Білгородські митрополити і «черкаські звичаї»: книга та школа

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.153-176

Ключові слова:

прикордоння, Білгородська єпархія, книжка, київський друк, школа, митрополит, Київська митрополія, монастирі, священики, учителі

Анотація

Церковна історія російсько-українського прикордоння є значною цариною для досліджень, зокрема в питанні зустрічі Московської православної церкви, що її посилено реформували, і церковного устрою численних переселенців на Слобідську Україну з Київської митрополії. Основним церковним адміністративним утворенням на Слобідській Україні була Білгородська єпархія, керована митрополитами у 1667–1721 рр. Важливими рисами прикордоння видаються: наявність книжок немосковського друку та поява шкіл. Уже перший білгородський митрополит Феодосій привіз до центру єпархії з Москви 150 літургійних книжок. Але за пізнішими даними московські книжки не домінували на даному просторі: значна їх частина була з київської, львівської і навіть острозької друкарень. Реєстр книжок Курязького монастиря, виданих до початку XVIII ст., та інші доступні реєстри свідчать про співіснування книжок різного друку у монастирських книгозбірнях та церквах. Так само характерною була і «шкільна традиція» створення шкіл при церквах — як у Київській митрополії. Своїх учителів із Москви білгородські митрополити не привезли, а «черкаські школи», мабуть, не контролювали. Дані приклади вчергове підкреслюють неодноманітність прикордоння та множинність ідентичностей.

Біографія автора

Volodymyr Masliychuk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Маслійчук Володимир — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», редактор сайту www.historians.in.ua. Остання книжка: «У полоні прикордонь і наративів. Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX ст.» (Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021).

