Вчителі Юрія Хмельницького

Автор(и)

  • Сергій Багро Національний заповідник «Софія Київська»; Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.166-238

Ключові слова:

Юрій Хмельницький, Іоаникій Галятовський, Іларіон Добродіяшко, Гавриїл Олешкович, навчання, освіта, вчитель, учень

Анотація

Віддавна розподіл соціальних ролей у навчальному процесі передбачає засвідчення учнем поваги до вчителя, який перебуває у патрономічній позиції наставника. Згодом соціальний контекст може змінитися, однак минулий досвід, безумовно, залишає слід у пам’яті людини. Якщо про приязні взаємини Богдана Хмельницького зі своїм вчителем добре відомо в історіографії, то про вчителів його сина Юрія відомо набагато менше.
Cтереотип щодо навчання Юрія Хмельницького в Києво-Могилянській академії є доволі поширеним, однак аналіз джерельних свідчень показує, що підстав упевнено твердити це немає. Такі припущення з’явилися в польських історико-літературних текстах для виопуклення специфічних рис особистості Юрія Хмельницького, далі перекочували до так званих «козацьких літописів», а звідти — в наукові історичні наративи. Серед його вчителів дослідники зазвичай згадують Йоаникія Ґалятовського та Іларіона Добродіяшка. Більш того, ще з ХІХ ст. походить відоме свідчення про Гавриїла Олешковича, який нібито також навчав гетьманського сина. Всі вони були ченцями, хоч їхній кар’єрний зріст протікав по-різному. Біографія кожного з них дозволяє не лише судити про їхнє викладання у гетьманському домі, але й поглянути, чи вони згодом перетиналися зі своїм колишнім учнем.
Ґалятовський та Олешкович перебували під протекцією Лазаря Барановича, і їх обох згодом пробували використати як своєрідних агентів впливу у спілкуванні з Юрієм Хмельницьким. Першого у 1676 р. гетьман Іван Самойлович попросив звернутися до колишнього учня із закликом відмовитися від політичних амбіцій, другого у 1661 р. залучив до переговорів із Юрієм єпископ Мефодій, щоб переконати гетьмана повернутися під зверхність московського царя. Натомість Добродіяшко був ченцем Києво-Печерського монастиря, тож, найімовірніше, перебував під впливом Інокентія Ґізеля, однак згодом покинув цю обитель та знайшов притулок у Софійському монастирі під захистом єпископа Мефодія. У такій ситуації він украй негативно відгукувався про свого колишнього учня за відмову коритися московському цареві та вихваляв свого нового благодійника. Утім, Хмельниченко на той час уже склав гетьманський уряд.

Біографія автора

Сергій Багро, Національний заповідник «Софія Київська»; Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Багро Сергій — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська», викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». Член групи з підготовки до друку видання «Величко Самійло. Літопис» (Київ: КЛІО, 2020).

