Білоус, Наталія. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI — XVII століть (Київ: Видавничий дім «Простір», 2021), 536 с.: іл.

Автор(и)

  • Леонід Тимошенко Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.263-274

Анотація

Рецензія: Леонід Тимошенко. Білоус, Наталія. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI — XVII століть (Київ: Видавничий дім «Простір», 2021), 536 с.: іл.

Біографія автора

Леонід Тимошенко, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Тимошенко Леонід — доктор історичних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Остання монографія: «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI — перша третина XVII ст.)» (Дрогобич: Коло, 2020).

Посилання

  1. Arheograficheskij sbornik dokumentov, otnosyashchihsya k istorii Severozapadnoj Rusi, izdavaemyj pri upravlenii Vilenskogo uchebnogo okruga. Vol. 1. Vil’na: Upravlenie Vilenskogo uchebnogo okruga, Pechatnya A. Syrkina, 1867.
  2. Arhiv YUgo-Zapadnoj Rossii. P. 1, vol. 6. Kiev, Tipogtafia G. T. Korchak-Novickoho, 1883.
  3. Bilous, Nataliia. Testamenty kyian seredyny XVI — pershoi polovyny XVII st. Кyiv: Prostir, 2011.
  4. Biolous, Nataliia. Testamenty mieszkańców miast Wołynia od końca XVI — do początkiu XVIII w. Katalog. Warszawa: Semper, 2017.
  5. Bovykin, Vladimir. Mestnoe samoupravlenie v Russkom gosudarstve XVI v. Sankt-Peterburg: Dmitrij Bulanin, 2012.
  6. Dergacheva, Irina. Posmertnaya sud’ba i «inoj mir» v drevnerusskoj knizhnosti. Moskva: Krug, 2004.
  7. Dovbyshchenko, Mykhailo. Volynska shliakhta u relihiinykh rukhakh (kinets XVI — persha polovyna XVII st. Kyiv: PP Serhiichuk M. I., 2008.
  8. Nedwiedż, Jakub. Kultura literacka Wilna (1323–1655). Retotyczna organizacja miasta. Kraków: Universitas, 2012.
  9. Starchenko, Nataliia. Chest, krov i rytoryka. Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni. Druha polovyna XVI — XVII stolittia. Kyiv: Laurus, 2014.
  10. Starchenko, Nataliia. Stratehii ta rytualy konfliktu: shliakhetskyi sotsium Volyni zlamu XVI–XVII st. Dzherela ta intepretatsii. Kyiv: Instytut istorii NANU, 2020.
  11. Tsentralnyi derzavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 25, op. 1, spr. 79.
  12. Tymoshenko, Leonid. «Dokumenty do tserkovnoi istorii Drohobycha (druha polovyna XVI — pochatok XVIII st.).» Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk IX (2009): 467–476.
  13. Tymoshenko, Leonid. Ruska relihiina kultura Vilna. Kontekst doby. Oseredky. Literatura ta knyzhnist (XVI — persha tretyna XVII st.). Drohobych: Kolo, 2020.
  14. Tymoshenko, Leonid. «Zapovity, smert ta pokhovannia yepyskopa Kyryla Terletskoho.» Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk XI–XII (2008): 467–483.
  15. Zaiats, Andrii. Miske suspilstvo Volyni XVI — pershoi polovyny XVII st. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2019.
  16. Voronchuk, Iryna. Naselennia Volyni v XVI — pershii polovyni XVII st.: rodyna, domohospodarstvo, demohrafichni chynnyky. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NANU, 2012.
  17. Voronchuk, Iryna. Rodovody volynskoi shliakhty XVI — pershoi polovyny XVII st. (rekonstruktsiia rodynnykh struktur: metodolohiia, metodyka, dzherela. Kyiv: Vyscha shkola, 2009.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Тимошенко, Л. (2023). Білоус, Наталія. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI — XVII століть (Київ: Видавничий дім «Простір», 2021), 536 с.: іл. Київська Академія, (20), 263–274. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.263-274

Номер

№ 20 (2023): Київська Академія

Розділ

Рецензії й огляди

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Leonid Tymoshenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).