Текстуальні запозичення між могилянськими та єзуїтськими філософськими курсами XVII–XVIII ст.: нові приклади

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.11-41

Ключові слова:

Києво-Могилянська академія, філософські курси, єзуїти, Річ Посполита, текстуальна залежність, рукописи

Анотація

Стаття вводить у науковий обіг кілька прикладів дослівної текстуальної залежності між філософськими курсами Києво-Могилянської академії XVII–XVIII ст. і курсами, що викладались у єзуїтських колеґіумах Речі Посполитої. Перший випадок — це текстуальна залежність між курсом Іларіона Ярошевицького (1702/03 навч. р.) і двома рукописними курсами, збереженими в ІР НБУВ. Завдяки проведеній атрибуції цих рукописів з’ясовано, що перший з них — це курс Павела Завільського, викладений у Перемишльському єзуїтському колегіумі у 1688/89–1689/90 навч. рр., а другий — це курс Єжи Ґенґеля, прочитаний у Ярославському єзуїтському колегіумі у 1690/91–1691/92–1692/93 навч. рр. Ярошевицький здебільшого використовує курс Завільського, але вводить туди фрагменти курсу Ґенґеля, не вносячи багато змін до обох текстів. За припущенням автора статті, Ярошевицький використовує курси Завільського і Ґенґеля, оскільки слухав їх сам, коли студіював у єзуїтів. Другий випадок — це використання Платоном Малиновським (1721/22–1722/23 навч. рр.) тексту рукописного курсу, збереженого в ІР НБУВ. На підставі додаткових ознак вдалося встановити, що це філософський курс Францишека Понінського, викладений у Познані у 1687/88–1688/89 навч. рр. Могилянський професор використовує цей рукопис частково, переструктуровуючи його з власними корективами, а водночас використовуючи інші джерела, серед іншого курс Стефана Яворського, викладений у Київській академії у 1692/93–1693/94 навч. рр. Третій обговорений випадок — майже повний текстуальний збіг між могилянським курсом Йосифа Волчанського 1717/18–1718/1719 навч. рр., збереженим в ІР НБУВ, та ще одним рукописом ІР НБУВ, на титульній сторінці якого вказано, що цей курс було прочитано в Луцькому колеґіумі у 1717/18–1718/1719 навч. рр. Утім, аналіз показав, що насправді ця вказівка не відповідала дійсності: вона належала записувачу курсу Волчанського, гадано могилянському студентові, який слухав його в Києві, але умисне атрибутував єзуїтському колеґіумові, щоб продовжити тут навчання. Крім того, в статті обговорено сам феномен дослівного переписування текстів інших осіб у могилянських філософських курсах і запропоновано деякі методологічні вирішення інтерпретації та оцінки такої практики.

Біографія автора

Симчич Микола, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Автор монографії «Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії. Компаративний аналіз могилянських курсів логіки кінця XVII — першої половини XVIIІ ст.» (Вінниця: О. Власюк, 2009).