Посилання

  1. Akty, otnosyashchiesya k istorii YUzhnoj i Zapadnoj Rossii, sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej. Vols. 3–11, 13, 15. Sankt-Peterburg, 1861–1892.
  2. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Metryka Koronna. Księgi Poselstw (Libri Legationum), No 33.
  3. Askochenskij, Viktor. Kiev s drevnejshim ego uchilishchem Akademieyu. P. 1. Kiev: V Univ. tip., 1856.
  4. Augustyniak, Urszula. Dwór i klientela Krzysztofa Radziwiłła: (1585–1640): mechanizmy patronatu. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper, 2001.
  5. Bagro, Sergii. «Vidnovlennia Sofii Kyivskoi yepyskopom Metodiiem: superechnosti u svidchenniakh dzherel.» Byzantinoucrainica 1 (2022): 64–79.
  6. Bantysh-Kamenskij, Dmitrij. Istoriya Maloj Rossii. P. 1–2. Moskva, 1822, 1830.
  7. Bida, Konstantyn. Ioanykii Haliatovskyi i yoho «Kliuch Razuminyia». Pamiatky ukrainskoi literaturnoi movy XVII‑ho st. P. 1. Rym, 1975.
  8. Chepiha, Inna; Horobets, Viktor. «Galiatovskyi, cherneche imia Yoanykii (bl. 1620, m. n. nevid. — 12.01.1688, m. Chernihiv).» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsyklopedychne vydannia, ed. by Z. I. Khyzhniak, 165–167. Kyiv: Vydavnychyi dim «KM Akademiia».
  9. Dzherela z іstorіi Natsіonalno-vyzvolnoi vіiny ukrainskoho narodu 1648–1658 rr., ed. by f. Yu. Mytsyk. Vol. 4: 1655–1658 rr. Kyiv, 2015.
  10. Ejngorn, Vitalij. O snosheniyah malorossijskago duhovenstva s moskovskim pravitel’stvom v carstvovanie Alekseya Mihajlovicha. Moskva: Univers. tip., 1890.
  11. Florya, Boris. «Mitropolit Iosif (Tukal’skij) i sud’by pravoslaviya v Vostochnoj Evrope v XVIII veke.» Vestnik cerkovnoj istorii 1/2 (13/14) (2009): 123–147.
  12. Galiatovskyi, Іoanykіi. Kliuch rozumіnnia, comp. by І. P. Chepіha. Kyiv: Naukova dumka, 1985.
  13. Galiatovskyi, Ioannykii. Skarbnytsa potrebnaia i pozhytechnaia vsemu svetu. Novhorod-Siverskiy, 1676.
  14. Golubev, Stepan. Kievskaya akademіya v konce XVII i nachale XVIII
  15. stoletij: rech’ proiznesennaya na torzhestvennom akte Kievskoj duhovnoj akademii 26 sentyabrya 1901. Kiev, 1901.
  16. Historya panowania Jana Kazimierza z klimakterów Wespazyana Kochowskiego przez współczesnego tłómacza w skróceniu na polski język przełożona, wyd. z rękopismu przez Edwarda Raczyńskiego. Т. 1. Poznań, 1840.
  17. Historya panowania Jana Kazimierza z klimakterów Wespazyana Kochowskiego przez współczesnego tłómacza w skróceniu na polski język przełożona, wyd. z rękopismu przez Edwarda Raczyńskiego. Т. 1–2. Poznań, 1859.
  18. Horobets, Viktor. Elita kozatskoi Ukrainy v poshukakh politychnoi lehitymatsii: stosunky z Moskvoiu ta Varshavoiu, 1654–1665. Kyiv, 2001.
  19. Horobets, Viktor. «“Chorna rada” 1663 r.: podiia ta yii sotsiopolitychnyi kontekst.» Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 4 (2013): 78–111.
  20. Horobets, Viktor. “Volymo tsaria skhidnoho…”: Ukrainskyi Hetmanat ta rosiiska dynastiia do i pislia Pereiaslava. Kyiv: Krytyka, 2007.
  21. Hrushevskyi, Mykhailo. Istoriia Ukrainy-Rusy. T. 8. Kyiv: Naukova dumka, 1995.
  22. Hrushevskyi, Mykhailo. Istoriia Ukrainy-Rusy. T. 9. Ch. 2. Kyiv: Naukova dumka, 1997.
  23. Hrushevskyi, Mykhailo. Istoriia Ukrainy-Rusy. T. 10. Kyiv: Naukova dumka, 1998.
  24. Istoricheskie deyateli YUgo-Zapadnoj Rossii v biografiyah i portretah, comp. by V. B. Antonovich, V. A. Bec. Kiev: Tip. Imperat. Un-ta Sv. Vladimira, 1885.
