«Азъ, Іерей...»: «руская» мова метрычных кніг уніяцкіх цэркваў Вялікага Княства Літоўскага ў XVII–XVIII стагоддзях

Автор(и)

  • Dzianis Liseichykau

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120086

Ключові слова:

«руська мова», «проста мова», трансліт, метричні книги, Велике князівство Литовське, Унійна Церква

Анотація

У статті проаналізовано використання «руської мови» у церковних метриках, що їх провадили священики Унійної Церкви на білоруських теренах Великого князівства Литовського упродовж XVII–XVIII століть. Дослідження здійснено на матеріалі 100 автентичних метричних книг унійних храмів, які зберігаються в Національному історичному архіві Білорусі. Застосування методики аналізу, розробленої самим автором, дозволило встановити час і причини переходу діловодства конкретної парафії на польську мову, а зіставлення отриманих у результаті дослідження даних дало змогу виділити кілька умовних регіонів із різною інтенсивністю використання «руської мови». Було розглянуто також лексичні та орфографічні особливості мови записів до метричних книг і випадки використання кириличної та латинської графіки для передачі «руського» тексту. Статтю доповнено мапою парафій із зазначеням мови уживаного тут діловодства, переліком священиків, які використовували «руську мову» в метричних записах, та відповідними ілюстраціями. 

