Проблема intellectio і verbum mentis у трактатах «De anima» Інокентія Ґізеля і «De corpore animato» Йосифа Волчанського

Автор(и)

  • Yaroslava Stratii Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130127

Ключові слова:

схоластика, інтелектуальна здатність, активний інтелект, можливісний інтелект, verbum mentis, species intelligibilis

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз концепцій ментального слова (verbum mentis) могилянських професорів Інокентія Ґізеля і Йосифа Волчанського. Аналіз спирається на латинськомовні рукописні трактати «De anima» Ґізеля (1646–1647 рр.) і «De corpore animato» Волчанського (1715–1717 рр.). Запропоновані тут концепції інтелектуального пізнання розглядаються у контексті західної схоластичної традиції. З’ясовано, що розуміння інтелектуального пізнання Інокентієм Ґізелем і Йосифом Волчанським суттєво відрізнялися. Концепція Ґізеля відзначається еклектичним характером і поєднує в собі елементи томістичної, скотистичної і суаресіанської інтерпретацій, тоді як Волчанський орієнтується на Франсиско Суареса та Фансиско де Овієдо.

Посилання

  1. Aguilera Salmanticensis, Josephi de. Cursus philosophicus. Tomus tertius, continens tractatus de generatione et anima. Mantuae: Carpetanorum, ex Typog. Nicolai Rodriguez Franco: Superiorum permissu, 1722.
  2. Baumeister, Andrii. Toma Akvinskyi: Vstup do myslennia. Boh, buttia i piznannia. Kyiv: Dukh i litera, 2012.
  3. Castellote Cubells, Salvador. Die Anthropologie des Suarez. Beiträge zur spanischen Anthropologie des XVI und XVII Jahrhunderts. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 1982.
  4. Gadamer, Hans-Georg. Wahrheit und Methode: Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. 2. Auflage durch einen Nachtrag erweitert. Tübingen: J.C.B.Mohr (Paul Siebeck), 1965.
  5. Gilson, Étienne. Filosofiia v sredniie vieka. Moskva: Kulturnaia rievoliutsyia, Riespublika, 2010.
  6. Gizieli, Innocentii. «Opus totius philosophiae… traditum in Collegio Mohilaeano Kiioviensi annis 1646 et 1647». In Gizel, Inokentii. Vybrani tvory u 3-kh tomakh. 2: 27-407. Kyiv–Lviv: Svichado, 2011.
  7. Joannis a S. Thoma. Cursus philosophicus thomisticus secundum exactam, veram et genuinam Aristotelis et Doctoris Angelici mentem. Nova editio ad Lugdunensem anni MDCLXIII accuratissime expressa, mendisque expurgata tomus tertius. Philosophia naturalis. Pars tertia seu tres libri de anima. Parisiis: Ludovicus Vives, 1883.
  8. Oviedo, Francisco de. R. P. Franciscae de Oviedo Madritani Societatis Jesu sacrae theologiae professoris рhilosophia. Tomus II., complectens libros de anima et metaphysicam. Ed. 2da. Lugduni: Sumptibus Philippi Borde, Laurentii Arnavd et Clavdii Rigavd, 1651.
  9. Pietsch, Roland. «Tractatus de anima» Inokentiia Gizelia v konteksti antropolohichnykh idei Aristotelia ta yoho skholastychnykh interpretatoriv». In Gizel, Inokentii. Vybrani tvory u 3 tomakh. 3: 31-50. Kyiv–Lviv: Svichado, 2010.
  10. Renemann, Michael. Gedanken als Wirkursachen: Francisco Suárez zur geistigen Hervorbringung. Amsterdam-Philadelphia: B. R. Grüner Publishing Company, John Benjamins Publishing Co, 2010 (Bochumer Studien zur Philosophie, 49).
  11. Suarez, Francisco. Commentaria una cum quaestionibus in libros Aristotelis «De anima», introduccion y edicion critica por Castellote, Salvador. Madrid: Fundacion Xavier Zubiri, 1991.
  12. Thomas von Aquin. Fünf Fragen über die intellektuelle Erkenntnis (Quaestio 84–88 des 1 Teils der Summa de theologia), übersetzt und erklärt von Eugen Rolfes. Mit einer Einleitung und einem Literaturverzeichnis von Bormann, Karl. Hamburg: Felix Meiner Verlag GmbH, 1986.
  13. Valverde, Carlos. Filosofskaia antropologiia. Moskva: KristianskaiaRossiia, 2000. Accessed December 12, 2017. http://krotov.info/libr_min/03_v/al/verde_02.html#ch5_1.
  14. Vdovina, Galina. Yazyk nieochievidnogo. Uchieniie o znakakh v skholastikie XVII veka. Moskva: Institut filosofii, tieologii i istorii Sv. Fomy, 2009.
  15. Volchanskyi, Yosyf. Philosophia tripartita doctrinam Aristotelis de rebus dialecticis sive logicis, physicis et metaphisicis comprehendens … inchoata anno Domini 1715, Instytut Rukopysu Natsionalnoi Biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, spr. DA p/44.
  16. Yakovenko, Natalia. «Ukrainska kultura XVII st. yak poshuk tretioho shliakhu». In Shliakh u chotyry stolittia. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Ad fontes — do dzherel» do 400 richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii, 12-23. Kyiv: NaUKMA, 2016.
  17. Zabuzhko, Oksana. «Filosofiia i kulturna prytomnist natsii». In Zabuzhko, Oksana. Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka, 133-151. Kyiv: Fakt, 2006.
  18. Zabuzhko, Oksana. «Vasyl Lisovyi: Blazhenni hnani za pravdu». In Zabuzhko, Oksana. I znov ya vlizaiu v tank… Vybrani teksty 2012–2016: Statti, ese, interviu, spohady, 321-345. Kyiv: Vydavnychyi dim Komora, 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-21

Як цитувати

Stratii, Y. (2017). Проблема intellectio і verbum mentis у трактатах «De anima» Інокентія Ґізеля і «De corpore animato» Йосифа Волчанського. Київська Академія, (14). https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130127

Номер

№ 14 (2017): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Yaroslava Stratii

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).