Нові подробиці біографії Стефана Калиновського

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.79-111

Ключові слова:

Стефан Калиновський, Києво-Могилянська академія, філософський курс, Московська академія, Александро-Невська лавра, Новгородська семінарія, Біблія, Синод, бібліотека

Анотація

Про Стефана Калиновського досі немає окремої розвідки, а в тих текстах, де про нього написано, трапляється велика кількість помилок. У цій статті обговорено біографію Калиновського, зокрема окремі щаблі його життя: студент і викладач Київської академії, архимандрит Заіконоспаського монастиря, ректор і викладач Московської академії, архимандрит Александро-Невської лаври, член Синоду, єпископ Псковський, архиєпископ Новгородський. Увагу приділено його взаєминам зі студентами та братією, а також інтелектуальній спадщині: філософському курсу, перекладові Біблії та особистій книгозбірні. Калиновський постає в джерелах як викладач-новатор, адже він одним із перших у Київській академії викладав грецьку мову, історію в курсі риторики та етику в курсі філософії, а також як організатор навчальних закладів. Водночас він був вельми конфліктною особою. Його філософський курс, прочитаний в КМА, дослівно списаний у французького автора Франсуа ле Ре.

Біографія автора

Mykola Fediai, Інститут філософії ім. Григорія Сковороди НАН України

Федяй Микола — магістр історії (Національний університет «Києво-Могилянська академія», східноєвропейські студії Варшавського університету), аспірант Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України.

