У пошуках «партнера», або як Олицька школа стала філією Замойської академії

Автор(и)

  • Stepan Blinder

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120082

Ключові слова:

Олицький колегіум, семінарія, Альбрехт Станіслав Радзивил, Францишек Ксаверій Заєрський, Замойська академія, академічна колонія, Луцький єзуїтський колегіум

Анотація

У статті аналізується заснування Олицької семінарії/колегіуму в контексті намірів людей, що були до цього причетні. Зокрема, обговорено стан церковної освіти в Луцькій католицькій дієцезії кінця XVI — першої третини ст. та гіпотетичні причини закладення семінарії не в Луцьку, а в Олиці, малому приватному містечку Радзивилів. Під цим кутом зору розглянуто заходи зі створення нового навчального закладу його ініціатора, олицького препозита Францишека Ксаверія Заєрського, а також підтримку цієї ініціативи тогочасним власником Олики князем Альбрехтом Радзивилом. Висунуто припущення, що Олику було обрано місцем заснування нової школи, з одного боку, з метою «підготовки кадрів» (управлінських і церковних) для Олицької ординації Радзвилів, а з другого — аби уникнути конкуренції із Луцьким єзуїтським колегіумом. Проаналізовано організаційні засади функціонування Олицької школи як навчального закладу з «подвійним» — церковним і світським — статусом; окрему увагу зосереджено на причинах та обставинах перетворення Олицької школи у 1637 р. на академічну колонію Замойської академії та представлено характер взаємодії між олицьким осередком і Академією.

