Київська академія в подорожніх записках другої половини XVIIІ – середини ХІХ ст.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.39-54

Ключові слова:

історія XVIII століття, історія ХІХ століття, імперські студії, подорожі, Київ, Київська академія

Анотація

 

 Упродовж другої половини XVIII ст. Київ поступово приваблює дедалі більше мандрівників, передовсім з російського імперського центру, але також із західних країн. В окремих випадках Київ міг виступати головним місцем призначення подорожі, але здебільшого був одним із пунктів подорожі на південь, зокрема до Криму. У світлі зацікавлення освічених мандрівників питаннями Просвітництва й освіти Київська академія могла викликати їхній інтерес і бажання відвідати цей навчальний заклад. При цьому, мотиви зацікавлення російських і західних мандрівників бували різними: перших, не в останню чергу, Київська академія приваблювала завдяки її внескові у розвиток освіти й науки в самій Росії. Деякі мандрівники висловлювали захоплення навчальним закладом й усіляко наголошували на його внескові як у формування освічених кадрів для російського вищого духовенства й чиновництва, а також підкреслювали відносну давність закладу, що мало довести давність освітньо-наукової традиції в Російській імперії. Західні ж мандрівники відвідували Академію через загальний інтерес до стану освіти в Російській імперії. З часом ці тенденції почали змінюватися. У цьому дослідженні розглянуто згадки мандрівників про Академію: зокрема приділено увагу тому, як змінювався характер згадок упродовж тривалого періоду з 1760-х до середини ХІХ ст. як у контексті історії подорожньої літератури, так і з позиції імперського контролю над знаннями.

Біографія автора

Катерина Диса, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Диса Катерина – PhD, кандидат історичних наук, доцентка Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Остання книжка: «Ukrainian Witchcraft Trials: Volhynia, Podolia, and Ruthenia, 17th–18th Centuries» (Budapest: Central European University Press, 2020).

