Три мови, одне воєводство: письменність подільської шляхти у середині XVI століття

Автор(и)

  • Vitaliy Mykhaylovskiy

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120076

Ключові слова:

письменність, шляхта, Подільське воєводство, поборовий реєстр.

Анотація

У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з’ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар’єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто посвідчити своє майно дає у руки дослідників унікальний документ щодо вміння шляхти писати. Серед 237 наявних у поборовому реєстрі розписок ми маємо справу з використанням трьох мов — латини, польської та руської у різних комбінаціях (де мова розписки і підпису може збігатися або ні). Не завжди шляхтич умів написати розписку власноручно, почасти його вміння писати було елементарним, а саме більш-менш вправно написати своєї ім’я та прізвище. Переважна більшість розписок написані латиною та польською, одна руською. Якщо представити наявні варіації мов, де на першому місці мова розписки, а на другому мова підпису, то у відсотках це виглядає так: лат., лат. — 57,54% випадків; лат., без підпису — 3,36%; лат., пол. — 5,04%; лат., рус. — 1,68%; лат., лат. + рус. — 1,26%;  пол., пол. — 15,12%; пол., без підпису — 1,26%; пол., лат. — 1,26%; пол., рус. — 0,42%; рус., рус. — 0,42%. Серед осіб, що вміли писати переважали заможні та середньозаможні шляхтичі, урядники земського та ґродського судів, писарі неґродових замків (Скала, Зіньків), урядники, адміністратори маєтків та писарі неґродових старост та заможних землевласників, священики католицької та православної церкви. Один власноручний підпис залишила Анна Надольська, єдина жінка серед усіх платників побору. Специфікою Подільського воєдства була мала кількість осіб, що вміли писати, що пов’язано із загальною кількістю населення та шляхти зокрема, а також використання на письмі трьох мов — латини, як урядової, польської та руської.

