Анальфабети у Підкамінському домініканському конвенті наприкінці ХVІІ — у ХVІІІ ст.

Автор(и)

  • Ігор Букало Львівський національний університет імені Івана Франка; Український католицький університет, Україна https://orcid.org/0009-0005-6460-1184

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.143-178

Ключові слова:

домініканці, Підкамінський конвент, конверси, анальфабети, освіта, Руська домініканська провінція св. Яцека, монастир

Анотація

У статті розглянуто освітні компетенції ченців Підкамінського домініканського конвенту на основі зафіксованих форм особистого завірення записів у Книзі професій. Виявлено, що 20% домініканців у цьому конвенті не володіли латиною, а послуговувалися польською. 4,5% були анальфабетами, про що свідчить їх невміння підписатися та завірення запису рівнораменним хрестом. Про це ж, для окремих осіб, говорять супровідні записи такого самого змісту. Особливої уваги у досліджені приділено самій Книзі професій, простежено час та механізми формування документа, особливості формулярів записів та джерельний потенціал. Констатовано, що всі анальфабети були конверсами, проаналізовано формування цієї категорії домініканців у спільноті. Окрему увагу зосереджено на афіліації неписьменних кандидатів: їхньому географічному та, почасти, соціальному походженню; особливостям випробувального терміну чи новіціяту (встановлено випадки трирічного новіціяту, що вказує на ігнорування норм постанов генеральних капітул про максимальний дворічний термін). Простежено вікові характеристики анальфабетів: вік вступу до спільноти, стаж конверсів, час служіння, тривалість життя. З’ясовано, що конверси були маломобільними, а часто взагалі не міняли місця свого служіння. Розглянуто особливості духовної та освітньої формацій анальфабетів, зокрема те, що конверси зазвичай здобували освіту перед складанням професій, натомість пізніше виконували фізичну працю в монастирі. Проаналізовано домініканську освітню модель, що дало підставу розцінити освітні студії у Підкамінському конвенті як спрямовані на інші категорії домініканців, а відтак, констатовано, що орден, хоч і обмежував кількість конверсів-анальфабетів, проте все ж сприймав їх за невід’ємну частину тогочасної спільноти Підкамінського конвенту.

Біографія автора

Ігор Букало, Львівський національний університет імені Івана Франка; Український католицький університет

магістр історії (Львівський національний університет імені Івана Франка), аспірант кафедри історії Гуманітарного факультету Українського католицького університету (Програма «Київське християнство»). Останній упорядкований збірник: «Історія Підкаменя в контексті політичних, соціально-економічних та культурних процесів на західноукраїнських землях» (збірник 4) (Підкамінь; Львів: Видавництво «Левада», 2023–2024).