Посилання

  1. Acta capitulorum provinciae Poloniae (1603–1700). Vol. 2, pars. 2 (Maszynopis).
  2. Acta Nuntiaturae Polonae, wyd. Tadeusz Fitych. Vol. XXII.1. Cracoviae, 2001.
  3. Acta Nuntiaturae Polonae, wyd. Henryk Litwin. Vol. XXIII.1. Romae, 1996.
  4. Acta Nuntiaturae Polonae, ed. Theresia Chynczewska-Hennel. Vol. XXV.2. Cracoviae, 2006.
  5. Acta Nuntiaturae Polonae, wyd. Maria Domin. Vol. XXXIV.3. Romae, 2001.
  6. Acta synodi diocesanae per Bernardum Maciejowski episcopum Luceoriensem tribus postremis diebus Februarii anno Domini MDLXXXIX celebratae. Varsaviae, 1875.
  7. Archivum Romanum Societatis Iesu, Provincia Poloniae, Vol. 51: Historia Poloniae, 1603–1617, Historia Collegii Luceoriensis, 1615.
  8. Arkhiv Yugo-Zapadnoi Rossii, izdavaemyi Vremennoi komissiei dla razbora drevnikh aktov. Vol. I.1. Kiev, 1859.
  9. Arkhiv Yugo-Zapadnoi Rossii, izdavaemyi Vremennoi komissiei dla razbora drevnikh aktov. Vol. III.1. Kiev, 1863.
  10. Atamanenko, Viktor. «Ostroz’ka akademiya ta rozvytok mista.» In Akademia Zamojska i Akademia Ostrogska w perspektywie historyczno-kulturowej. Współczesne implikacje dla współpracy Transgranicznej, red. Henryk Chałupczak, Justyna Misiągiewicz, Eduard Balashov, 261-279. Zamość: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa im. Szymona Szymonowica. Wydawnictwo Officina Simonidis, 2010.
  11. Betlej, Andrzej. «Jesuits architecture in Рolish-Lithuanian Commonwealth in 1564–1772.» La Arquitectura Jesuítica 1 (2011): 277-303.
  12. Chachaj, Marian. «Wykształcenie profesorów Akademii Zamojskiej.» In W kręgu akademickiego Zamośćia, 113-142. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1996.
  13. Chowańska, Emilia. «Testament Stanisława Radziwiłła, księcia na Ołyce i Nieświeżu, starosty generalnego żmudzkiego z 8 września 1598 roku, znajdujący się w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie.» Białostockie teki historyczne 10 (2012): 247-264.
  14. Dokumenty Soborów Powszechnych. Tekst łaciński i polski, układ i oprac. ks. Arkadiusz Baron, ks. Henryk Pietras. T. IV. Kraków: Wydawnictwo WAM, 2005.
  15. Dorota Żołądź. «Możliwości i potrzeby edukacyjne mieszczan polskich w XVI i XVII wieku.» Rozprawy z Dziejów Oświaty 33 (1990): 27-45.
  16. Dovbyshchenko, Mykhailo. Volyns’ka shiakhta u relihiinykh rukhakh (kinets’ ХVІ — persha polovyna ХVІІ st.). Kyiv: PP Serhiichuk M. I., 2008.
  17. Horin, Serhij. «Rzymskokatolickie zakony na Wołyniu w końcu XVI — pierwszej ćwierci XVII wieku w materiałach archiwalnych.» Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej 3 (2005): 113-128.
  18. Kacprzycki, Franciszek., ks. «Założenie seminarium duchownego w Рłocku.» Studia Рłockie 2 (1974): 139-154.
  19. Karlina, Oksana. «Kulturno-osvitni zviazky Volyni ta Zamostya v XVII–XVIII st.» In Zamojszczyzna i Wołyń w minionym tysiącleciu — historia, kultura, sztuka, red. Jacek Feduszka et al., 90–95. Zamość, 2000.
  20. Kharlampovich, Konstantin. Zapadnorusskie pravoslavnye shkoly XVI i nachala XVII veka. Kazan: Tipolitografiia Imperatorskogo universiteta, 1898.
  21. Kochanowski, Jan. Dzieje Akademii Zamojskiej (1595-1784). Kraków, 1899-1900.
  22. Kowalski, Mariusz. «Księstwa i książęta w systemie ustrojowym Rzeczpospolitej Obojga Narodów.» Roczniki Ekonomiczne Kujawsko- Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy 7 (2014): 293-318.
  23. Kowalski, Mariusz. «Państwo magnackie w strukturach polityczno-administracyjnych Rzeczpospolitej szlacheckiej na przykładzie Ordynacji Zamojskiej.» Przegląd Geograficzny 81.2 (2009): 173-203.
  24. Królik, Ludwik. «Kapituła katedralna łucka od XV do XVIII wieku.» Studia Theologica Varsaviensia 18.1 (1980): 167-188.
  25. Krukowski, Jan. Szkolnictwo parafialne Krakówa w XVII wieku. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001.
  26. Łukaszewicz, Józef. Historia szkół w Koronie i w Wielkim Księstwie Litewskim od najdawniejszych czasów aż do roku 1794. T. III–IV. Poznań, 1851.
  27. Lulewicz, Henryk. «Radziwiłł Stanisław h. Trąby (1559–1599).» In Polski Słownik Biograficzny, 30: 363–367. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1897.
  28. Łupiński, Józef., ks. Seminarium duchowne w Tykocinie w latach 1769–1863. Łódź: Archidiecezjalne Wydawnictwo Łódzkie, 2011.
  29. Mełeń, Aleksander. Ordynacje w dawnej Polsce. Lwów, 1929.
