Історичні студії у Львівській єзуїтській академії (1661–1773)

Автор(и)

  • Vasyl Kmet’

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120111

Ключові слова:

історичні студії, Товариство Ісуса, Львівський єзуїтський колегіум

Анотація

У статті на прикладі Львівського єзуїтського колегіуму простежено тривалий процес поступового запровадження історичних студій до моделі шкільництва Товариства Ісуса. Ця модель, закріплена незмінним до ліквідації Товариства освітнім статутом 1599 р. «Ratio Studiorum», формально не передбачала викладання історії як самостійної дисципліни, однак певні знання про минуле учні отримували впродовж усього курсу навчання. У першій половині XVII ст. джерелом таких знань були тільки  античні автори, чиї тексти слугували за взірець при вивченні латинської мови й риторики, а також за криницю набуття «eruditio». Разом з тим, оскільки в «Ratio Studiorum» не було прямих заборон щодо використання творів нової історіографії, викладачі могли проявляти власну ініціативу, аби давати молоді ширше коло знань. Зокрема, велику роль у поширенні такої «свободи викладання» зіграли бібліографічний порадник Антоніо Поссевіно (І вид.: Рим, 1593), де вперше радилося доповнювати лекції працями «нових» авторів, а також перший підручник нової історії для єзуїтських шкіл Ораціо Торселіні (І вид.: Рим, 1598). У Львові промовистим доказом зміни ставлення до історії стали написані в 1660-х рр. перші праці професорів колегіуму Мацея Велевича та Яна Зуховича з описом актуальних подій. Тоді ж, під тиском запитів суспільства, у курсах риторики стали виопуклювати політичне ораторство — з акцентом на необхідних у тогочасному його жанрі знаннях генеалогії, геральдики, історичної географії, історії права та «національного минулого». Ці новації знайшли продовження упродовж кінця XVII — середини XVIII ст. у низці праць львівських професорів та в уживанні ними західних підручників історії (у статті те й те детально розглянуто). У такий спосіб запровадження у Львові з 1739 р. історії як окремої ділянки студій стало логічним підсумуванням перемін, що поступово нагромаджувалися.