Посилання

  1. Adadurov, Vadym. «Obytel yak osvitnia korporatsiia.» In Na perekhresti kultur: Monastyr i khram Presviatoi Triitsi u Vilniusi, eds. Alfredas Bumblauskas and Ihor Skochylas, 207–212. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu, 2019.
  2. Almes, Ivan. Vid molytvy do osvity: Istoriia chytannia chentsiv Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII st. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu, 2021.
  3. Archivio Apostolico Vaticano, Archivi Nuntiaturae Varsaviensis, Vol. 123.
  4. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, zesp. 301, sygn. 1079, «Księgi metrykalne wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej».
  5. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, [bez sygn.], «Catalogus Patrum et Fratrum sacri Ordinis Praedicatorum in Polonia, Russia et Magno Ducatu Lithvaniae Morturorum, conscriptus per Fr. Sadocum Barącz OP, 1887».
  6. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. Lw 302, «Liber Memoriae Mortuorum seu Catalogus Defunctorum in Domino Religiosorum Patrum Fratrum ac Sororum S. Ordinis Praedicatorum in Provincia S. Hyacinthi in Russia».
  7. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. Pk 2, «Kronika klasztorna czyli «Dalsze Dzieje Swiętej Góry Różańcowey Klasztoru WW. Xięży Dominikanów Prowincyi Ruskiej Swiętego Jacka w Podkamieniu od Roku 1788 do R. 1797 y daley Napisane Pod Przeorowstwem Przewielebnego Oyca Mikołaja Byliny S. T. P., który diebus Maij 97 obrany został Prowincyałem».
  8. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. Pk 27, «“Liber Professionis Fratrum Ordinis Praedicatorum ab Anno 1654” ad annum 1929».
  9. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. Pk 3, «Kronika Klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu od Roku 1800 rozpoczęta przez Księdza Sadoka Barącza i doprowadzona przez jego następców do 1943 r.».
  10. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. Pr 27, «Ordo Fratrum Professorum Sacri Ordinis Praedicatorum Provinciae Russiae Sancti Hyacinthi ab A. D. MDCIII — ad 1688»; «Obitus Venerabilium PP. Ac FF. Ordinis Praedicatorum Provinciae Russiae Sancti Hyacithi Ab Anno Domini 1619 —ad 1677».
  11. Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie, sygn. S4411a-c, «Madura, R. F. Acta Capitulorum Provinciae Russiae. AB A. 1598–1772. Volumen V. Romae» [Maszynopis].
  12. Barącz, Sadok. Dzieje klasztoru ww. oo. Dominikanów w Podkamieniu. Tarnopol, 1870.
  13. Berk, Piter. Novi pidkhody do istoriopysannia. Kyiv, 2010.
  14. Biblioteka Naukowa Polskiej Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Nauk w Krakowie, Kr. 1064, «Paniętnik Aleksandra Berhofa, zakonnika z kłasztoru dominikanów w Podkamieńiu, z lat 1658–1725, pszetlumaczony z łaciny pszecz Sadoka Barącza w 1858 r.».
  15. Bukalo, Ihor. «Monasha spilnota Pidkaminskoho dominikanskoho konventu zghidno z katalohom chentsiv Ruskoi provintsii sv. Yatseka 1766 r.» Istoriia Pidkamenia v konteksti politychnykh, sotsialno-ekonomichnykh ta kulturnykh protsesiv na zakhidnoukrainskykh zemliakh 4 (2023–2024): 123–151.
  16. Bukalo, Ihor. «Ruska dominikanska provintsiia sv. Yatseka u 1760–1780-kh rokakh: administratyvnyi podil ta kilkisnyi sklad konventiv.» Naukovyi shchorichnyk «Istoriia relihii v Ukraini» 35 (2025): 119–145.
  17. Bukalo, Ihor. «Spohady Aleksandra Berhofa (OR) (1658–1724 rr.): istoriia rukopysu ta zhyttiepys avtora.» Bridshchyna — krai na mezhi Halychyny i Volyni 15 (2024): 26–34.
  18. Bukalo, Ihor. «Vykhovni idealy Pidkaminskoho aliumnatu: analiz «Instruktsii» 1730 r.» Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist 40 (2024): 49–63.
  19. Cowar, Steven. The Growth of Public Literacy in Eighteenth-Century England. London, 2012.
  20. Dukh, Oleh. Prevelebni panny: Zhinochi chernechi spilnoty Lvivskoi ta Peremyshlskoi yeparkhii u rannomodernyi period. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu, 2017.
  21. Flaga, Jerzy. «Formacja kandydatów do zakonów w XVII i XVIII w.» Roczniki Humanistyczne 38 (2) (1990): 79–117.
  22. Flaga, Jerzy. «Z problematyki formacji intelektualnej kandydatów do zakonów w XVIII wieku. Organizacja i funkcjonowanie studiów retoryki.» Zeszyty Naukowe KUL 35 (1–2) (1992): 63–64.
