Від «додаткових класів» до «народного училища». Світський освітній заклад у Харкові 1775–1789 рр.

Автор(и)

  • Volodymyr Masliychuk

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120095

Ключові слова:

училище, сиротинець, військова справа, Харків, колегіум

Анотація

Історія виникнення світських навчальних закладів, поява нової, світської освіти потребує детального дослідження. Створення у Харкові «додаткових класів» 1768 р. — одна з перших спроб на шляху до світської школи на Слобожанщині. Від початку вона залежала від світської влади і мала широку палітру предметів, утримувала сиротинець. Однак протягом другої половини 1770-х рр. заклад набув і мілітарних рис, чому сприяв директор Іван Колбек, хоча й зберіг «класи» малювання та співів, власну структуру, принципи функціонування та матеріальне забезпечення. На відміну від багатьох інших світських навчальних осередків, харківський продовжував діяти, незважаючи на адміністративні реформи та зміни в керуванні губернією. Це училище також підтримувало досить жваві зв’язки із Харківським колегіумом, доповнюючи його богословські дисципліни світськими. На кінець 1780-х рр. Харків, завдяки училищу і колегіуму, залишався провідним освітнім центром регіону, що певною мірою сприяло відкриттю згодом у цьому місті університету.

Посилання

  1. Archaimbault, Sylvie, Wakoulenko, Serhii. Un comparatiste avant la lettre: Ivan Pereverzev et ses «Préceptes de la rectitude grammaticale russe... à l’usage des Ukrainiens» (1782). Paris: Institut d’études Slaves, 2010.
  2. Bahalei, Dmitrii. «Dva kulturnykh deiatelia iz sredy kharkovskogo dukhovenstva (sviashchennik Vasilii Fotiev i sviashchennik Andrei Samborskii).» Sbornik Kharkovskogo istoriko-filologicheskoho obshchestva 20 (1911): 18-53.
  3. Bahalei, Dmitrii, and Miller, Dmitrii. Istoriia goroda Kharkova za 250 let ego sushchestvovaniia (1655–1905). Vol. 1. Kharkov, 1905.
  4. Bahalei, Dmitrii. Opyt istorii Kharkovskogo universiteta (po neizdannym materialam). Vol. 1 (1802–1815). Kharkov, 1898.
  5. Danilevskii Grygorii. Ukrainskaia starina: Materialy dlia istorii ukrainskoi literatury i narodnoho obrazovaniia. Kharkov, 1866.
  6. Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti, f. 229, op. 1, spr. 14.
  7. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 5, spr. 24.
  8. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 7, spr. 219.
  9. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 9, spr. 123.
  10. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 9, spr. 148.
  11. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 9, spr. 181.
  12. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 9, spr. 190.
  13. Derzhavnyi arkhiv Kharkivs’koi oblasti, f. 3, op. 9, spr. 210.
  14. Foucault, Michel. Surveiller et punir: Naissance de la Prison. Paris, 1975.
  15. Gavriil, (Rozanov). «Otryvok povestvovaniia o Novorossiiskom kraie iz originalnykh istochnikov pocherpnutyi.» Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei rossiiskikh 3 (1853): 79-129.
  16. Kovanko, Semen. Opisanie Kharkovskoi gubernii. Kharkov, 1857.
  17. Kravchenko, Volodymyr. «Universytet dlia Ukrainy.» In Kravchenko, Volodymyr. Ukraina, imperiia, Rosiia. Vybrani statti z modernoi istorii ta istoriohrafii, 87-132. Kyiv: Krytyka, 2011.
  18. Kuk, Vasyl. «Kharkivs’ki shkoly — kolehiia ta dodatkovi klasy.» Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal 7 (1970): 97-101.
  19. Kvitka, Grygorii. «Obzor gazet y zhurnalov.» Zhurnal Ministerstva narodnogo prosveshcheniia 3 (1841): 26-54.