  25. Istoriya Rusov ili Maloj Rossii. Moskva, 1846.
  26. Karpov, Gennadij. Kievskaya mitropoliya i moskovskoe pravitel’stvo vo vremya soedineniya Malorossii s Velikoyu Rossiej. St. 3: Metodij Filimonovich. Episkop Mstislavskij i Orshanskij, blyustite’’ Kievskoj mitropolii. 1661–1668 gg. Moskva, 1876.
  27. Karpov, Gennadij. «Metodij Filimonovich, episkop mstislavskij i orshanskij, blyustitel’ Kievskoj mitropolii: 1661–1668 gg.» Pravoslavnoe obozrenie 2 (1875): 207–241.
  28. Khyzhniak, Zoia. Kyievo-Mohylianska akademiia. Kyiv: Vyd-vo Kyivskoho universytetu, 1970.
  29. Khyzhniak, Zoia; Mankivskyi, Valerii. Istoriia Kyievo-Mohylianskoi akademii. Kyiv: Vydavnychyi dim «KM Akademiia», 2003.
  30. Kniga premudrosti Iisusa syna Sirahova, vvedenie, perevod i oby'asnenie po evrejskomu tekstu i drevnim perevodam A. P. Rozhdestvenskij. Sankt-Peterburg, 1911.
  31. Kochowski, Vespasiano. Annalium Poloniae. Climacter Secundus: Bella Sueticum, Transyluanicum, Moschouticum, aliasque res gestas ab anno 1655 ad annum 1661 inclusiue continens. Cracovia, 1683.
  32. Korduba, Miron. «Chmielnicki Jerzy (ur. 1640 † ok. 1681).» In Polski Słownik Biograficzny, III: 334–336. Kraków, 1937.
  33. Korotkyi opys Malorosii (1340–1776), comp. by A. Bovhyria. Kyiv, Vydavnychyi dim «Stylos», 2012.
  34. Kostomarov, Mikola. Istorichni monografіi, t. 6: Нetmanovanie Ivana Vyhovskogo i Yuriya Hmelnytskoho. Ternopіl, 1891. Kratkaya letopis’ Malyya Rossii, comp. by V. G. Ruban. Sankt-Peterburg: Tip. H. F. Klena 1777.
  35. «Kratkoe opisanie Malorossii», Letopis’ Samovidca po novootkrytym spiskam, ed. by O. I. Levickogo, 249–250. Kiev, 1878.
  36. Krypiakevych, Ivan. «Uchytel Bohdana Khmelnytskoho (Andrii Hontsel Mokrskyi).» Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka CXXXIII (1922): 27–38.
  37. Lastovskyi, Valerii. «Chernetstvo Yuriia Khmelnytskoho», Heneza 1 (11) (2006): 64–76.
  38. Letopisnoe povestvovanie o Maloj Rossii i ee narode i kazakah voobshche, comp. by A. Rigel’man 1785–1786 goda. P. 1. Moskva: Univ. tip., 1847.
  39. Letopis’ gadyachskago polkovnika Grigoriya Grabyanki, izdana vremennoyu kommisieyu dlya razbora drevnih aktov. Kiev: V Universitetskoj tip., 1854.
  40. Litopys Samovydtsia, ed. by Ya. I. Dzyga. Kyiv: Naukova dumka, 1971.
  41. Liuta, Tetiana. «Zemelna vlasnist i status Bratskoho Bohoiavlenskoho monastyria/kolegii (do 400-littia zasnuvannia Kyivskoho bratstva ta shkoly).» Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 6 (2015): 106–130.
  42. Markevich, Nikolaj. Istoriya Malorossii. Vol. 2. Moskva, 1842.
  43. Morozov, Oleksandr. Nizhynskyi protopop Maksym Fylymonovych. Nizhyn, 2000.
  44. Mytsyk, Yurii. Hetman Ivan Vyhovskyi. Kyiv: Vyd. dim, «KM Akademiia», 2004.
  45. Mytsyk, Yurii. «Iurii Khmelnytskyi.» In Volodari hetmanskoi bulavy, 237–250. Kyiv: Varta, 1994.
  46. Mytsyk, Yurii. «Khmelnytskyi Yurii (u chernetstvi — Hedeon; 1640 abo 1641–1681).» In Entsyklopediia istorii Ukrainy, 10: 391–393. Kyiv: Naukova dumka, 2013.
  47. Mytsyk, Yurii. Tymish ta Yurii Khmelnytskyi. Kharkiv: Folio, 2012.
  48. Narizhnyi, Symon. «Hetmanstvo Ivana Vyhovskoho.» Pratsi Ukrainskoho Vysokoho Pedagohichnoho Instytutu im. M. Drahomanova u Prazi. Naukovyi zbirnyk, 1 (1929): 159–187.
  49. Natsionalna biblioteka Ukrainy im. Vernadskoho. Instytut rukopysu, f. 2., spr. 14413.