Посилання

  1. Akta unij Polski z Litwą 1385–1791, edited by Stanisław Kutrzeba, Władysław Semkowicz. Kraków: Akademia Umiętności, 1932.
  2. Archiwum Główne akt Dawnych, Archiwum Skarbu Koronnego, dział I, sygn. 45, k. 215-287.
  3. Archiwum Główne akt Dawnych, Metryka Koronna, sygn. 17.
  4. Archiwum Główne akt Dawnych, tzw. Metryka Litewska, dział IV B, sygn. 17.
  5. Białkowski, Leon. Podole w XVI wieku: rysy społeczne i gospodarcze. Warszawa, 1920.
  6. Biblioteka XX Czartoryskich w Krakowie, dział rękopisów, sygn. 1725/IV, s. 221-273.
  7. «Nicolaus Poplawnyczski Pauli filius de Poplawnyki d. Camynyeczensis st gr 3 1⁄2»: Metryka czyli album Uniwersytetu Krakowskiego z lat 1509–1551, 118.
  8. Documente privitoare la istoria României culese din archivele polone. Secolul al. XVI-lea, dited by Ilie Corfus. București: Editura Academiei Republici Socialiste România, 1979.
  9. Documente privitoare la istoria României culese din archivele polone. Secolul al. XVII-lea, edited by Ilie Corfus. București: Editura Academiei Republici Socialiste România, 1983.
  10. Documente privitoare la istoria României culese din archivele polone. Secolele al. XVI-lea și al. XVII-lea, edited by Ilie Corfus. București: Editura Academiei Românie, 2001.
  11. Janeczek, Andrzej. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo bełskie od chyłku XIV do początku XVII w. Warszawa, 1993.
  12. Kaniewska, Irena. «Sroczycki (Srocicki) Stanisław h. Nowina (zm. 1586).» In Polski Słownik Biograficzny. XLI: 209–210. Warszawa–Kraków: Societas Vistulana, 2002.
  13. Krykun, Mykola. Administratyvno-terytorialnyi ustrii Pravoberezhnoi Ukrainy v XV–XVIII st. Kordony voievodstv u svitli dzherel. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii, 1993.
  14. Krykun, Mykola. Kordony voievodstv Pravoberezhnoi Ukrainy u XVI–XVIII stolittiakh. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi Politekhniky, 2016.
  15. Krykun, Mykola. «Naselennia Podilskoho voievodstva v pershii polovyni XVII st.» Ukrainskyi istoryko-heohrafichnyi zbirnyk, 1 (1971): 115-135.
  16. Metryka czyli album Uniwersytetu Krakowskiego z lat 1509–1551, edited by Antoni Gąsiorowski, Tomasz Jurek, Izabela Skierska. Warszawa: Neriton, 2010.
  17. Michałowski, Witalij. «Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa kamienieckiego.» In Historia vero testis temporum. Księga jubileuszowa poświęcona Profesorowi Krzysztofowi Baczkowskiemu w 70 rocznice urodzin, edited by Janusz Smołucha, Anna Waśko, Tomasz Graff, Paweł F. Nowakowski, 527–534. Kraków: Societas Vistulana, 2008.
  18. Mykhaylovskiy, Vitaliy. Elastychna spilnota. Podilska shliakhta u druhii polovyni XIV — 70-kh rokakh XVI st. Kyiv: Tempora, 2012.
  19. Mykhaylovskiy, Vitaliy. «Pravoslavni parafii Podilskoho voievodstva za materialamy poborovykh reiestriv 1560-kh rr.» Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 6 (2012): 130–144.
  20. Mykhaylovskiy, Vitaliy. «Writing skills of Podillya nobles in mid-16th century based on 1563 tax registry.» Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne 143, 2 (2016): 245-252
  21. Pałucki, Władysław. «Uniwersały poborowe z 1563 r.» Kwartalnik Historii Kultury Materialnej XIV, 3 (1966): 519-533.
  22. Smereka, Bohdan. «Reiestry poborovoho podatku u Polskomu korolivstvi: protses zboru podatku ta informatyvnist dokumentiv (na prykladi poborovoho reiestru Lvivskoi zemli Ruskoho voievodstva 1552 r.).» Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia knyhoznavstvo, bibliotekoznavstvo ta informatsiini tekhnolohii 15 (2015): 132-144.
  23. Tsentral’nyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 37 Kamianetsky zemsky sud, op. 1, spr. 8 Aktova knyha za 1566–1577 rr.
  24. Tsentral’nyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy, m. Lviv, f. 17 Terebovelsky grodsky sud, op. 1, spr. 3 Aktova knyha za 1562 r.
  25. Tsentral’nyi Derzhavnyi Istorychnyi Archiv Ukrainy, m. Lviv, f. 17 Terebovelsky grodsky sud, op. 1, spr. 4. Aktova knyha za 1564 r.
  26. Volumina Constitutionum, edited by Stanisław Grodziski, Irena Dwornicka, Wacław Uruszczak. T. II, vol. 1: 1550–1585. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2005.
  27. Wittyg, Wiktor. Wypisy heraldyczne z ksiąg poborowych województwa podolskiego z lat 1563–1565. S. l.: s. e., 1908.
  28. Wyczański, Andrzej. «Oświata a pozycja społeczna w Polsce XVI stulecia. Próba oceny umiętności pisania szlachty województwa krakowskiego w drugiej połowie XVI w.» In Społeczeństwo staropolskie, edited by A. Wyzański, I: 27-55. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe,1976.
  29. Urban, Wacław. «Umiętność pisania w Małopolsce w drugiej połowie XVI wieku.» Przegląd Historyczny 68, 2 (1977): 231-257.
  30. Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku. Spisy, edited by Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski, Janusz Kurtyka, Anna Sochacka. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1998.
  31. Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku. Spisy, edited by Kazimierz Przyboś. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź: Ossolineum, 1987.

##submission.downloads##

Як цитувати

Mykhaylovskiy, V. (2016). Три мови, одне воєводство: письменність подільської шляхти у середині XVI століття. Київська Академія, (13). https://doi.org/10.18523/1995-025x2016120076

Номер

№ 13 (2016): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vitaliy Mykhaylovskiy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).