Про час і місце створення українського рукописного перекладу Хроніки Алессандро Ґваньїні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.98-142

Ключові слова:

Алессандро Ґваньїні, «Хроніка Європейської Сарматії», рукописний переклад, Києво-Могилянська академія, Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Анотація

Стаття присвячена єдиному відомому на сьогодні українському рукописному перекладові «Хроніки Європейської Сарматії» Алессандро Ґваньїні з польськомовного краківського видання 1611 р. Проаналізовано історіографію дослідження рукопису, розглянуто його структуру, описано філіграні використаного паперу. На підставі вивчення підписів осіб, котрі працювали над перекладом, встановлено, що він був створений у 30-х — на початку 40-х років XVIII ст. студентами Києво-Могилянської академії як завдання при вивченні польської мови. Серед них, зокрема, були майбутній ректор Академії, згодом єпископ Григорій (Георгій) Кониський і професор Іван Ярошевський. Наведено повний список перекладачів із зазначенням фрагментів, виконаних кожним з них, а також інформацію про навчання більшості в Академії, встановлену переважно за опублікованими джерелами та науковими публікаціями. Виявлено, що серед перекладачів було четверо вихованців Академії, не згадуваних ні в джерелах, ні в науковій літературі.

Біографія автора

Олег Дячок

кандидат історичних наук, доцент (м. Дніпро).