  50. Olianchyn, Domet. «Punkty Ivana Vyhovskoho ukrainskym poslam na varshavskyi seim 1659 roku.» Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka ССХХІI (1990): 327–350.
  51. «Opis’ dvizhimogo imushchestva, prinadlezhashchego malorossijskomu getmanu Ivanu Samojlovichu i ego synov’yam Grigoriyu i YAkovu.» Russkaya istoricheskaya biblioteka 8 (1884): 949–1204.
  52. Pamyatniki, izdannye Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov, izd. 2. Vols. 2–3. Kiev, 1897–1898.
  53. Pamyatniki, izdannye Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov. Vol. 4. Kiev: V Univ. tip., 1859.
  54. Petrov, Nikolaj. Kievskaya Akademiya vo vtoroj polovine XVII v. Kiev: Tip. G. T. Korchak-Novickogo, 1895.
  55. Petrovskyi, Mykola. Narysy istorii Ukrainy XVII — pochatku XVIII stolit, I (doslidy nad Litopysom Samovydtsia). Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1930.
  56. Pirog, Petr. «K voprosu o russkih voevodah na Ukraine vo vtoroj polovine XVII v.» Otechestvennaya istoriya 2 (2003): 162–167.
  57. Pis’ma preosvyashchennago Lazarya Baranovicha s primechaniyami, izd. 2. CHernigov, 1865.
  58. «Pis’mo tipografshchika Kievo-Pecherskoj Lavry I. Artamashenka k chernigovskomu arhiepiskopu Lazaryu Baranovichu.» Trudy Kievskoj Duhovnoj Akademii 2 (1865): 565–570.
  59. Pyrih, Petro. «Chernihiv u seredyni — druhii polovyni XVII stolittia.» Siverianskyi litopys 4 (2014): 23–47.
  60. Rawita-Gawroński, Franciszek. Ostatni Chmielniczenko (zarys monograficzny). Poznań, 1919.
  61. «Reestr kozackih del v Pol’skoj Metrike v Sankt-Peterburge pri 3-m departamente senata, v list s nadpis’yu “Kozackie”.» CHteniya v imperatorskom obshchestve istorii i drevnostej rossijskih ΙV, otd. V (1861): 1–38.
  62. Rolle, Antoni Józef. «Kobiety na dworze czehryńskim w drugiej połowie XVII wieku.» Biblioteka Warszawska III (1893): 41–63.
  63. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1661, d. 21.
  64. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1662, d. 5.
  65. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1663, d. 8.
  66. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1664. d. 4.
  67. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1667, d. 15.
  68. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 124, op. 1, 1669, d. 26.
  69. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 210, Belgorodskij stol, d. 602.
  70. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 210, Belgorodskij stol, d. 382.
  71. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 229, op.1, d. 21.
  72. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 229. op. 1, d. 70.
  73. Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov, f. 229, op. 1, d. 77.
  74. Sbornik letopisej, otnosyashchihsya k istorii YUzhnoj i Zapadnoj Rusi, izdannyj Komissiej dlya razbora drevnih aktov, sostoyashchej pri Kievskom, Podol’skom i Volynskom General-Gubernatore, ed. by V. B. Antonovicha. Kiev, 1888.
  75. Sobranie drevnih gramot i aktov gorodov Minskoj gubernii, pravoslavnyh monastirej, cerkvej i po raznym predmetam. Minsk, 1848.
  76. Sofonovych, Feodosii. Khronika z litopystsiv starodavnikh, comp. by Yu. A. Mytsyk, V. M. Kravchenko. Kyiv: Naukova dumka, 1992.
  77. Sumcov, Nikolaj. Ioannikij Galyatovskij (K istorii yuzhnorusskoj literatury XVII veka). Kiev, 1884.