Посилання

  1. Babenko, Bogdan. «Siedemnastowieczny arystotelizm paryski w nauczaniu etyki w Akademii kijowsko-mohylańskiej: wykłady młodego Teofana Prokopowicza (1708).» In Filozofowie Rzeczypospolitej w kulturach Polski, Litwy, Białorusi i Ukrainy. Konteksty geograficzne i koncepcyjne, edited by Dalius Viliūnas і Steffen Huber, 489–508. Polonica Philosophica Orientalia. Warszawa: Sub lupa, 2025.
  2. Babenko, Bogdan. «Z badań nad migracją arystotelizmu chrześcijańskiego. Wykłady etyczne Michaela Kozaczynskiego w Akademii kijowskomohylańskiej (1739–1745).» In Filozofowie Rzeczypospolitej w kulturach Polski, Litwy, Białorusi i Ukrainy. Konteksty geograficzne i koncepcyjne, edited by Dalius Viliūnas і Steffen Huber, 509–545. Polonica Philosophica Orientalia. Warszawa: Sub lupa, 2025.
  3. Fediai, Mykola. «Filosofskyi kurs Stefana Kalynovskoho 1729–1731 rokiv u svitli yoho vykladatskoi praktyky: dzherela i (ne)oryhinalnist.» Sententiae 42 (1) (2023): 6–36. doi:10.31649/sent42.01.006.
  4. Fediai, Mykola. «Formuvannia filosofskykh tradytsii Kyievo-Mohylianskoi akademii 1632–1753 rokiv kriz pryzmu osvitnikh traiektorii yii vykladachiv». Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktor filosofii, Instytut filosofii im. H. S. Skovorody NAN Ukrainy, 2025.
  5. Grzebień, Ludwik (ed.). Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564-1995. Kraków: WAM, 1996.
  6. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 1, spr. 4406.
  7. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 1, spr. 4408.
  8. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 301п, spr. 44.
  9. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 301п, spr. 564.
  10. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 305, spr. 150.
  11. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 305, spr. 151.
  12. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 305, spr. 152.
  13. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 90.
  14. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 99.
  15. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 108.
  16. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 109.
  17. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 306, spr. 115.
  18. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 307, spr. 444.
  19. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 312, spr. 627.
  20. Matviishyn, Yaroslav. «Novi materialy do biohrafii Heorhiia Konyskoho (1717–1795).» Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy 1 (1993): 39–58.
  21. Petrov, Nikolaj. Opisanie rukopisnyh sobranij, nahodyashchihsya v gorode Kieve, p. 1: Sobranie rukopisej Moskovskogo mitropolita Makariya (Bulgakova), Meleckogo monastyrya na Volyni, Kievo-Bratskogo monastyrya i Kievskoj duhovnoj seminarii. Moskva: Universitetskaya tipografiya, 1891.
  22. Petrov, Nikolaj. Opisanie rukopisnyh sobranij, nahodyashchihsya v gorode Kieve, p. 2: Sobranie sochinenij Kievo-Pecherskoj lavry, kievskih monastyrej Zlatoverho-Mihajlovskogo, Pustynno-Nikol’skogo, Vydubickogo i zhenskogo Florovskogo, i Desyatinnoj cerkvi. Moskva: Universitetskaya tipografiya, 1894.
  23. Prokopowicz, Theophanes, і Mihael Kozaczynski. Ethica sive scientia morum; Philosophia moralis seu ethica. Polonica Philosophica Orientalia. Warszawa: Sub lupa, 2024.
  24. Symchych, Mykola. «An Analysis of the Note on Languages in Philosophical Courses at the Kyiv-Mohyla Academy in the Seventeenth and Eighteenth Centuries.» Vivliofika: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 10 (2022): 1–24. doi:https://doi.org/10.21900/j.vivliofika.v10.1139.
  25. Symchych, Mykola. «Do pytannia pro “avtorskist” filosofskykh kursiv XVII–XVIII st.» Naukovi zapysky NaUKMA, vol. 39: Kyivska Akademiia (2004): 15–19.
  26. Symchych, Mykola. Philosophia rationalis u Kyievo-Mohylianskii akademii. Komparatyvnyi analiz kursiv lohiky kintsia XVII — pershoi polovyny XVIII st. Vinnytsia: O. Vlasiuk, 2009.
  27. Symchych, Mykola. «Problema rozriznen i universalii u filosofskomu kursi Inokentiia Gizelia.» In Inokentii Gizel. Vybrani tvory u trokh tomakh, 83–102. Kyiv; Lviv: Svichado, 2010.
  28. Symchych, Mykola. «“Vid Vyshenskoho do Skovorody”: radianski doslidzhennia ukrainskoi filosofii XVI–XVIII st.» Filosofska dumka 1 (2013): 71–80.
  29. Symchych, Mykola. «Wpływ jezuitów na wykładanie fIlozofii w Akademii Kijowsko-Mohylańskiej w XVII i XVIII w.» In Filozofowie Rzeczypospolitej w kulturach Polski, Litwy, Białorusi i Ukrainy. Konteksty geograficzne i koncepcyjne, 363–392. Polonica Philosophica Orientalia. Warszawa: Sub lupa, 2025.
  30. Vishnevskij, Dmitrij. Kievskaya akademiya v pervoj polovine XVIII stoletiya (Novye dannye, ontosyashchiesya k istorii etoj Akademii za ukazannoe vremya). Kiev: Tip. I. I. Gorbunova, 1903.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-05

Як цитувати

Микола, С. (2025). Текстуальні запозичення між могилянськими та єзуїтськими філософськими курсами XVII–XVIII ст.: нові приклади. Київська Академія, (22), 11–41. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2025.22.11-41

Номер

№ 22 (2025): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Mykola Symchych

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).