Посилання

  1. Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj akademiii, otd. ІІ (1721–1795 gg.), comp. by Nikolaj Petrov. 5 vols. Vols. 1–3. Kiev: Typografiya I. I. Chokolova, 1904–1906.
  2. Andrushko, Victor. «Kalynovskyi Stepan, cherneche imia Stefan.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh. XVII–XVIII st., ed. Z. I. Khyzhniak, 246–247. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia», 2001.
  3. Barsov, Timofej. Svyatejshij Sinod v ego proshlom. Sankt-Peterburg: T-vo «Pechatnya S. P. YAkovleva», 1896.
  4. Bibliya. Moskva: Pechatnyj dvor, 12 dekabrya 1663.
  5. CHistovich, Ilarion. «Ispravlenie teksta slavyanskoj biblii pered izdaniem 1751 goda.» Pravoslavnoe obozrenie 1 (1860): 479–510.
  6. «Dysput druhyi: vnutrishni i zovnishni pershodzherela liudskykh dii, pereklav v 1970 rotsi Berezytskyi A.E.» (mashynopys), Biblioteka Instytu filosofii NAN Ukrainy.
  7. «Filosofiia v Kyievo-Mohylianskii akademii: Stefan Kalynovskyi. (Korotkyi vstup do zahalnoi filosofii)», vstupna stattia V. M. Nichyk, per. z lat. V. P. Masliuka, spets. red. M. D. Rohovycha, filos. red. V. M. Nichyk.» Filosofska dumka 3 (1969b): 89–102.
  8. Grigor’eva, Inna, Salonikov, Nikolaj. «Novgorodskaya duhovnaya seminariya: 1740–1918 gg. (k 270-letiyu so dnya osnovaniya).» Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta 63 (2010): 34–38.
  9. Isachenko, T. A. «Novyj Zavet v perevode ieromonaha CHudova monastyrya Epifaniya (Slavineckogo) poslednej treti XVII v. (Osobennosti perevoda i yazyka).» Voprosy yazykoznaniya 4 (2002): 73–92.
  10. Kahamlyk, Svitlana. Ukrainska pravoslavna iierarkhiia XVII–XVIII st.: intelektualnyi ta dukhovnyi vymiry. Kyiv: TOV «Korvus-Print», 2018.
  11. Kalinowski, Stephanus. «Cursus philosophicus in collegio Kiiewomohylaeano ingenuis sapientiae amatoribus explicatus» (1729–1731), Rosiiska natsionalna biblioteka, f. SPb DS, 62, ark. 1–705 zv.
  12. Kalinowski, Stephanus. «Cursus philosophicus in collegio KiiowoMohylaeano ingenuis sapientiae amatoribus explicatus», (1729–1731), Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 305, DS/p169, ark. 1–32.
  13. [Kalinowski, Stephanus]. «Cursus philosophicus in collegio Kiiowomohilaeano ingenuis sapientiae amatoribus explicatus» (1729[–1731]), Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 306, 123p/83, ark. 1–338.
  14. Kalinowski, Stephanus. «Institutionum rhetoricarum libri IV roxolanae iuventuti in collegio Kiiovomohylaeano traditi et explicate anno 1727 sub sapientissimo patre Stephano Kalinowski» (1727), Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 305, DS/p258, ark. 12–103.
  15. Kalinowski, Stephanus. «Isagoge in historiam, sub reverendo patre Stephano Kalinowski», Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 307, 516p/1702, ark. 61–104.
  16. [Kalinowski, Stephanus]. «Isagoge in historiam», Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 305, DS/p258, ark. 185–212.
  17. Karpovich, E. P. «Ocherki russkogo pridvornogo byta v XVIII st.» Istoricheskij
  18. vestnik 7 (1881): 487–521.
  19. Kashuba, Mariya. Pamyatniki eticheskoj mysli na Ukraine XVII — pervoj poloviny XVIII st. Kiev: Naukova dumka, 1987.
  20. Harlampovich, Konstantin. Malorossijskoe vliyanie na velikorusskuyu cerkovnuyu zhizn’. Vol. 1. Kazan’: Izdanie knizhnogo magazina M.A. Golubeva Kharlampovich, 1914.
  21. Le Rées, Franciscus. Cursus philosophicus in tres tomos distibutus, 3 vols. Parisiis: Matteaus Guillemot, 1642.
  22. «Natalia Fedorovna Lopukhina.» Russkaya starina 11, vol. 9–12 (1874): 191–235.
  23. Nikol’skij, А. «Stefan Kalinovskij.» In Russkij biograficheskij slovar’. 19: 410–11. Sankt-Peterburg: Tip. tovarishchestva «Obshchestvennaya pol’za», 1909.
  24. Novgorodskij arhierejskij dom v pervoj polovine XVIII veka (po dokumentam Gosudarstvennogo arhiva Novgorodskoj oblasti). Velikij Novgorod: Pechatnyj dvor «Velikij Novgorod», 2016.
  25. Opisanie dokumentov i del, hranyashchihsya v arhive Svyatejshego Pravitel’stvuyushchego Sinoda. Vols. 2–31. Sankt-Peterburg: Sinodal’naya tipografiya, 1878–1913.