  23. France, James. Separate but Equal. Cistercian Lay Brothers 1120–1350. Collegeville, 2012.
  24. France, James. The Cistercians in Scandinavia. Kalamazoo, 1992.
  25. Gapski, Henryk. «Przydatność ksiąg profesji w badaniach społecznych XVI i pierwszej połowy XVII wieku.» Roczniki Humanistyczne 24 (2) (1976): 97–111.
  26. Iasinski, Camillvs. W. Summarium Ordinationum Capitulorum Generalium Ordinis Praedicatorum [...] a primo Capitulo [...] Bononiae 1220 celebrato, usque ad Capitulum Romanum 1629 [...] celebratum emanatarum. Cracoviae, 1638.
  27. Kaczmarek, Krzysztof. Życie codzienne w klasztorze dominikanów w Brzegu. Kraków: Wydawnictwo Polskiej Prowincji Dominikanów W Drodze, 2024.
  28. Królik, Ludwik. Organizacja diecezji Łuckiej i Brzeskiej od XVI do XVIII wieku. Liszki: Platan, 2017.
  29. Milavitskyi, Marek. «Zemelna vlasnist dominikantsiv z Pidkamenia za danymy “Mainovoho stanu dominikanskyi monastyriv u 1922 rotsi”.» Istoriia Pidkamenia v konteksti politychnykh, sotsialno-ekonomichnykh ta kulturnykh protsesiv na zakhidnoukrainskykh zemliakh 4 (2023–2024): 153–165.
  30. Mykhailovskyi, Vitalii «Yedynorohy nashoho Serednovichchia. Pysari zemskykh sudiv Ruskoho ta Podilskoho voievodstv u 1434–1500 rokakh.» Kyivska Akademiia 21 (2024): 95–164.
  31. O’Loughlin, Thomas. «Monasteries and manuscripts: the transmission of Latin learning in early medieval Ireland.» In Information, Media and Power through the Ages, 46–64. Dublin: University College Dublin Press, 2001.
  32. Pope, Hugh. Dominican Lay-Brothers. Rugeley, 1907.
  33. Posokhova, Liudmyla. Na perekhresti kultur, tradytsii, epokh: pravoslavni kolehiumy Ukrainy naprykintsi XVII — na pochatku XIX st. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2011.
  34. Shevchenko, Tetiana. «Rusini w zakonie dominikańskim (koniec XVI — 1. połowa XVII wieku).» In Dominikanie na ziemiach polskich w epoce nowożytnej, 169–192. Kraków: Esprit, 2009.
  35. Smith, Philip. «A Dominican Philosophy of Education.» In Towards the intelligent use of liberty: Dominican Approaches in education, [27–46]. Hindmarsh, S. Aust.: ATF Press, 2014.
  36. Świętochowski, Robert i Chruszczewski, Adam. «Polonia Dominicana apud extraneos.» In Studia nad historią dominikanów w Polsce 1222–1972, 467– 554 Warszawa: Wyd-wo Polskiej Prowincji Dominikanów, 1975.
  37. Świętochowski, Robert. «Szkolnictwo teologiczne dominikanów.» Dzieje teologii w Polsce 2 (1975): 212–285.
  38. Thompson, Augustine. Dominican Brothers Conversi, Lay, and Cooperator Friars. Chicago: New Priory Press, 2017.
  39. Urban, Wacław. «Sztuka pisania w województwie krakowskim w XVII i XVIII wieku.» Przegląd Historyczny LXXV (1984): 39–82.
  40. Urban, Wacław. «Umiejętność pisania w Małopolsce w drugiej połowie XVI wieku.» Przegląd Historyczny 68 (1977): 231–257.
  41. Voloshyn, Yurii. «Pysmennist sered meshkantsiv Poltavy druhoi polovyny XVIII stolittia (za materialamy Rumiantsevskoho opysu).» Kyivska Akademiia 5 (2008): 143–154.
  42. Wichrowicz, Cyprian Jan. Słownik polskich pisarzy dominikańskich. Kraków, 2012.
  43. Wiślicz, Tomasz. Zarobić na duszne zbawienie. Religijność chłopów małopolskich od połowy XVI do końca XVIII wieku. Warszawa, 2001.
  44. Wyczański, Andrzej. «Oświata a pozycja społeczna w Polsce XVI stulecia. Próba oceny umiejętności pisania szlachty województwa krakowskiego w drugiej połowie XVI w.» In Społeczeństwo staropolskie. Studia i szkice, pod red. A. Wyczańskiego, 1:27–55. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1976.
  45. Yaremenko, Maksym. «Akademiky» ta Akademiia. Sotsialna istoriia osvity y osvichenosti v Ukraini XVIII st. Kharkiv: Akta, 2014.
  46. Yaremenko, Maksym. Kyivske chernetstvo. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo- Mohylianska akademiia», 2007.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-05

Як цитувати

Букало, І. (2025). Анальфабети у Підкамінському домініканському конвенті наприкінці ХVІІ — у ХVІІІ ст. Київська Академія, (22), 143–178. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.143-178

Номер

№ 22 (2025): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ihor Bukalo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).