  30. Natonski, Bronisław., SI. «Szkolnictwo jezuickie w Polsce w dobie kontrreformacji.» In Z dziejów szkolnictwa jezuickiego w Polsce, 34-62. Kraków: Wydawnictwo WAM, Księża Jezuici, 1994.
  31. Paszenda, Jerzy. «Dzieje budowy kościoła i kolegium jezuitów w Łucku według źródeł jezuickich.» Kwartalnik Architektury i Urbanistyki: teoria i historia 45.1 (2000): 33-44.
  32. Pociecha, Władysław. «Chwalczewski Jerzy.» In Polski Słownik Biograficzny 4: 1–2. Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938.
  33. Przyboś, Adam. «Grochowski Achacy h. Junosza (zm. 1633).» In Polski Słownik Biograficzny 8.39: 592–593. Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960.
  34. Radziwiłł, Albrecht Stanisław. Pamiętnik o dziejach w Polsce, opr. Adam Przyboś i Roman Żelewski. T. I–III. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1980.
  35. Rudec’kyj, Paweł. «Kościół rzymsko-katolicki w Łucku w XVI — pierwszej połowie XVII wieku.» Zamojsko-Wołyńskie Zeszyty Muzealne 1 (2003): 67-72.
  36. Shevchenko, Tetiana. «Osvita yeparkhialnykh sviashchenykiv Katolyts’koi tserkvy u Rechi Pospolytii ranniomodernoho chasu: orhanizatsiia navchannia ta vykladats’kyi sklad (chastyna 2).» Ukraina u svitoviy istorii 2 (2014): 192-205.
  37. Shevchenko, Tetiana. Yezuyits’ke shkil’nytstvo na ukrayins’kykh zemliakh ostannioi chverti XVI — seredyny XVII st. L’viv: Svichado, 2005.
  38. Shostak, Inna. «Rol» rymo-katolyts’kykh dukhovnykh seminarii u dukhovnomu zhytti Volyni pershoi polovyny ХІХ st.» In Relihiia i tserkva v istoriyi Volyni: Zbirnyk naukovykh prats», red. V. Sobchuk, 182-189.
  39. Kremenets», 2007.
  40. Sinkevych, Nataliya. Laudare, benedicere, praedicare. Dominikans’kyi orden na Volyni v kintsi XVI — na pochatku XIX st. Kyiv: Kayros, 2009.
  41. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. I. Warszawa: Nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880.
  42. Starovolscii, Simonis. Polonia nunc denuo recognita et aucta acceserunt tabulae geographicae et index rerum locupletissimus cum praefatione Hermanni Conringii. Wolfenbyti: Sumptibus Conradi Bunonis, MDCLVI.
  43. Stolarczyk, Tomasz. «Szkoły dominikańskie w Łęczycy w XIII–XVI wieku.» In Ludzie i książki. Studia i szkice bibliologiczno-biograficzne. Księga pamiątkowa dedykowana Profesor Hannie Tadeusiewicz, 413-424. Łódź: Wydawnictwo Ibidem, 2011.
  44. Studenci Polacy na Uniwersytecie Bolońskim w XVI i XVII wieku, wyd. M. Bersohn. T. II. Kraków, 1894.
  45. Szyszka, Bogdan. «Profesorowie Akademii Zamojskiej w Kolegium akademickim w Ołyсe.» In Zamojszczyzna i Wołyń w minionym tysiącleciu — historia, kultura, sztuka, red. Jacek Feduszka et al. 95-99. Zamość, 2000.
  46. Tokarski, Stanisław Kazimierz. Memoriał Świętej Pamięci X. IMci. Albrechta Radziwiłła, wyd. E. Raczyński. Poznań, 1841.
  47. Volumina legum. Vol. II–III. Petersburg: Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859.
  48. Volyns’kyi Kraieznavchyi Muzei, f. «Knyhy, dokumenty, foto», inv. No 3767.
  49. Wadowski, Jan, Wiadomość o profesorach Akademii Zamojskiej. Warszawa: Gazeta Rolnicza, 1899-1900.
  50. Wojciech Góralski, «Zarys dziejów Seminarium Duchownego w Pułtusku: (w 400-letnią rocznicę powstania).» Notatki Płockie: kwartalnik Towarzystwa Naukowego Płockiego 39.4 (1994): 3-6
  51. Wójcik, Walenty. «Rozwój seminariów trydenckich w Polsce w świetle sprawozdań biskupich «ad liminа» do XX wieku.» Prawo Kanoniczne: kwartalnik prawno-historyczny 21.3-4 (1978): 137-155.
  52. Yakovenko, Natalia. «Uchni Luts’koho i Ostroz’koho yezuits’kykh kolehiumiv (sproba «kolektyvnoho portreta»).» In Yakovenko, Natalia. Dzerkala identychnosti. Doslidzhennшa z istorii uiavlen» ta idei v Ukraini XVI — pochatku XVIII stolittia, 249-290. Kyiv: «Laurus», 2012.
  53. Załęski, Stanisław. Jezuici w Polsce. Kolegia i domy założone w drugiej dobie rządów Zygmunta III i za rządów Władysława IV, 1608–1648. T. IV.3. Kraków, 1905.

##submission.downloads##

Як цитувати

Blinder, S. (2016). У пошуках «партнера», або як Олицька школа стала філією Замойської академії. Київська Академія, (13). https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120082

Номер

№ 13 (2016): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Stepan Blinder

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).