  78. Susza, Jakub. Phoenix redivivus albo obraz starożytny Chelmskiej Panny y Matki Przenayświętszey sławą cudownych swoich dzieł ożyły. Zamość, 1646.
  79. Titov, Fedor. Imperatorskaya Kievskaya duhovnaya akademiya v ee trekhvekovoj zhizni i deyatel’nosti (1615–1915 gg.), comp. by V. Ul’yanovskij. Kiev: Gopak, 2003.
  80. Titov, Khvedir. Stara vyshcha osvita v Kyivskii Ukraini XVI — poch. XX v. Kyiv, 1924.
  81. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 133, op. 1, spr. 2.
  82. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 2071, op. 1, spr. 146.
  83. Twardowski, Samuel. Woyna domowa z-Kozaki i Tatary, Moskwą, potym Szwedámi, i z-Węgry, przez lat dwanascie Zá Pánowánia Nayjásnieyszego Jana Kazimierza Krola Polskiego Tocząca się. Calissii: Typis Collegij Calissiensis Soc. Iesv, 1681.
  84. Universaly ukrainskykh hetmaniv vid Ivana Vyhovskoho do Ivana Samoilovycha (1657–1687): materialy do ukrainskoho dyplomatariiu, eds. I. Butych, V. Rynsevych, I. Teslenko. Kyiv, Lviv: NTSh, 2004.
  85. Vasylieva, Olha. «Formuvannia tradytsii prydvornoho benketu v Hetmanshchyni (druha polovyna XVII — persha tretyna XVIII st.)» In Povsiakdennia rannomodernoi Ukrainy, 2: 57–68. Kyiv, 2013.
  86. Vasylieva, Olha. «Hetmanski dvoriany y sluhy naprykintsi XVII — u pershii tretyni XVIII st.: porivnialnyi analiz.» Hileia 66 (2012): 44–49.
  87. Vasylieva, Olha. «Palubnychi ta koniushevtsi hetmanskoho dvoru (druha polovyna XVII — persha tretyna XVIII st.).» Sivershchyna v istorii Ukrainy: Zbirnyk naukovykh prats 5 (2012): 165–167.
  88. Vasylieva, Olha. «Striltsi v strukturi kozatskoho stanu (druha polovyna XVII — XVIII st.).» Hileia 52 (2011): 185–191.
  89. Velychko, Samiilo. «Litopys», comp. by H. Boriak, T. Tairova-Yakovlieva. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Klio», 2020.
  90. Volumina legum: Przedruk Zbioru praw staraniem XX. pijarów w Warszawie od roku 1732 do roku [1793]. T. IV. Petersburg, 1859.
  91. Vossoedinenie Ukrainy s Rossiej: Dokumenty i materialy v 3 tomah. Vols. 2–3. Moskva: Izd-vo AN SSSR, 1953.
  92. Yakovenko, Natalia. U poshukakh Novoho neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv: Krytyka, Laurus, 2017.
  93. Yakovlieva, Tetiana. Ruina Hetmanshchyny: Vid Pereiaslavskoi rady‑2 do Andrusivskoi uhody (1659–1667 rr.). Kyiv: Osnovy, 2003.
  94. Yгzhnorusskie letopisi, otkrytye i izdannye N. Belozerskim. Vol. 1. Kiev, 1856.
  95. Z arkhivu ostannoi tretyny XVII st. kompaniiskoho polkovnyka Illi Novytskoho. Zbirnyk dokumentiv, comp. by Yu. A. Mytsyk, I. Yu. Tarasenko. Kyiv, 2022.
  96. Zadorozhna, Oksana. «Studenty Kyivskoho kolehiumu 1630–1650-kh rokiv.» In 350-lecie Unii Hadziackiej (1658–2008), 359–373. Warszawa, 2008.
  97. Zatyliuk, Yaroslav. «“Vynaidennia” mohylianskoi sviatyni: naidavnishi vidomosti pro Kyievo-Bratsku ikonu Bohorodytsi ta yikhni konteksty.» In Shliakh u chotyry stolittia: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “AD Fontes — do dzherel” do 400-yi richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii, 12–14 zhovtnia 2015 roku, eds. N. Yakovenko, N. Shlikhta, 82–95. Kyiv, 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Багро, С. (2023). Вчителі Юрія Хмельницького. Київська Академія, (20), 166–238. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.166-238

Номер

№ 20 (2023): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Sergii Bagro

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).