Посилання

  1. Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj Akademii. Otdelenie ІІ (1721–1795 gg.), comp. by N. I. Petrov. 5 vols. Vol. 1, part II. Kiev: Tipografiya I. I. CHokolova, 1904.
  2. Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj Akademii. Otdelenie ІІ (1721–1795 gg.), comp. by N. I. Petrov. 5 vols. Vol. 2. Kiev: Tipografiya I. I. CHokolova, 1905.
  3. Askochenskij, Viktor. Kiev s drevnejshim ego uchilishchem Akademieyu. 2 parts. Kiev: Universitetskaya tipografiya, 1856.
  4. Bobrova, Maryna. «Rukopysne zibrannia Tsentralnoi naukovoi biblioteky Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina: problemy zberihannia ta vykorystannia.» Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Knyhoznavstvo, bibliotekoznavstvo ta informatsiini tekhnolohii 4 (2009): 129–135.
  5. Bondarenko, R. «Hryhorovych-Barskyi Ivan Hryhorovych.» In Entsyklopediia istorii Ukrainy. 10 vols. 2: 201–202. Kyiv: Naukova dumka, 2004.
  6. Budovnic, Isaak. Slovar’ russkoj, ukrainskoj, belorusskoj pis’mennosti i literatury do XVIII veka. Moskva, 1962.
  7. Bulgakov, Makarij. Istoriya Kievskoj akademii. Sankt-Peterburg: Tipografiya Konstantina Zhernakova, 1843.
  8. Cipolla, Carlo. «Un Italiano nella Polonia e nella Svezia tra il XVI e il XVII secollo. Notizie biografiche.» In Miscellanea di storia Italiana. Edita per cura della regia deputacione di storia patria. T. XIV: Undecimo della secondo serie, 547–657 (1–110). Torino, 1887.
  9. Dejstviya prezelnoj i ot nachala polyakov krvavshoj nebyvaloj brani Bogdana Hmelnickogo, Getmana Zaporozhskogo, s Polyaki, za Najyasnejshih Korolej Polskih Vladislava, potom i Kazemira, v roku 1648, otpravovatisya nachatoj i za let desyat po smerti Hmelnickogo neokonchennoj, z roznih letopiscov i iz diariusha, na toj vojne pisannogo, v grade Gadyachu, trudom Grigoriya Gryabyanki, sobrannaya i samobitnih starozhilov sveditelstvi utverzhdennaya. Roku 1710. Izdana Vremennoyu Komissieyu dlya razbora drevnih aktov. Kiev, 1854.
  10. Demo, Edoardo. «Un mercante veneto nella Svezia del cinquecento.» Studi Storici Luigi Simeoni LX (2010): 73–84.
  11. Diachok, Oleh. «Arkheohrafiia vydan tvoru A. Gvanini ta frahmentiv z noho.» In Dnipropetrovskyi istoryko-arkheohrafichnyi zbirnyk, 2: 302–316. Dnipropetrovsk: Heneza, 2001.
  12. Diachok, Oleh. «Doslidzhennia zhyttia i tvorchosti khronista Alessandro Gvanini vid seredyny XX stolittia (polska, ukrainska i rosiiska istoriohrafiia).» Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historicolitteraria 20 (2020): 142–153.
  13. Diachok, Oleh. «Khronika Alessandro Gvanini v doslidzhenniakh prof. M. P. Kovalskoho ta v suchasnii polskii humanitarystytsi.» Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Istorychni nauky» 28 (2019): 81–87.
  14. Diachok, Oleh. «“Khronika Yevropeiskoi Sarmatii” Alessandro Hvanini yak dzherelo z istorii Ukrainy XV–XVI st.» Avtoreferat… kand. ist. nauk, Dnipropetrovsk, Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet, 1992.
  15. Diachok, Oleh. «Khronist Alessandro Gvanini.» Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk 8–9 (2004): 299–321.
  16. Diachok, Oleh. «Robota avtora Hustynskoho litopysu z narratyvamy inozemnoho pokhodzhennia (na prykladi “Khroniky Yevropeiskoi Sarmatii” A. Hvanini).» In Dnipropetrovskyi istoryko-arkheohrafichnyi zbirnyk, vol. 1: Na poshanu profesora Mykoly Pavlovycha Kovalskoho, 146–156. Dnipropetrovsk: Promin, 1997.
  17. Doroshenko, Dmytro. Ohliad ukrainskoi istoriohrafii. Praha, 1923.
  18. Dyachok, Oleg. «Analiz rukopisnyh perevodov “Hroniki Evropejskoj Sarmatii” na russkij i ukrainskij yazyki.» In Issledovaniya po arheografii i istochnikovedeniyu otechestvennoj istorii XVI–XX vv.: Mezhvuz. sb. nauch. tr., 19–31. Dnepropetrovsk 1990.
  19. Dziuba, Olena. «Polska knyha u bibliotekakh Ukrainy XVIII st. (do istorii ukrainsko-polskykh kulturnykh vzaiemyn).» In «Istynu vstanovliuie sud istorii». Zbirnyk na poshanu Fedora Pavlovycha Shevchenka, vol. 2: Naukovi studii, 364–372. Kyiv, 2004.
  20. Dziuba, Olena. Pryvatne zhyttia kozatskoi starshyny XVIII st. (na materialakh epistoliarnoi spadshchyny). Kyiv, 2012.
  21. Dziuba, Olena. «Pryvatni biblioteky Ukrainy XVIII st.: vlasnyky ta repertuar zibran.» Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi (z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st.) 2 (2002): 292–302.
  22. Dzyuba, Elena. «Perevodcheskaya deyatelnost vospitannikov Kievskoj akademii (XVIII v.)» In Kulturnye i obshestvennye svyazi Ukrainy so stranami Evropy: Sb. nauch. trudov, 53–73. Kiev, 1990.
  23. Geraklitov, Aleksandr. Filigrani XVII veka na bumage rukopisnyh i pechatnyh dokumentov russkogo proishozhdeniya. Moskva, 1963.