Посилання

  1. «De ratione atque institutione studiorum per sex patres deputatos Romanos anno 1585 conscripta iudicium congregationis provinciae Polonia mandato R. P. N. ad eundem finem celebratae Vilnae anno 1586 mensibus octobre, novembre et decembre, et ianuario sequente.» In Piechnik, Ludwik. Powstanie i rozwój jezuickiej Ratio Studiorum (1548–1599), Kraków: Wydawnictwo WAM, 2003.
  2. Blanchard, Jean-Vincent. L’optique du discours au XVII-e siècle. De la rhétorique des jésuites au style de la raison moderne (Descartes, Pascal). S.l: Les Presses de l’Université Laval, 2005.
  3. Borek, Piotr. «O listach Bohdana Chmielnickiego.» In Ejusdem. Szlakami dawnej Ukrainy. Studia staropolskie, 161-210. Kraków, 2002.
  4. Dacka, Iwona Monika. «Korona Polska» Kaspra Niesieckiego. Pomnik staropolskiego piśmiennictwa heraldycznego. Warszawa: Wyd-wo DiG, 2004.
  5. Dainville, François de. L’Éducation des jésuites (XVI-e — XVIII-e siècles). Paris: Les Editions de Minuit, 1978.
  6. Exercitationes literariae a mense septembri anni 1772 ad januarium 1773 habitae in Collegio Nobilium Leopoliensi Societatis Iesu. Leopoli: Typis PP. Franc., [s.d.].
  7. Freylichówna, Judyta. Ideał wychowawczy szlachty polskiej w XVI i początku XVII wieku. Warszawa: Nauk. Towarzystwo Pedagogiczne, 1938.
  8. Gengell, Georgius. Gradus ad atheismum. Primum genus graduum per quos in Voraginem Atheisticam descenditur. Leopoli: Typis Collegii Societatis Jesu, 1724.
  9. Idea Collegii Nobilium pro educatione juventutis in pietate, bonis nobilibusque moribus variis eiusdem statui convenientibus artibus et scientiis sub cura Patrum SJ ad publicam Patriae felicitatem Leopoli erecti MDCCXIX. [Leopoli, 1749].
  10. Institutum Societatis Jesu. Vol. 2: Examen et Constitutiones. Decreta congregationum generalium. Formulae congregationum. Florentiae, 1893.
  11. Jablonowski, Józef Aleksander. Heraldica to iest osada klejnotów rycerskich y wiadomość znaków herbownych. Leopoli: Typis Collegii SJ, 1742.
  12. Kmet’, Vasyl’, and Prytula, Yaroslav. «Lorencovych Aleksander.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 56. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  13. Kmet’, Vasyl’, and Prytula, Yaroslav. «Perkovych Toma.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 280. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  14. Kmet’, Vasyl’. «Honcel’-Mokrs’kyi Andzei.» In Encyklopediia L’vova, edited by A. Kozyc’kyi, and I. Pidkova, 1: 543-544. L’viv: Litopys, 2007.
  15. Kmet’, Vasyl’. «Kiliian.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 1: 600. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  16. Kmet’, Vasyl’. «Lvivs’kyi yezuits’kyi universytet (1661–1773).» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 1: 16–37. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  17. Kmet’, Vasyl’. «Markovs’kyi Florian.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 98. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  18. Kmet’, Vasyl’. «Nesec’kyi Kasper.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 196. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  19. Kmet’, Vasyl’. «Rutka Teofil.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 390. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  20. Kmet’, Vasyl’. «Skobera Yuzef.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 434-435. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  21. Kmet’, Vasyl’. «Velevych Macei.» In Encyklopediia L’vova, edited by A. Kozyc’kyi, and I. Pidkova, 1: 340. L’viv: Litopys, 2007.
  22. Kmet’, Vasyl’. «Yurkovs’kyi Mihal.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 2: 708. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  23. Kmet’, Vasyl’. «Zuhovych Yan.» In Encyclopedia. L’vivs’kyi nacional’nyi universytet imeni Ivana Franka, 2 vols. 1: 542. L’viv: LNU im. I. Franka, 2011.
  24. Kmet’, Vasyl’. «Zuhovych Yan.» In Encyklopediia L’vova, edited by A. Kozyc’kyi, 2: 501-502. L’viv: Litopys, 2008.
  25. Lacouture, Jean. Yezuity, translated by I. Duh, 2 vol. Vol. 1. L’viv: Svichado, 2011.
  26. Lichański, Jakub Zdzisław. Retoryka od średniowiecza do baroku. Teoria i praktyka. Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN, 1992.
  27. Maychrowicz, Szymon. Trwałosc szczнsliwa krolestw albo ich smutny upadek... Cz. III. Znaki i przyczyny trwałosci krolestw albo ich upadku. Lwów: Drukarnia Akademii Coll. SJ, 1764.
  28. Monumenta Pedagogica Societatis Jesu, edited by C. Gómez Rodeles etc. Vol. 1. Matriti, 1901.
  29. Naukova biblioteka LNU im. I. Franka, fond rukopysnyh, starodrukovanyh i ridkisnyh knyh, rkp. 491 ІІ.
  30. Naukova biblioteka LNU im. I. Franka, fond rukopysnyh, starodrukovanyh i ridkisnyh knyh, rkp. 1708 / IV, 2, no 140.
  31. Piechnik, Ludwik. «Przemiany w szkolnictwie jezuickim w Polsce XVIII wieku.» In Z dziejów szkolnictwa jezuickiego w Polsce. Wybór artykułów, 183-209. Kraków: Wyd-wo WAM, 1994.
  32. Possevino, Antonio. Bibliotheca selecta de Ratione studiorum. Roma, 1593.
  33. Puchowski, Kazimierz. Edukacja historyczna w jezuickich kolegiach Rzeczypospolitej 1565–1773. Gdańsk: Wyd-wo Un-tu Gdańskiego, 1999.
  34. Puchowski, Kazimierz. «Nauczanie historii w polskich kolegiach jezuickich (1565–1773). Zarys Problematyki.» In Jezuici a kultura polska. Materiały sympozjum, edited by ks. L. Grzebienia SJ, and ks. S. Obirka SJ. Kraków: Wyd-wo WAM, 1993.
  35. Ratio Studiorum: Uklad studii Tovarystva Isusovoho. Systema yezuits’koi osvity (Seriia Studia rationis), translated by R. Paran’ko, and A. Masliuh. L’viv: Svichado, 2008.
  36. Rzewuski, Józef. Zabawki dziejopiskie, albo zebranie dzieiow znakomitszych od stworzenia swiata do początkow wieku naszego. Lwów: w drukarni Akademickiey Soc. Jesu, 1766.
  37. Shevchenko, Tetiana. ««Rus’kyi svit» Antonio Possevino z Kostiantynom Vasylem Ostroz’kym.» In Relihiia v Ukraini. Last modified May 25, 2016. http://www.religion.in.ua/main/history/8324-ruskij-svit-antonio-possevino-z-kostyantinom-vasilem-ostrozkim.html.
  38. Shevchenko, Tetiana. Yezuyits’ke shkil’nytstvo na ukrayins’kykh zemliakh ostannioi chverti XVI — seredyny XVII st. L’viv: Svichado, 2005.
  39. Shvec’, Natalia. «Repertuar navchal’noi literatury dlia humanitarnyh studii vydavnyctva L’vivs’koho yezuits’koho kolehiumu.» Naukovi praci Nacional’noi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernads’koho 28 (2010): 318-341.
  40. Sushko, Oleksandr. «Nykyta Meleshko, nezvisnyi panegiryst XVII w.» Zapysky Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka L (1902): 1-8 (Miscellanea).
  41. Tsentral’nyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy u m. Lviv, f. 140, op. 1, spr. 126.
  42. Isaievych, Yaroslav. Ukrains’ke knyhovydannia: vytoky, rozvytok, problemy. L’viv: Instytut ukrainoznavstwa NAN Ukrainy, 2002.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kmet’, V. (2016). Історичні студії у Львівській єзуїтській академії (1661–1773). Київська Академія, (13). https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120111

Номер

№ 13 (2016): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vasyl Kmet’

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).