Релігійна контроверза «Книжечки у шести розділах» Василя Суразького: нові мотиви і старі упередження

Автор(и)

  • Валерій Зема Інститут історії України НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.137-165

Ключові слова:

релігійна контроверза, Реформація, Ренесанс, Київська митрополія, Острог

Анотація

Контекстуальне вивчення «Книжиці в шести розділах», з урахуванням текстів і явищ епохи Відродження, Реформації та Контрреформації, показує залежність її від атмосфери змін, яка панувала в той час. Історичні екскурси єзуїтських авторів у минуле Церкви та перебіг соборів мають ширший підтекст. Апеляція до скарг і вплив римських понтифіків під час соборів свідчили про зростаюче значення публічних дебатів і пожвавлення політичного життя. Водночас зростало значення документів і правових практик, які також були очевидними у свідченнях про минулі події. Василь Суразький намагався відповісти на такі виклики, шукаючи контраргументи та джерела, щоб протистояти своїм католицьким і протестантським опонентам. Найбільш значущим було створення ним концепції Єрусалима як центру християнства, джерела віри та віри. Єрусалим був визначений як символічний центр християнства в умовах занепаду Константинополя. Суразький розвинув критику латинників, звинувачуючи їх у юдейських впливах. Також досліджено вплив Реформації на релігійну полеміку Суразького. Плідним видається використання іконографічних матеріалів для вивчення трактатів українських авторів, які відображають особливості православного віровчення.

Спонсор дослідження

  • Це дослідження було проведено в рамках дослідницької групи "Поліцентричність і плюралізм первісного християнства" в Університеті Гете у Франкфурті-на-Майні за підтримки Німецького дослідницького фонду (DFG).

Біографія автора

Валерій Зема, Інститут історії України НАН України

Зема Валерій — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Остання монографія: «Київська митрополія перед викликами Ренесансу та Реформації» (Київ: Критика, 2020).

