Між біографією і пропагандою: Михайло Козачинський та його «Журналъ или описанїе лѣтъ и преславныхъ, высокоторжественныхъ побѣдъ блаженныя и вѣчнодостойныя памяти Петра Великого, отца Отечествїя, перваго імператора всероссійскаго» (1744)

Автор(и)

  • Svitlana Potapenko Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5561-1843

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.37-77

Ключові слова:

Михайло Козачинський, Україна, Гетьманщина, Російська імперія, Петро І, Єлизавета Петрівна, панегірик

Анотація

У статті зосереджено увагу на малознаному творі українського поета, філософа, професора Київської Академії Михайла Козачинського (1699–1755), присвяченому Петрові І. Це віршована біографія, названа «Журналъ или описанїе лѣтъ и преславныхъ, высокоторжественныхъ побѣдъ блаженныя и вѣчнодостойныя памяти Петра Великого, отца Отечествїя, перваго імператора всероссійскаго». Вона слугувала додатком до тримовного панегірика «Аѵгустѣйшей, непобѣдимой імператріцѣ», написаного Козачинським на честь відвідин Єлизаветою Петрівною Києва й Академії у серпні-вересні 1744 р. Панегірик із «Журналом», синопсис драматичної вистави, вірші й кант, які становлять цілісний комплекс, було надруковано Києво-Печерською типографією. Ще один вірш Михайла Козачинського з тієї ж нагоди з’явився у Вроцлаві.
Текстологічний аналіз «Журналу» переконує, що автор мав справу з творами Теофана Прокоповича, котрі уславляли Петра І. Йдеться зокрема про «Панегѵрікос или слово похвалное о преславной над войсками свѣйскими побѣдѣ», «Слово похвалное о баталїи Полтавской», «Слово на погребенїе всепресвѣтлѣйшаго державнѣйшаго Петра Великаго» та «Слово на похвалу бл[а]женныя и вѣчнодостойныя памяти Петра Великаго», видрукувані у Києві та Санкт-Петербурзі протягом 1709–1725 рр. Водночас фактографічний матеріал про події Великої Північної війни, що його літературно опрацював Козачинський, походив із так званої «Книги Марсової». Таку багато ілюстровану збірку реляції про хід воєнних справ уперше опублікували невдовзі після 1713 р., а потім неодноразово перевидавали.
Загалом контекст появи «Журналу» і відповідного циклу праць Михайла Козачинського доводить, що тогочасна українська еліта мала на меті головне: використати приїзд Єлизавети Петрівни як нагоду пролобіювати відновлення гетьманства. Відтак пишнота зустрічі з особливим прославлянням імператрициного батька слугувала пропагандистським засобом для досягнення поставленої мети.

Біографія автора

Svitlana Potapenko, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Потапенко Світлана — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця Університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Авторка книжки «“Замість себе вірю в суді бути…”: адвокати Слобожанщини у XVIII столітті: історичні нариси» (Київ: КВІЦ, 2021).

