28, op. 1, spr. 17, 23, 82.
  28. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 33, op. 1, spr. 12.
  29. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 35, op. 1, spr. 2, 4, 7, 11.
  30. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1237, op. 1, spr. 1, 4, 6, 7.
  31. Zaiats, Andrii. Miske suspilstvo Volyni XVI — pershoi polovyny XVII st. Lviv, 2019
  32. Zaremska, Anna. «Człowiek wobec śmierci: wyobrażenia i rytuały.» In Kultura Polski średniowiecznej, XIV–XV wiek, red. B. Geremek, 485–510. Warszawa, 1997.
  33. Zielecka, Wioletta. «Prawo i praktyka testowania w Wielkim Księstwie Litewskim w XVI i XVII w.» Czasopismo Prawno-Historyczne LXI, 1 (2009): 65–111.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-03-10

Опубліковано

2021-03-11

Як цитувати

Bilous, N. (2021). Тестамент як джерело для дослідження міщанської писемності на Волині XVII ст. Київська Академія, (17), 39–67. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2020.17.39-67

Номер

№ 17 (2020): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Natalia Bilous

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).