  20. Lavrinovich, Maya. «Za fasadom rossiiskoho Prosveshcheniia: pitomtsy Moskovskogo vospitatelnogo doma o svoei zhyzni.» Otechestvennye zapiski 4 (2007): 265-283.
  21. Lebedev, Amphian. Belgorodskie arkhierei i sreda ikh arkhipastyrskoi deiatelnosti. Kharkov, 1902.
  22. Lebedev, Amphian. Kharkovskii kollegium kak prosvetitelskii tsentr Slobodskoi Ukrainy do uchrezhdenia v Kharkove universiteta. Moskva, 1886.
  23. Litak, Stanislav. «Wandlungen in polnischen Schulwesen im XVIII Jahrhundert.» In Wiener Beiträge zur Geschichte der Neuzeit. Band 3. Formen der europäischen Aufklärung. Untersuchungen zur Situation von Christentum, Bildung und Wissenschaft im XVIII Jahrhundert, 96-125. Wien, 1976.
  24. Liubzhyn, Andrei. Istoria russkoi shkoly, vol. 1: Russkaia shkola XVIII v. P. 2. Moskva, 2014.
  25. Masliichuk, Volodymyr. ««Novopribavochnye klassy»: sproba svits’koho navchal’noho zakladu u Kharkovi 1765–1775 rr.» Kyivs’ka akademiia 11 (2013): 137-153.
  26. Posokhova, Liudmyla. Kharkivs’kyi kolehium (XVIII — persha polovyna XIX st.). Kharkiv: Bisness Inform, 1999.
  27. Puteshestvennye zapiski Vasiliia Zueva ot S. Peterburga do Khersona. Sankt-Peterburg: Imperatorskaia Akademiia nauk, 1787.
  28. Rozhdestvenskii, Serhei. Ocherki po istorii sistem narodnoho prosveshcheniia v Rossii v XVIII–XIX vv. Sankt-Peterburg, 1912.
  29. Rukopysnyi viddil Tsentral’noi naukovoi biblioteky Kharkivs’koho natsional’noho universytetu im. V. Karazina, No 458/с.
  30. Savva, Vladimir. «K istorii Kharkovskikh uchilishch.» In Savva, Vladimir. Iz slobodsko-ukrainskoi stariny kontsa XVIII v. (zametki i materialy), 21-28, Nezhin, 1906.
  31. Tolstoi, Dmitrii. Gorodskie uchilishcha v tsarstvovanie imperatritsy Ekateriny II. Sankt-Peterburg, 1886.
  32. Toporkov, Andrei. «Istoria Ivana Trevogi.» In Publitsystika i istoricheskie sochinenia perioda feodalizma: Sbornik nauchnych trudov, 246-276. Novosibirsk, 1989.
  33. Tsebrikov, Roman. Puteshestvie iz Peterburga v Kharkov. Kharkov, 2013.
  34. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1709, op. 2, spr. 384.
  35. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1709, op. 2, spr. 555.
  36. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, m. Kyiv, f. 1709, op. 2, spr. 558.246
  37. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1709, op. 2, spr. 599.
  38. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1709, op. 2, spr. 1046.
  39. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1710, op. 2, spr. 882.
  40. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1710, op. 2, spr. 1274.
  41. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1710, op. 2, spr. 1497.
  42. Tsentral’nyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1710, op. 2, spr. 1632.
  43. Veretennikov, Vasilii. «Khudozhestvennaia shkola v Kharkove v XVIII v.» Sbornik Kharkovskogo istoriko-filolohicheskogo obshchestva, XIX (1913): 224-234.
  44. Vernet, Ivan. «Kharkovskoe kladbishche.» Ukrainski vestnik 6 (1817): 320-333.
  46. Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohii Instytutu literatury im. T. Shevchenka NAN Ukrainy, f. 37, spr. 360.
  47. «Zapiski V. I. Iaroslavskoho.» Kievskaia starina, 9 (1887): 109-152.

##submission.downloads##

Як цитувати

Masliychuk, V. (2016). Від «додаткових класів» до «народного училища». Світський освітній заклад у Харкові 1775–1789 рр. Київська Академія, (13). https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120095

Номер

№ 13 (2016): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Volodymyr Masliychuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).