v.masliychuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Anatolij (Kljucharev). «Materialy dlya istorii Kurskoj eparhii.» Kurskie eparhial’nye vedomosti 12 (1872): 750–759.
  2. [Bagalej, Dmitrij]. Materialy dlya istorii kolonizacii i byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva (Har’kovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gubernij v XVI — XVIII stoletii). Vol. 1. Har’kov, 1886.
  3. Bagalej, Dmitrij. «O Novych materialach dlya istorii Slobodskoj Ukrainy.» Sbornik Har’kovskogo istoriko-filologicheskogo obshchestva V (1893): 167–280.
  4. Bahalii, Dmytro. Istoriia Slobodskoi Ukrainy. Kharkiv: Vyd-vo Oleksandra Savchuka, 2019.
  5. Belyavskij, Nikolaj. «Materialy k istorii kazennogo hozyajstva na yuzhnoj stepnoj okraine Moskovskogo gosudarstva. Gosudarstvennye arbuznye ogorody i vinogradniki v gorode CHugueve.» Sbornik Har’kovskogo istoriko-filologicheskogo obshchestva XVI (1905): 54–105.
  6. Brooks, James F. Captives and Cousins: Slavery, Kinship, and Community in the Southwest Borderlands. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2002.
  7. Chornovol, Ihor. Korporatyvni frontyry: svitovyi i vitchyznianyi vymir. Kyiv: Krytyka, 2015.
  8. Chornovol, Ihor. «Relihiia ta kultura na frontyri.» Frontyry mista 4 (2015): 8–21.
  9. Dashkevych, Yaroslav. «Konfesiini vidnosyny obabich Velykoho kordonu (XIV–XVIII st.).» In Dashkevych, Yaroslav. Ukraina na perekhresti svitiv: relihiieznavchi y sotsiokulturni studii, 37–42. Lviv, 2016.
  10. Dovha, Larysa. Systema tsinnostei v ukrainskii kulturi druhoi polovyny XVII st. (na prykladi teoretychnoi spadshchyny Inokentiia Gizelia). Lviv: Svichado, 2012.
  11. Dopolnenie k Aktam istoricheskim, sobrannye i izdannye Arheograficheskoyu komissieyu. Vol. V. Sankt-Peterburg, 1853.
  12. Dopolnenie k tomu III-mu dvorcovyh Razryadov, izdavaemyh vysochajshemu poveleniyu II otdeleniem ego imperatorskogo velichestva kancelyarii. Sankt-Peterburg, 1854.
  13. Evgenij (Bolhovitinov). Istoricheskoe, geograficheskoe i ekonomicheskoe opisanie Voronezhskoj gubernii. Voronezh, 1800.
  14. Filaret. Istoriko-statisticheskoe opisanie Har’kovskoj eparhii. Har’kov: Har’kovskij chastnyj muzej gorodskoj usad’by. Vol. 1. 2005.
  15. Florya, Boris. Rossiya i vostochnoslavyanskie zemli Pol’sko-Litovskogo gosudarstva v konce XVI — pervoj polovine XVII v. Politicheskie i kul’turnye svyazi. Moskva: Indrik, 2019.
  16. Harlampovich, Konstantin. Zapadnorusskie pravoslavnye shkoly XVI i nachala XVII veka, otnoshenie ih k inoslavnym, religioznoe obuchenie v nih i zaslugi ih v dele zashchity pravoslavnoj very i cerkvi. Kazan’, 1898.
  17. [Holmogorov, Vasilij, Holmogorov Gavriil]. Materialy dlya istorii cerkvej Kurskoj, Har’kovskoj, Orlovskoj, CHernigovskoj i Voronezhskoj gubernij, gorodov i stanic Donskoj oblasti, po prihodnym okladnym knigam zhilyh dannyh cerkvej Patriarshego Kazennogo Prikaza 7136 (1628)–1746 g. Moskva, 1913.
  18. Instytut literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Putivnyk po fondakh rukopysiv. Kyiv, 1999.
  19. Isaievych, Yaroslav. Ukrainske knyhovydannia: vytoky, rozvytok, problemy. Lviv, 2002.
  20. Karpov, Gennadij. Kievskaya mitropoliya i moskovskoe pravitel’stvo vo vremya soedineniya Malorossii s Velikoj Rossiej. Stat’ya tret’ya. Moskva, 1876.
  21. Lebedev, Amphian. “Svedeniya o nekotoryh arhivah duhovnogo vedomstva v guberniyah Kurskoj i Har’kovskoj.» Sbornik Har’kovskogo istoriko-filologicheskogo obshchestva XIII (1902): 99–195.
  22. Materialy po istorii Voronezhskoj i sosednih gubernij. Voronezh, 1886.
  23. «Materialy dlya istorii otnoshenij k YUzhno-russkoj cerkvi vostochnyh patriarhov 1620–1678.» In Arhiv Yugo-Zapadnoj Rossii, izdavaemyj Vremennoyu komissieyu dlya razbora drevnih aktov, vysochajshe uchrezhdennoyu pri Kievskom, Podol’skom i Volynskom General-Gubernatore, p. 1, vol. V: Akty, otnosyashchiesya k delu o podchinenii Kievskoj mitropolii Moskovskomu patriarhatu (1620–1694), 1–32. Kiev, 1872.
  24. Moskva — Serbiya. Belgrad — Rossiya. Sbornik dokumentov XVI–XVIII v. Belgrad-Moskva, 2009.
  25. Nikolaevskij, Pavel. Patriarsh’ya oblast’ i russkie eparhii v XVII v. Sankt-Peterburg,1888.
  26. Papkov, Andrej. «Priobretenie gosudarstvom cerkovnoj utvari dlya snabzheniya hramov i monastyrej na yuge Rossii v konce XVI — pervoj polovine XVII v.» In Torgovlya, kupechestvo i tamozhennoe delo v Rossii v XVI–XIX vv.: Sbornik materialov Vtoroj mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii, ed. A. I. Razdorskij, 97–100. Kursk, 2009.
  27. Peretc, Vladimir. «Virshi har’kovskogo arhimandrita Onufriya.» In Peretc
  28. Vladimir. «Issledovaniya i materialy po istorii starinnoj ukrainskoj literatury XVI–XVIII v.» Sbornik Otdela russkogo yazyka i slovesnosti AN SSSR. CI, no. 2 (1928): 140–176.
  29. Pokrovskij, Ivan. Russkie eparhii v XVI–XIX vv.: ih otkrytie, sostav i predely. Opyt cerkovno-istoricheskogo, statisticheskogo i geograficheskogo issledovaniya. Kazan’, 1897.
  30. Polikarpov, Nikolaj. «Knigi perepisnyya Voronezhskoj eparhii vsekh gorodov i uezdov popovym i d’yakonovym detyam, a cerkovnym prichetnikami ih cerkovnich’im detyam muzheska pola 1705 g.» (K voprosu o sostoyanii Voronezhskoj eparhii pri sv. Mitrofane).» Voronezhskaya starina 1 (1902): 206–224.
  31. Pravdin, Aleksandr. «Rukopisnyj sbornik Mitrofanova monastyrya № 5.» Voronezhskaya starina 4 (1904): 152–176.
  32. Redin, Egor. «Materialy k izucheniyu cerkovnyh drevnostej Ukrajny. Cerkvi goroda Har’kova.» Sbornik Har’kovskogo istoriko-filologicheskogo obshchestva XVI (1905): 673–736.
  33. Romanova, Oksana. «“A sie tserkovniy liudy…”. Sklad tserkovnykh prytchiv u Kyivskii mytropolii (na prykladi Nizhynskoi protopopii 1740 r.).» Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii 10 (2015): 51–96.
  34. Rosiiskyi derzhavnyi arkhiv davnikh aktiv, f. 210, Bilhorodskyi stil, spr. 1068.
  35. Rosiiskyi derzhavnyi arkhiv davnikh aktiv, f. 210, Bilhorodskyi stil, spr. 1535.
  36. Savych, Aleksander. Narysy z istorii kulturnykh rukhiv na Ukraini ta Bilorusi v XVI–XVIII st. Kyiv, 1929.
  37. Sumskyi slobidskyi kozatskyi polk. Zbirnyk dokumentiv, comp. O. Korniienko. Sumy, 2016.
  38. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1638, op. 2, spr. 4.
  39. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1791, op. 2, spr. 66.
  40. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 2007, op. 1, spr. 168.
  41. Vossoedinenie Kievskoj mitropolii s Russkoj Pravoslavnoj cerkov’yu 1676–1686. Issledovaniya i dokumenty. Moskva: CNC «PE», 2019.
  42. Yaremenko, Maksym. Tsina diakivskoi nauky // Kyivska akademiia 8 (2010): 122–138.
  43. Yurkevych, Viktor. Emigratsiia na skhid i zaliudnennia Slobozhanshchyny za B. Khmelnytskoho. Kyiv, 1932.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-29

Як цитувати

Masliychuk, V. (2022). Білгородські митрополити і «черкаські звичаї»: книга та школа. Київська Академія, (19), 153–176. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.153-176

Номер

№ 19 (2022): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Volodymyr Masliychuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).