Посилання

  1. Akopyan, Ovanes. Debating the Stars in the Italian Renaissance: Giovanni Picolo della Mirandola’s Disputationes adversus astrologiam divinatricem and Its Reception. Leiden–Boston: Brill, 2021.
  2. Bensimon, Marc. «The Significance of Eye Imagery in the Renaissance from Bosch to Montaigne.» Yale French Studies 47: Image and Symbol in the Renaissance (1972): 267–268.
  3. Boespflung, François; Fogliadini, Emanuela. Dieu entre Orient et Occident: Le conflit des images. Mythes et réalités. Paris: Bayard Adulte, 2017.
  4. Canones sanctorum apostolorum, conciliorum generalium et particularium, Photii Constantinopolitani. Paris, 1561.
  5. Carolingian Chronicles: Royal Frankish Annals, transl. Bernard Walter Schotz and Barbara Rogers. Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1970.
  6. Chichurov, Igor’. «Antilatinskij traktat Kievskogo mitropolita Efrema (ok. 1054/55–1061/62 gg.) v sostave grecheskogo kanonicheskogo sbornika Vat. Gr. 828.» Vestnik PSTGU: Bogoslovie. Filosofiya 3 (2007): 107–132.
  7. Chuba, Halyna. Ukrainski rukopysni uchytelni Yevanheliia. Kyiv–Lviv: Svichado, 2011.
  8. De Certeau, Michele. La fable mystique, XVIe–XVIIe siècle. Paris: Gallimard, 1982.
  9. Erdeljan, Jelena. Chosen Places: Constructing New Jerusalem in Slavia Orthodoxa. Leiden–Boston: Brill, 2017.
  10. Freeman, Jennifer Awes. The Ashburnham Pentateuch and Its Context: The Trinity in Late Antiquity and the Early Middle Ages. Woodbridge: Boydel Press, 2022.
  11. Fumaroli, Marc. La Republique des Lettres. Paris: Gallimard, 2015.
  12. Gay, Jean-Pascal. «Ideologisation, Publicity, Politicisation, and the Regimes of Ecclesiality in Early Modern Catholicisms.» In Pathways through Early Modern Christianities, eds. B. Emich, A. Badea, B. Boute, 261–280. Köln: Böhlau Verlag, 2023.
  13. Grafton, Anthony. «Past Belief: The Fall and Rise of Ecclesiastical History in Early Modern Europe.» In Formations of Belief: Historical Approaches to Religion and the Secular, eds. P. Nord, K. Guenther, M. Weiss, 13–40. Princeton: Princeton University Press, 2019.
  14. Grafton, Antony. «Western Humanities and Byzantine Historians.» In The Invention of Byzantium in Early Modern Europe, 71–104. Washington D. C.: Harvard University Press, 2022.
  15. Hennecke, Edgar. Neutestamentliche Apokryphen in deutscher Übersetzung, b. II: Apostolisches Apokalypsen und Verwandtes. Tübingen: J.C.B. Mohr, 1964.
  16. Herbest, Benedykt. Wiary Kościoła Rzymskiego wywody dla Rusi y Ormian osobliwie. Kraków, 1586.
  17. Hronika Georgiya Amartola v drevne-slavyanskom perevode, vol. І: Tekst, izsledovanie i slovar’. Petrograd, 1920.
  18. «Hronograf Zapadno-russkoj redakcii.» In PSRL. Petrograd: Arheograficheskaya komissiya, 1914.
  19. Iuris graeco-romani tam canonici quam civilis. Tomi duo. Frankfurt, 1595.
  20. Kakridis, Ioannis. «Barlaams Traktat De primatu papae in der Ostroger “Knižica v šesti otdelax”.» In Najstarsze druki cerkiewnosłowiańskie i ich stosunek do tradycji rękopiśmiennej, red. Jerzy Rusek, Wiesław Witkowski i Aleksander Naumow, 147–165. Kraków: IFS UJ, 1993.
  21. Kolbaba, Tia M. «Barlaam the Calabrian. Three Treatises on Papal Primacy: Introduction, Edition, and Translation.» Revue des etudes byzantines 53 (1995): 41–115.
  22. Kolbaba, Tia M. The Byzantine List Errors of the Latins. Urbana and Chicago: University of Illinois Press, 2000.
  23. Koperzhynskyi, Kost. «Ukrainskyi pysmennyk XVI st. Vasyl Surazkyi.» Zapysky Ukrainskoho Naukovoho tovarystva v Kyievi 21 (1926): 38–72.
  24. Kovalevsky, Pierre. Saint Sergius and Russian Spirituality. Crestwood, N.Y.: St. Vladimir’s Seminary Press, 1976.
  25. Le Goff, Jacques. La naissance du Purgatoire. Paris: Gallimard, 1981.
  26. Levy-Rubin, Milka. «“The Errors of the Franks” by Nikon of Black Mountain: Between Religious and Ethnic Cultural Conflict.» Byzantion LXXI (2001): 422–436.
  27. Louth, Andrew. Greek East and Latin West. The Church AD681–1071. New York: St. Vladimir’s Seminary, 2007.
  28. Nikolov, Angel. Mezhdu Rim i Konstynopol: Iz aktikatolicheska literatura v Bolhariia i slavianskiia pravoslaven sviat (XI–XVII v.). Sofiia: Fondatsiia Bolharsko istorichesko nasledstvo, 2016.
  29. Nikolov, Angel. «The Medieval Slavonic “Dossier” of the Great Schism: Historical Narrations and Lists of Latin Errors among the Balkan Slavs.» In Contra Latinos et adversus Graecos: The Separation between Rome and Constantinople from the Ninth to the Fifteenth Century, eds. A. Bucossi, A. Calia, 297–310. Leuven: Peeters, 2020.
  30. Nowak, Zbigniew. «Mikołaja Reja literacka służba reformacji.» In Odrodzenie i Reformacja w Polsce, XV (1970): 23–54.
  31. Pamyatniki drevne-russkago kanonicheskago prava. P. 2, issue 1. Petrograd, 1920.
  32. Patlagean, Evelyne. Ctructure sociale, famille, chrétienné à Byzance: IVe–XIe siècle. London: Variorum Reprints, 1981.
  33. Pavlov, Aleksej. Kriticheskie opyty po istorii drevnejshej greko-rimskoj polemiki protiv latinyan. Sankt-Peterburg, 1878.
  34. Poppe, Andrzej. «La traité des azymes ΛΕΟΝΤΟΣ ΜΗΤΡΟΠΟΛΙΤΟΥ ΤΗΣ ΕΝ ῬΩΣΙΑΙ ΠΡΕΣΘΛΛΒΛΣ: Quand, ou et par qui a-t-il été écrit?» In Byzantion 35 (2) (1965): 504–527.
  35. Ptaszyński, Maciej. Reformacja w Polsce a dziedzictwo Erazma z Rotterdamu. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2018.
  36. Ridé, Jacques. L’Image du Germain de la redécouverte de Tacite à la fin du XVIème siècle. Lille: L’Université de Lille, 1981.
  37. Silvano, Luigi. «“How, Why, and When the Italians were Separated from the Orthodox Christians”: A Mid-Byzantine Account of the Origins of the Schism and its Reception in the 13th–16th Centuries.» In Réduire le schism? Ecclésiologies et politiques de l’union entre orient et occident (IIIe–XVIIe siecle), ed. M.-H. Blanchet, F. Gabriel, 146–147. Paris: Collège de France, 2013.
  38. Skarga, Piotr. «O jedności Kościoła Bożego.» In Pamyatniki polemicheskoj literatury. Vol. 2. Sankt-Peterburg, 1882.
  39. Sterck, Andrea. «The Silver Shields of Pope Leo III: A Reassessment of the Evidence.» Comitatus: A Journal of Medieval and Renaissance Studies 19 (1) (1988): 65–75.
  40. Surazkyi, Vasyl. Knyzhytsia v shesty otdelakh. Ostroh, 1588.
  41. The Council in Trullo Revisited, ed by G. Nedungatt and M. Featherstone. Rome: Edizioni Orientalia Christiana,1995. (Kanonika, t. VI).
  42. The Homilies of Photius, Patriarch of Constantinople, engl. transl., introd., comments by Cyrill Mango. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1958.
  43. The Lives of the Eighth-Century Popes. Liber Pontificalis, transl., introd., comment by R. Davis. Liverpool: Liverpool University Press, 1992.
  44. Thomas Platter and Educational Renaissance of the Sixteenth Century. New York: D. Appleton, 1904.
  45. Thouvenot, Jenny. «L’Iconographie de la Trinité.» Revue d’histoire de l’église de France 198: Église et vie religieuse en France au début de la Renaissance (1450–1530) (1991): 244–249.
  46. Tractatus contra Graecos, cura et studio Andrea Riedl. Turnhout: Brepols, 2020.
  47. Whalen, Brett. «Rethinking the Schism of 1054: Authority, Heresy, and the Latin Rite.» Traditio 62 (2007): 1–24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Зема, В. (2023). Релігійна контроверза «Книжечки у шести розділах» Василя Суразького: нові мотиви і старі упередження. Київська Академія, (20), 137–165. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2023.20.137-165

Номер

№ 20 (2023): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Valerii Zema

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).