DOI: https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130141

Сковородіана: труднощі читання, або що приховують і що повідомляють тексти

Iryna Bondarevska

Анотація


У статті проаналізовано варіанти інтерпретації філософських творів Сковороди як певні моделі читання та доведено, що мінливість тлумачень залежить від припущень про латентне у творах, серед іншого, про ставлення до тексту, автора і предмета дослідження. Латентне (приховане умисно або неумисно) вимагає експлікації та подальшої репрезентації, але в кожному конкретному випадку воно визначається по-різному. Існують два альтернативні підходи до визначення латентного. Одні дослідники використовують здатність текстів передавати більше, ніж задумав автор, і шляхом зіставлення «деталей» здійснюють історико-філософську контекстуалізацію теорії (місце мислителя в історії філософської думки), здобувають свідчення про зв’язок ідей філософа з історичною епохою та з його особистим життям. У цьому випадку текст промовляє поза волею автора, оскільки він не був задуманий як джерело інформації такого типу. Альтернативним підходом є дотримання волі автора і ставлення до тексту як авторського та завершеного повідомлення, що містить усі необхідні інструменти для успішної комунікації. Перший підхід ґрунтується на недовірі та намаганні редукувати автора тексту до об’єкта, другий спирається на довіру до тексту та його автора. Порівняння обох підходів, а також рекомендації самого Григорія Сковороди («Жена Лотова») щодо тлумачення біблійних текстів спрямовують аналіз на розкриття ролі досвіду та постаті автора у процесі читання. Біографія мислителя у цьому контексті дозволяє конституювати автора як джерело повідомлення і актуалізувати етичний аспект у ставленні до його творів. Запропонований у цій статті аналіз ґрунтується на таких теоретичних побудовах: латентне у тексті (Г. Г. Гумбрехт), навмисні і непередбачувані одкровення (К. Гінзбурґ), історичний досвід (Ф. Р. Анкерсміт). Порівняння двох підходів не дає підстав для висновку про абсолютні переваги одного з них, однак дає змогу побачити певні відмінності між читачами та дослідниками.

Ключові слова


Григорій Сковорода; інтерпретація тексту; історико-філософське дослідженння; автор і текст; біографічний метод; латентне у тексті; історичний досвід

Повний текст:

PDF

Посилання


Ankersmit, Franklin R. Sublime Historical Experience. Stanford: Stanford University Press, 2005.

Barthes, Roland. «The Death of the Author». In Barthes, Roland. Image — Music — Text, translated and edited by Stephen Heath, 142-48. New York: Hill and Wang, 1978.

Bartolini, Maria Gratsia. «Skovorodynskyi traktat “Ubuzhdiiesia vidiesha slavu ego”: rol bibliinych tzytat ta patrystychnoi homiliinoi tradytzii dlia vyznachennia yoho rytorychnoi funktzii». Filosofska dumka 5 (2014): 75-87.

Bondarevska, Iryna. Paradoksalnist estetychnoho v ukrainskii kulturi XVII–XVIII st. Kyiv: PARAPAN, 2005.

Chizhevskyi, Dmytro I. Filosofia H. S. Skovorody. Kharkiv: Akta, 2003.

Dobko, Tetiana. «Suchasnyi rozvytok bibliohrafichnoi Skovorodiany». Bibliotechnyi visnyk 3 (2016): 9-13.

Ern, Vladimir. Grigorii Savvich Skovoroda. Zhyzn i uchienie. Moskva: Put, 1912.

Ginzburg, Karlo. «Chitaia istoriiu miezhdu strok: Niepriednamieriennyie otkrytia», translated by Galina Besedina. Novoie litieraturnoie obozrienie 143 (1) (2017). Accessed November 5, 2017. http://nlobooks.ru/node/8228

Gumbrecht, Hans Ulrich. «How can we encounter what remains latent in text?» Partial Answers: Journal of Literature and the History of Ideas 7, no. 1 (January 2009): 87-96.

Gumbrecht, Hans Ulrich. Production of Presence: What Meaning Cannot Convey. Stanford: Stanford University Press, 2004.

Holovashchenko, Serhii. Bibliieznavstvo. Vstupnyi kurs. Kyiv: Lybid, 2001.

Horowitz, Brian. «Vladimir Ern and Hryhorii Skovoroda: A Historian and his Philosophical Antithesis». Journal of Ukrainian Studies 22, no. 1–2 (Summer–Winter 1997): 97-104.

Mahnovetz, Leonid. Hryhorii Skovoroda. Biografia. Kyiv: Naukova dumka, 1972.

Marchienko, Olieg. «Tvorchiestvo Grigoria Skovorody». Vestnik PSTGU 1: Bohoslovie. Filosofiia 27, no. 3 (2009): 35-43.

Menzhulin, Vadym. Biografichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni. Kyiv: NaUKMA, Ahar Media Grup, 2010.

Menzhulin, Vadym. «Istoriografiia filosofii v konteksti filosofskoho dosvidu». Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo 141 (2013): 32-38.

Menzhulin, Vadym. «Istoryko-filosofska biografistyka: providni tendentzii ta vikhy rozvytku». Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo 115 (2011): 18-25.

Philipowicz, Denys. Rozmova o duchowym świecie: Hryhorij Skoworoda: Filozofia — Teologia — Mistyka. Kraków: Szwajpolt Fiol, 2010.

Popovych, Myroslav. Hryhorii Skovoroda: Filosofia svobody. Kyiv: Maisneryia Biletskykh, 2007.

Pylypiuk, Natalia. «Skovoroda’s Divine Narcissism». Journal of Ukrainian Studies 22, no. 1–2 (1997): 13-50.

Shevchuk, Valerii. Piznanyi i nepiznanyi Sfinks: Hryhorii Skovoroda suchasnymy ochyma. Kyiv, Pulsary, 2008.

Skovoroda, Hryhorii. «Knyzhechka o Chtenyi Sviatoho Pysma, narechenaia Zhena Lotova». іn Hryhorii Skovoroda. Povna akademichna zbirka tvoriv, edited by Leonid Ushkalov, 779–828. Edmonton-Toronto: Vydavnytstvo Kanadskogo instytutu ukrainskyh studii, Kharkiv: Maidan, 2011.

Sofronova, Ludmila A. Tri mira Grigoria Skovorody. Moskva: Indrik, 2002.

Ushkalov, Leonid. «Tvorchist Skovorody v dzerkali statystyky». Ukraina: Kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist 15 (2006–2007): 400-407.

Ushkalov, Leonid. Ukrainske barokove bohomyslennia. Sim etiudiv pro Hryhoria Skovorodu. Kharkiv: Akta, 2001.

Zakydalsky, Taras. «The Theory of Man in the Philosophy of Skovoroda». МА diss., Bryn Mawr College, 1965.