  24. Gis, Kacper. «Twórczość historyczna Aleksandra Gwagnina.» Rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem Prof. dr. hab. Jana Jurkiewicza, UAM w Poznaniu, 2018.
  25. Hvanini, Oleksandr. Khronika yevropeiskoi Sarmatii, ed. and transl. by f. Yurii Mytsyk. Kyiv: Vydavnychyi dim Kyievo-Mohylianska akademiia, 2007.
  26. Ikonnikov, Vladimir. Opyt russkoj istoriografii. Vol. 2, part 2. Kiev, 1908.
  27. Isichenko, Yurii. «Ukrainska barokova proza v poshuku literaturnoi modeli pochatkiv skhidnoslovianskoi istorii.» In Pysemnist Kyivskoi Rusi i stanovlennia ukrainskoi literatury: Zb. nauk. prats, 184–205. Kyiv: Naukova dumka, 1988.
  28. Jabłonowski, Aleksander. Akademia Kijowsko-Mohilańska: zarys historyczny na tle rozwoju ogólnego cywilizacyi zachodniej na Rusi. Kraków: Druk W. L. Anczyca i spółki, 1899–1900 (=Materyały i opracowania, dotyczące historyi i wyższych zakładów naukowych w Polsce. Vol. V).
  29. Khyzhniak, Zoia, Mankivskyi, Valerii. Istoriia Kyievo-Mohylianskoi akademii. Kyiv: Vydavnychyi dim «KM Akademiia», 2003.
  30. Khyzhniak, Zoia. «Na shliakhakh istorii.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., eds. Z. I. Khyzhniak, V. S. Briukhovetskyi, 11–18. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  31. Klepikov, Sokrat. Filigrani na bumage russkogo proizvodstva XVIII — nachala XX veka. Moskva, 1978.
  32. Kovalskij, Nikolaj. «Istochniki po istorii Ukrainy XVI — pervoj poloviny XVII v.» Avtoreferat. diss. … d-ra ist. nauk, Moskva, Moskovskij gosudarstvennyj universitet, 1984.
  33. Kovalskij, Nikolaj. Istochnikovedenie istorii Ukrainy XVI — pervoj poloviny XVII veka. Part 4: Obzor osnovnyh otechestvennyh sobranij arhivnyh istochnikov. Ucheb. posobie po speckursu. Dnepropetrovsk, 1979.
  34. Kovalskij, Nikolaj. «Izvestiya po istorii i geografii Ukrainy XVI veka v “Hronike Sarmatii Evropejskoj” Aleksandara Gvanini.» In Nekotorye problemy otechestvennoj istoriografii i istochnikovedeniya: Sb. nauchn. statej, 107–128. Dnepropetrovsk, 1972.
  35. Kronika Sarmacyey Europskiey, w ktorey sie zamyka krolestwo Polskie ze wszytkiemi Państwy, Xięstwy, y Prowincyami swemi: tudźież też Wielkie Xięstwo Litew., Ruskie, Pruskie, Zmudzkie, Inflantskie, y część Tatarow. Przez Alexandra Gwagnina z Werony, Hrabie Pałacu Laterańskiego, Rycerza pasowanego, y Rotmistrza Jego K. M. Perwey Roku 1578. po Laćinie wydana. A teraz zaś z przyczynieniem tych krolow, ktorych w Lacinie niemasz: Tutźież krolestw, Państw, Insuł, źiem, y Prowincyi ku tey Sarmacyey przyległych: iako Grecyey, źiem Słowieńskich, Wołoscy; Pannoniey, Bohemiey, Germaniey, Daniey, Szwecyey, Gotyey, etc. Przez tegoż Auotora z wielką pilnośćią Rozdźiałami na X Ksiąg kroćiuchno zebrana, a z Lacińskiego na Polskie przełożona. Cum Gratia Priuilegio S.R.M. w Krakowie, w Drukarniey Mikołaia Loba, Roku Pańskiego 1611.
  36. Kryvosheia, Volodymyr, Kryvosheia, Iryna, Kryvosheia, O. Neuriadova starshyna Hetmanshchyny. Kyiv: «Stylos», 2009.
  37. Kuran, Michał. «Edycja krytyczna “Sarmatiae Europeae descriptio” i “Kroniki Sarmacyjej europskiej” Aleksandra Gwagnina — cele, założenia i początki realizacji.» Prace Polonistyczne LXXX (2025): 101–120.
  38. Kuran, Michał. Marcin Paszkowski — poeta okolicznosciowy i moralista z pierwszej polowy XVII wieku. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2012.
  39. Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., eds. Z. I. Khyzhniak, V. S. Briukhovetskyi. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  40. Muhin, Nikolaj. Kievo-Bratskij monastyr. Istoricheskij ocherk. Kiev: Tipografiya G. T. Korchak-Novickago, 1893.
  41. Mytsyk, Yurii. «Dva dokumenty z istorii Kyievo-Mohylianskoi akademii XVIII st.» Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky 2 (2019): 124–128.
  42. Nalyvaiko, Dmytro. Kozatska khrystyianska respublika (Zaporozka Sich u zakhidnoievropeiskykh istoryko-literaturnykh pamiatkakh). Kyiv: Dnipro, 1992.
  43. Pakhlovska, Oksana. «Kyievo-Mohylianska akademiia yak chynnyk stanovlennia natsionalnoi samobutnosti ukrainskoi kultury: paradoksy evoliutsii.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., eds. Z. I. Khyzhniak, V. S. Briukhovetskyi, 18–26. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  44. Pakhlovska, Oksana. Ukrainsko-italiiski literaturni zviazky XV–XX st. Kyiv: Naukova dumka, 1990.
  45. Posokhova, Liudmyla. «Kharkivskyi kolehium.» In Entsyklopediia istorii Ukrainy.10 vols. 10: 356–358. Kyiv: Naukova dumka, 2013.
  46. Posokhova, Liudmyla. Kharkivskyi kolehium (XVIII — persha polovyna XIX st.). Kharkiv: Biznes Inform, 1999.
  47. Posokhova, Liudmyla. «Nevidomyi kataloh biblioteky Kharkivskoho kolehiumu 1823 r.» Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» 61 (2022): 164–181.