Посилання

  1. Archeografichieskii sbornik dokumentov, otnosiashchikhsia k istorii Severozapadnoi Rusi, izdavaiemyi pri Upravlenii Vilenskago Uchebnago Okruga. Vol. XII. Vilnius, 1900.
  2. Archiwum Państwowe w Lublinie, z. 95, sp. 101.
  3. Bolek, Anna. «Rozwój poglądów na tak zwaną «mowę prostą» w XVI i XVII wieku.» Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace językoznawcze 74 (1983): 27-33.
  4. Heneralni vizytatsii tserkov i monastyriv Volodymyrskoi uniinoi eparkhii kintsia XVII — pochatku XVIII stolit: knyha protokoliv ta okremi opysy. Wizytacje generalne cerkwi i monasterów unickiej eparchii włodzimierskiej końca XVII — początku XVIII wieku: księga protokołów oraz inne opisy. Edited by Andrzej Gil and Ihor Skochylias. Lviv–Lublin: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho, 2012.
  5. Karskii, Efim F. Bielorusy. Tom III. Ochierki sloviesnosti bielorusskogo pliemieni. 2. Staraia zapadno-russkaia pismiennost. Pietrograd: 12-ya Gosudarstvennaia Tipografiia (b. Akademiya Nauk), 1921.
  6. Kishka, Leon. Lexikon, sirech Slovesnik Slavenskii. Imieiushch v siebie slovesa piervieie Slavienskiia, azbuchnyia, po siem zhe Polskiia.
  7. Blagopotriebnyi k vyrazumieniiu slovies Slavienskikh, obrietaiushchikhsia v knigakh tserkovnykh, izobrazhen. Suprasl, 1722.
  8. Kishka, Leon. Now rożnych przypadkow z pełni doktorow theologii moralney ziawiony, to iest Kazusy Ruskiemu duchowieństwu przez o. Leona Kiszke, bazyliana, spisane y do druku podane roku 1693. Lublin, 1693.
  9. Kishka, Leon. Sobraniie pripadkov kratkoie, i dukhovnym osobom potriebnoie. Imushchieie v siebie Nauku o Sakramientakh, o diesiati Bozhiikh Prikazaniakh, o Prikazaniakh Tserkovnykh, i o Nautse Khristianskoi, s vykladom Simvola ili Ispoviedaniia Viery Pravoslavnyia Kafolichieskiia, s vykladom Molitvy: Otchie Nash: i Bogoroditse Dievo: Takozhdie Nauku, kako podobaiet nastavliati malykh ili nieviezhov v Viery Pravoslavnoi, sodierzhashchieie. Suprasl, 1722.
  10. Korzo, Margarita. Ukrainskaia i belorusskaia katekheticheskaia traditsiia kontsa XVI — XVIII vv.: stanovleniie, evolutsiia i problema zaimstvovanii. Moskva: «Kanon+» ROOI «Reabilitatsiya», 2007.
  11. Kovalevskaia, Yevgeniia G. Istoriia russkogo literaturnogo yazyka. Moskva: Prosveshchenie, 1978.
  12. Lietuvos valstybės istorijos archyvas, f. 597, ap. 2, b. 123.
  13. Lietuvos valstybės istorijos archyvas, f. 597, ap. 2, b. 125.
  14. Liseichykau, Dzianis. «Bielaruskamounyia dakumienty u spravavodstvie uniiackai carkvy piershai tretsi XIX st.» Arkhivaryus: zbornik navukovykh paviedamlienniau i artykulau 3 (2009): 66-73.
  15. Liseichykau, Dzianis. ««Poneże Swiaty Sobor Zamoyski krypko poweliwait...»: sfalsifikavanaia vizita carkvy u v. Dzmitravichy Arshanskaha pavieta Vialikaha Kniastva Litouskaha 1621 hoda.» Arkhivaryus: zbornik navukovykh paviedamlienniau i artykulau 14 (2016): 158-174.
  16. Liseichykau, Dzianis. Shtodzionnaie zhytstsio uniiackaha parafiialnaha sviatara bielaruska-litouskikh ziamiel 1720–1839 hh. Minsk: Miedysont, 2011.
  17. Liseichykau, Dzianis. Sviatar u bielaruskim sotsyumie: prasapahrafiia uniiackaha duchavienstva 1596–1839 hh. Minsk: Belarus, 2015.
  18. Miechkovskaia, Nina B. Rannie vostochnoslavianskie grammatiki. Minsk: Univiersitietskoye, 1984.
  19. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 126, vop. 1, spr. 114.
  20. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 1, spr. 41240.
  21. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 306.
  22. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 646.
  23. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 652.
  24. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 783.
  25. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 816.
  26. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 820.
  27. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1040.
  28. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1064.
  29. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1068.
  30. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1071.
  31. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1083.
  32. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1091.
  33. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1127.
  34. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1304.
  35. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1392.
  36. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1393.
  37. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1394.
  38. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1429.
  39. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1436.
  40. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1438.
  41. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1439.
  42. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1440.
  43. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 136, vop. 13, spr. 1442.
  44. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 319, vop. 2, spr. 499.
  45. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 319, vop. 2, spr. 754.
  46. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 800, vop. 1, spr. 2.
  47. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 1502, vop. 1, spr. 9.
  48. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, f. 3245, vop. 8, spr. 9.
  49. Natsyianalny Histarychny Archiu Bielarusi, kalekcyia lichbavykh kopii No 17, spr. 1.
  50. Opisanie tserkvei i prichodov Minskoi eparchii, sostavlennoe po ofitsialno zatrebovannym ot prichtov svedeniiam. T. I. Minskii uezd. T. II. Borisovskii uezd. T. III. Slutskii uezd. T. IV. Ihumenskii uezd. T. V. Mozyrskii uezd. T. VI. Pinskii uezd. T. VII. Bobruiskii uezd. T. VIII. Rechitskii uezd. T. IX. Novogrudskii uezd. Minsk, 1879.
  51. Rossiiskii Gosudarstvennyi Istoricheskii Arkhiv, f. 823, op. 3, d. 409.
  52. Rossiiskii Gosudarstvennyi Istoricheskii Arkhiv, f. 823, op. 3, d. 420.
  53. Rossiiskii Gosudarstvennyi Istoricheskii Arkhiv, f. 823, op. 3, d. 455.
  54. Slizh, Natallia. «Sfiery vykarystannia starabielaruskai movy iak pakazchyk iaie stanu razvitstsia u XVI st.» Acta Albaruthenica 13 (2013): 187-198.
  55. Synod prowincialny ruski w mieście Zamoyściu Roku 1720 odprawiony, a w R. 1724 za rozkazem S.K. de Propag. F. łacinskim językiem w Rzymie z druku wydany. Potym wkrótce z zalecenia J.W.J.X. Leona Kiszki, metropolity Całey Rusi, na polski przez J. X. Polikarpa Filipowicza, Z. S. Bazylego W., opata Pinskiego na Leszczu, przewiedziony. W tym języku dopioro z słow istnością i sposobem pisania tamtych lat pisarza i z krótkim od tegoż dla spowiednikow pamiętnikiem przedrukowany Roku Panskiego 1785. Vilnius, 1785.
  56. Synodus Provincialis Ruthenorum Habita in Civitate Zamosciae Anno MDCCXX. Sanctissimo Domino Nostro Benedicto PP. XIII Dicata. Roma, 1724.
  57. Tiemchin, Siergiei Y. «Funktsionirivaniie ruskoi movy i iierarchiia tserkovnykh tiekstov.» Studia Russica xxiii (2009): 226-234.
  58. Urublieuski, Vadzim V. «Pryklad aktykatsyi hieniealahichnykh dakumientau u aktavykh knihakh Lidskaha grodskaha suda.» Arkhivaryus: zbornik navukovykh paviedamlienniau i artykulau 14 (2016): 117-126.
  59. Vizity uniiatskich cerkvau Minskaha i Navahrudskaha saborau 1680–1682 hh.: zbornik dakumientau. Edited by Dzianis Liseichykau. Minsk: I. P. Lohvinau, 2009.
  60. Volumina Legum. Przedruk zbioru praw staraniem xx. pijarow w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782 wydanego. Tom V. Saint Petersburg, 1860.
  61. Zhitietskii, Pavel I. Ocherk litieraturnoi istorii malorusskago narechiia v XVII vekie s prilozheniiami slovaria knizhnoi malorusskoi rechi po rukopisi XVII vieka. Kyiv, 1889.

##submission.downloads##

Як цитувати

Liseichykau, D. (2016). «Азъ, Іерей.»: «руская» мова метрычных кніг уніяцкіх цэркваў Вялікага Княства Літоўскага ў XVII–XVIII стагоддзях. Київська Академія, (13). https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120086

Номер

№ 13 (2016): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Dzianis Liseichykau

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).