Посилання

  1. Adelman, Jeremy. Empire and the Social Sciences: Global Histories of Knowledge. London: Bloomsbury Academic, 2019.
  2. Bilenkyi, Serhiy. Imperial Urbanism in the Borderlands: Kyiv, 1800-1905. Toronto: University of Toronto Press, 2017.
  3. Blasius, Johann Heinrich. Reise im europäischen Russland in den Jahren 1840 und 1841. T. 2. Reise im Süden. Blasiucshweig: G. Westermann, 1844.
  4. Bulkina, Inna. «“Monah byl putevoditelem nashim…”: Kiev konca XVIII–nachala XIX vv. glazami puteshestvennikov.» In Putevoditel kak semioticheskij ob’’iekt. Sbornik statej, ed. by L. Kiseleva, 240–262. Tartu: Tartu Ulikooli Kirjastus, 2008.
  5. Dickinson, Sara. Breaking Ground: Travel and National Culture in Russia from Peter I to the Era of Pushkin. Amsterdam; New York: Rodopi, 2006.
  6. Dobrynin, Gavriil. «Istinnoye poviestvovaniye, ili zhizn’ Gavriila Dobrynina, im samim napisannaya, 1752–1827.» Russkaya starina 2 (1871): 119–160.
  7. Dolgorukov, Ivan. «Slavny bubny za gorami ili puteshestviye moye koyekuda 1810 g.» Chteniya v imperatorskom obshchestve istorii i drevnostej Rossiiskih 2 (1869): 1–170.
  8. Drayton, Richard. «Knowledge and Empire.» In Marshall, P. J., Low, Alaine, and Louis, Wm. Roger, eds. The Oxford History of the British Empire: Volume II: The Eighteenth Century, 231–252. Oxford: Oxford University Press, 1998.
  9. Förster, Marie. Briefe Aus Südrussland Während Eines Aufenthalts in Podolien, Volhynien Und Der Ukraine. Leipzig: Brockhaus, 1856.
  10. Güldenstädt, Johann Anton. Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebürge. St. Peterburg, 1791.
  11. Henderson, Ebenezer. Biblical Researches and Travels in Russia: Including a Tour in the Crimea, and the Passage of the Caucasus: with Observations on the State of the Rabbinical and Karaite Jews, and the Mohammedan and Pagan Tribes, Inhabiting the Southern Provinces of the Russian Empire. London: by James Nisbet, 1826.
  12. Ikonnikov, Vladimir. S. Kiev v 1654–1855 g. Istoricheskij ocherk. Kiev: Tipografiia imperatorskogo universiteta sv. Vladimira, 1904.
  13. Kizlova, Antonina. «Sotsialni vzaiemodii naselnykiv shchodo shanovanykh sviatyn Kyievo-Pecherskoi Uspenskoi lavry (1786 r. – pershi desiatylittia XX st.).» Diss... doctora istorychnykh nauk, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2019.
  14. Latour, Bruno. Science in Action: How to Follow Scientists And Engineers Through Society. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1987.
  15. Lyall, Robert. Travels in Russia, the Krimea, the Caucasus, and Georgia. Vol. 1. London: T. Cadell, 1825.
  16. Malia, Martin. Russia under Western Eyes. Harvard University Press, 2009. Miranda, Francisco de. «Shchodennyk. 1787 rik,» transl. by Ya. Yashchuk Kyivska starovyna 2–3 (1996): 9–46.
  17. Muravyov, Andrej. Puteshestviye po sviatym miestam russkim. Part ІІ. St. Peterburg: V tipografii ІІІ otd. sobstv. IE. I. V. kancelyarii, 1846.
  18. Netudykhatkin, Ihor. «Andriivska tserkva v konteksti praktyky palomnytstva do kyivsktykh sviatyn u pershii tretyni XIX st.» In Tserkva – nauka – suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Materialy Odynadtsiatoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (29 – 31 travnia 2013), 169–171. Kyiv, 2013.
  19. Offord, Derek. Journeys to a Graveyard: Perceptions of Europe in Classical Russian Travel Writing. Dordrecht: Springer, 2005.
  20. Petzholdt, Alexander. Reise im westlichen und südlichen europäischen Russland im Jahre 1855. Leipzig: H. Fires, 1864.
  21. Platon, mitropolit. «Puteshestviye Vysokopreosviashchenneyshego Platona, Mitropolita Moskovskogo, v Kiev i po drugim Rossiiskim gorodam v 1804 godu.» In Snegirev I. M. Zhizn’ moskovskogo mitropolita Platona. Part 1–2. Moscow, 1856, https://azbyka.ru/otechnik/Ivan_Snegirev/zhizn-moskovskogo-mitropolita-platona/2_1, accessed August 16, 2024.
  22. Poverhnostnyya zamechaniya po doroge ot Moskvy v Malorossiyu v oseni 1805 goda. Sochineniye Ottona fon Guna, transl. from German. Moskva: Tipografia Platona Beketova, 1806.
  23. Puteshestviye v poludennuyu Rossiyu Vladimira Izmaylova. Moskva: v tipografii H. Klaudiya, 1805.
  24. Roche, Daniel. «Puteshestviya.» In Mir Prosveshcheniya, ed. by V. Ferrone, D. Roche. Transl. from Italian, 359–368. Moskva: Pamiatniki istoricheskoj mysli, 2003.
  25. Sarasin, Philipp. «More Than Just Another Specialty: On the Prospects for the History of Knowledge.» Journal for the History of Knowledge 1 (2020): 1–5.
  26. Shishkina, Olimpiada. Zametki i vospominaniya russkoj puteshestvennicy po Rossii v 1845 godu. Vol. 1. St. Peterburg, 1848.
  27. Shulha, Yana. Palomnytstvo do kyivskykh pravoslavnykh sviatyn u XVIII st.: sotsioantropolohichnyi vymir. Diss... candydata istorychnykh nauk. Kyivskyi natsionalnyi universytet im. Tarasa Shevchenka, 2015.
  28. Tolochko, Oleksii. «Kyevo-ruska spadshchyna v istorychnii dumtsi Ukrainy pochatku XIX st.» In Ukraina i Rosiia v istorychnii retrospektyvi, ed. by V. F. Verskiuk, V. M. Horobets, O. P. Tolochko, 318–331. Kyiv: Naukova dumka, 2004.
  29. Worobec, Christine. «The Long Road to Kiev: Nineteenth-Century Orthodox Pilgrimages.» Modern Greek Studies Yearbook 30/31 (2014/2015): 1–22.
  30. Yaremenko, Maksym. «Akademiky» ta Akademiia. Sotsialna istoriia osvity i osvichenoski v Ukraini XVIII st. Kharkiv: Akta, 2014.
  31. «Zapiski knyagini Dashkovoj.» Russkaya starina 4 (1906): 38–39.
  32. Zapiski russkogo puteshestvennika A. Glagoleva s 1823 po 1827 god. Part 1. St. Peterburg: V tipografii imperatorskoj rossijskoj akademii, 1837.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Диса, К. (2024). Київська академія в подорожніх записках другої половини XVIIІ – середини ХІХ ст. Київська Академія, (21), 39–54. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.39-54

Номер

№ 21 (2024): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Kateryna Dysa

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).