  48. Posokhova, Liudmyla. Na perekhresti kultur, tradytsii, epokh: pravoslavni kolehiumy Ukrainy naprykintsi XVII — na pochatku XIX st. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2011.
  49. Prokopiuk, Oksana. «Propovidnytstvo u Kyivskii mytropolii XVIII stolittia mizh osvitoiu ta administratyvnym prymusom.» Kyivska Akademiia 10 (2012): 185–202.
  50. Prokopiuk, Oksana. «Vlada ta shliakhy yii zdobuttia v mistsevykh orhanakh yeparkhialnoho upravlinnia (1721–1786 rr.).» Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii 8 (2008): 95–104.
  51. Sharipova, Liudmyla, «Vnutrishnii ustrii ta funktsionuvannia biblioteky Kyievo-Mohylianskoi akademii do pozhezhi 1780 r.: sproba rekonstruktsii.» Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy 6 (2000): 75–96.
  52. Sielicki, Franciszek. «Kronikarze polscy w latopisarstwie i dawnej historiografii ruskiej.» Slavia Orientalis XIV (2) (1965): 143–178.
  53. Sielicki, Franciszek. Literatura białoruska do końca XVIII wieku. Wrocław: Wydawniczwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1985.
  54. Sobolevskij, Aleksandr. Perevodnaya literatura Moskovskoj Rusi XIV– XVII vekov. Bibliograficheskie materialy. Sankt-Peterburg: Tipografiya Imperatorskoj Akademii Nauk, 1903.
  55. Titov, Khvedir. Stara vyshcha osvita v Kyivskii Ukraini XVI — poch. XIX v. (iz 180 maliunkamy). Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi akademii nauk, 1924. (=Zbirnyk istorychno-filolohichnoho viddilu Ukrainskoi Akademii Nauk, vol. 20).
  56. Tsentralna naukova biblioteky Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, viddil knyzhkovykh pamiatok, tsinnykh vydan i rukopysiv, 194/с.
  57. Tsentralna naukova biblioteky Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, viddil knyzhkovykh pamiatok, tsinnykh vydan i rukopysiv, 1817/с 895.
  58. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 51, Heneralna viiskova kantseliariia, op. 1, spr. 876, Sprava pro spir lubenskoho sviashchennyka Fedora Barvinskoho z sotnykom Voronizkoi sotni Nizhynskoho polku Andriiem Kholodovychem za didivsku spadshchynu svoiei druzhyny.
  59. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 51, Heneralna viiskova kantseliariia, op. 1, spr. 2265, Sprava pro podil spadshchyny Lubenskoho sviashchennyka Andriia Orekhovskoho mizh druzhynamy Voronizkoho sotnyka Andriia Kholodovycha ta Lubenskoho namisnyka Fedora Barvinskoho.
  60. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 51, Heneralna viiskova kantseliariia, op. 1, spr. 2378, Lyst kyivskoho mytropolyta Tymofiia Shcherbatskoho pro pryznachennia prefekta ta vykladacha bohoslovia Kyivskoi akademii Heorhiia Konyskoho deputatom u komisiiu po obranniu novoho pereiaslavskoho yepyskopa.
  61. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1973, Kharkivskyi kolehium, op. 1, spr. 2145, Bibliotheca collegii Charkowiensis.
  62. Ukrainski pysmennyky: Biobibliohrafichnyi slovnyk: U piaty tomakh, vol. 1: Davnia ukrainska literatura (XI–XVIII st.), comp. L. Ye. Makhnovets. Kyiv: Derzh. vyd-vo khudozh. literatury, 1960.
  63. Ulianovskyi Vasyl, Yakovenko Natalia. «Ukrainskyi pereklad Khroniky M. Stryikovskoho kintsia XVI — pochatku XVII stolittia.» Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy 1 (1993): 5–12.
  64. Unia Lubelska 1569 roku. Akty prawne, wstęp i opracowanie Henryk Litwin. Kijow, 2019.
  65. Vishnevskij, Dmitrij. Kievskaya Akademiya v pervoj polovine XVIII stoletiya (Novyya danyya, otnosyashiesya k istorii etoj Akademii za ukazannoe vremya). Kiev, 1903.
  66. Vodyanye znaki rukopisej RossiiXVII v.: Po materialam Otdela rukopisej GIM, comp. T. V. Dianova, L. M. Kostyuhina, ed. V. I. Buganov. Moskva, 1980.
  67. Wojtkowiak, Zbysław. Aleksander Gwagnin i Maciej Stryjkowski — dwaj autorzy jednego dzieła. Poznań, 2014.
  68. Yaremenko, Maksym. «“Pospolyti” v Kyievo-Mohylianskii akademii u XVIII st.: seliany chy mishchany?» Naukovi zapyska NAUKMA: Istorychni nauky 104 (2010): 14–18.
  69. Zaitsev, Volodymyr, Slabieiev, Ihor. «Ukraina kintsia XVI — pershoi polovyny XVII st. v opysakh i memuarakh inozemtsiv.» Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 8 (1966): 124–130.
  70. Zhinkin, Nikolaj. «Kratkie svedeniya o rukopisyah Centralnoj nauchnoj biblioteki Harkovskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. M. Gorkogo.» Trudy otdela drevnerusskoj literatury IX (1953): 467–4750; X (1954): 466–471.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-05

Як цитувати

Дячок, О. (2025). Про час і місце створення українського рукописного перекладу Хроніки Алессандро Ґваньїні. Київська Академія, (22), 98–142. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.98-142

Номер

№ 22 (2025): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Oleh Diachok

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).