  26. Polnoe sobranie postanovlenij i rasporyazhenij po vedomstvu pravoslavnogo ispovedaniya Rossijskoj imperii. Vol. 4, 5, 8. Sankt-Peterburg: Sinodal’naya tipografiya, 1881–1912.
  27. Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii. Vol. 13. Sankt-Peterburg: Tipografiya ІІ otdeleniya sobstvennoj ego imperatorskogo velichestva kancelyarii Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoi imperii, 1830.
  28. Primitiae philosophiae hoc est conclusiones, Viddil istorychnykh kolektsii Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. Kyivska dukhovna seminariia, Kyiv, 56 (staryi shyfr: I.a.296).
  29. «Reestr knig Novgorodskoj duhovnoj seminarii» (1779), Derzhavnyi arkhiv Novhorodskoi oblasti, f. 384, 1, 2, ark. 223–248.
  30. Runkevich, Stefan. Aleksandro-Nevskaya lavra. 1713–1913. Sankt-Peterburg: Sinodal’naya tipografiya, 1913
  31. Salonikov, Nikolaj. «Knigi nemeckih i shvedskih bibliofilov v biblioteke Feofana (Prokopovicha) (k voprosu ob intellektual’noj kul’ture v Vostochnoj Pribaltike XVII — nachala XVIII vv.).» Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta 47 (2008): 29–33.
  32. Smirnov, Sergej. Istoriya Moskovskoj slavyano-greko-latinskoj akademii. Moskva: Tip. V. Got’e, 1855.
  33. Solov’ev, Petr. Opisanie Novgorodskogo Sofijskogo sobora. Sankt-Peterburg: Tipografiya Imperatorskoj akademii nauk, 1858.
  34. Stefan, episkop Pskovskij. Slovo na novyj god… Genvarya 1 dnya 1742 goda. Moskva: Pri Imperatorskoj akademii nauk, 1742.
  35. Stratij, YAroslava, Litvinov, Vladimir, Andrushko, Viktor. Opisanie kursov filosofii i ritoriki professorov Kievo-Mogilyanskoj akademii. Kiev: Naukova dumka, 1982.
  36. Sutorius, Konstantin. «Istochniki po istorii prepodavaniya pravoslavnogo latinoyazychnogo bogosloviya v Rossii v pervoj polovine XVIII veka.» Dissertaciya... kandid. ist. nauk, Sankt-Peterburg, Gosudarstvennyj muzej istorii religii, 2008.
  37. Sutorius, Konstantin. «Prepodavatel’skaya deyatel’nost’ Iosifa YAmnickogo v Novgorodskoj seminarii: arheograficheskij obzor.» Novgorodskij istoricheskij sbornik 17 (27) (2017): 197–227.
  38. Symchych, Mykola. «Do pytannia pro “avtorskist” filosofskykh kursiv XVII–XVIII st.» Kyivska Akademiia 1 (2004): 15–20.
  39. Symchych, Mykola. «Zauvahy do vplyviv na vykladannia filosofii v Kyievo-Mohylianskii akademii kintsia XVII–XVIII st.» Kyivska Akademiia 2–3 (2006): 74–85.
  40. Symchych, Mykola. Philosophia rationalis u Kyievo-Mohylianskii akademii. Komparatyvnyi analiz kursiv lohiky kintsia XVII — pershoi polovyny XVIII st. Vinnytsia: O. Vlasiuk, 2009.
  41. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 739, I, 90. «Ukaz imperatricy Elizavety Petrovny iz Pravitel’stvuyushchego Sinoda o naznachenii na dolzhnost’ arhiepiskopa Novgorodskogo i Velikoluckogo Stefana (Kalinovskogo) episkopa Pskovskoj eparhii ot 18 avgusta 1745 g.», Derzhavnyi arkhiv Novhorodskoi oblasti, f. 480, 1, 592, ark. 180 zv.
  42. Vishnevskij, Dmitrij. «Iz byta studentov Kievskoj akademii. (Okonchanie).» Kievskaya starina 3 (1896): 309–33.
  43. Vishnevskij, Dmitrij. Kievskaya akademiya v pervoj polovine XVIII stoletiya. (Novye dannye, otnosyashchiesya k istorii etoj Akademii za ukazannoe vremya). Kiev: Tip. I. I. Gorbunova, 1903.
  44. Wolczanski, Iosephus. «Theologia Christiana orthodoxa pro diversitate materiarum in varios tractatus» (1721–1725), Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 306, 160p/2.
  45. YAnin Valentin. Nekropol’ Novgorodskogo Sofijskogo sobora. Cerkovnaya tradiciya i istoricheskaya kritika. Moskva: Nauka, 1988.
  46. Zdravomyslov, Konstantin. Ierarhi Novgorodskoj eparhii ot drevnejshih vremen do nastoyashchego vremeni. Novgorod: Tip. I. I. Ignatovskogo, 1897.
  47. ZHmakin, V. I. «CHin koronovaniya.» Istoricheskij vestnik 4 (1896): 153–184.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-29

Як цитувати

Fediai, M. (2022). Нові подробиці біографії Стефана Калиновського. Київська Академія, (19), 79–111. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.79-111

Номер

№ 19 (2022): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Mykola Fediai

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).