Посилання

  1. Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj Akademii, otdelenie 2 (1721–1795 g.g.), ed. Nikolaj Petrov. 5 vols. Vol. 1, p. 1. Kiev: Tipografiya I. I. Chokolova, 1904.
  2. Anisimov, Evgenij. Petr Velikij. Lichnost’ i reformy. Sankt-Piterburg: Piter, 2009.
  3. Askochenskij, Viktor. Kiev s drevnejshim ego uchilishchem Akademieyu. Vol. 2. Kiev: v Universitetskoj Tipografii, 1856.
  4. Belovskij, Leonid. Illyustrirovannyj istoriko-bytovoj slovar’ russkogo naroda XVIII — nachala XIX veka. Moskva: Eksmo, 2007. «Propaganda.» In Britannica. Accessed September 16, 2022. https://www.britannica.com/topic/propaganda.
  5. Bubnov, N., Kopanev, A., Kukushkina, M., and O. Lihacheva. «Istoricheskie sborniki XVIII–ХІХ vv.» Opisanie Rukopisnogo otdela Biblioteki Akademii nauk SSSR 3, no 3 (1971): 3–420.
  6. Bugrov, Konstantin. «Formirovanie idej russkogo respublikanizma v rossijskoj obeshchstvenno-politicheskoj mysli XVIII st.» Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni doktora istoricheskih nauk. Ekaterinburg, 2017.
  7. Bykova, T., Gurevich, M. Opisanie izdanij grazhdanskoj pechati. 1708–yanvar’ 1725 g. Moskva, Leningrad: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 1955.
  8. Dankir, Oleg. Istoriya parusno-vesel’nogo flota. Accessed September 16, 2022. https://sites.google.com/site/parusnoveselnyjflot/home/vidysudov/russkaa-skampavea
  9. Fomenko, Valentyn. Hryhorii Levytskyi i ukrainska hraviura. Kyiv: Naukova dumka, 1976.
  10. Gistoriya Svejskoj vojny (Podennaya zapiska Petra Velikogo), eds. T. S. Majkova and A. A. Preobrazhenskij. 2 vols. Moskva: Izd-vo «Krug», 2004.
  11. ITINERA PETRI: Biohronika Petra Velikogo den’ za dnem. Accessed September 16, 2022. https://spb.hse.ru/humart/history/peter/
  12. Khrestomatiia davnoi ukrainskoi literatury (do kintsia XVIII st.), ed. Oleksandr Biletskyi. Kyiv: Rad. shkola, 1967.
  13. «Kniga Marsova ili voinskih del ot voisk carskogo velіchestva rossіiskih, vo vzyatii preslavnyh fortsfїkacei i na raznyh mѣstah hrabryh batalii uchinennyh nad voiski ego korolevskago velichestva sveiskogo. Sanktpіterburh. Lѣta Gospodnya 1713 genvarya v den’». Rosiiskaia gosudarsvennaia biblioteka. Accessed September 16, 2022. https://kp.rusneb.ru/item/reader/kniga-marsova-ili-voinskih-del-ot-voiskcarskogo-velichestva-rossiiskih-1
  14. Kochegarov, Kirill. «Naznachenie Mihaila Kozachinskogo sluckim arhimandritom. 1748–1749 gg.» Rocznili Humanistyczne 70, z. 2 (2022): 69–87.
  15. Kozachynsky, Mikhail. Tragedіa, sirich pechalnaya povist’ o smerti poslidnyago carya serbskago Urosha Pyatago i o padenіi Serbskago carstva, sochinena i proizvedena 1733 goda v Karlovici Sremskom, a nyni prechishchena i ispravlena predlagaetsya trudom i tshcheniem I. R., ed. Aleskei Sobolevskii. Kiev, 1901.
  16. Kozachynsky, Mikhail. «Tragedіa, sirich pechalnaya povist’ o smerti poslidnyago carya serbskago Urosha Pyatago i o padenіi Serbskago carstva, sochinena i proizvedena 1733 goda v Karlovici Sremskom, a nyni prechishchena i ispravlena predlagaetsya trudom i tshcheniem I. R.», ed. Aleskei Sobolevskii. Chteniia Istoricheskogo Obshchestva Nestora-Letopistsa 15, no. 2–3 (1901): 49–122 (ch. 3).
  17. Lazarevskij, Aleksandr. «Dnevnik general’nogo horunzhego Nikolaya Hanenko 1727–1753 gg.». Kievskaya starina 12 (1885): 241–256, 1 (1886): 257–272, 4 (1886): 273–288, 5 (1886): 289–304, 7 (1886): 305–320, 8 (1886): 321–352, 9 (1886): 353–384, 10 (1886): 385–416, 11 (1886): 417–465.
  18. Maksimovich, Mikhail. Izvestie o knige «Blagoutrobie Marka Avreliya», napechatannoj vo L’vove 1745 goda v liste na 40 str. Kiev: Tip. I. i A. Davidenko, 1871.
  19. Maslov, Serhii. «Manuil (Mykhail) Kozachynskyi i yoho “Tragedіya o smerti poslednego carya serbskogo Urosha V-go i o padenni Serbskogo carstva”.» Radianske literaturoznavstvo 4 (1958): 46–52. Mezin, Sergej. Vzglyad iz Evropy: francuzskie avtory XVIII veka o Petre І. Saratov: Isd-vo Sarat. gos. un-ta, 1999.
  20. Moser, Michael. «YUnosti chestnoe zercalo» 1717 g. U istokov russkogo literaturnogo yazyka. Wien: LIT Verlag GmbH&Co. KG, 2020. Muzei ridkisnoi knyhy imeni H. P. Vasylkivskoho Biblioteky imeni akademika M. O. Lavrovskoho Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia, prymirnyk С. IV. / 2 № 11/4.
  21. Mykytas, Vasyl. Davnoukrainski studenty i profesory. Kyiv: Abrys, 1994. Naukovo-doslidnyi viddil dokumentoznavstva, kolektsii ridkisnykh vydan i rukopysiv Kharkivskoi derzhavnoi naukovoi biblioteky imeni V. H. Korolenka, prymirnyk 816105.
  22. Pashchenko, Yevgen. Ukrainsko-serbski zviazky doby baroko XVI–XVIII st. Kyiv: Osvita Ukrainy, 2017.
  23. Pavlenko, Nikolaj. Petr Velikij. Moskva: Astrel’, 2010.
  24. Pekarskij, Petr. Nauka i literatura v Rossii pri Petre Velikom. Vol. 2: Opisanie
  25. slavyano-russkih knig i tipografij. Sankt-Peterburg: Tov. «Obshchestvennaya pol’za», 1862.
  26. Pogodin, Mihail. Semnadcat’ pervyh let zhizni imperatora Petra Velikogo. 1672–1689. Moskva: Tipogf. V. M. Frin, 1875. Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoj imperii. Vols. 12–13. Sankt Petersburg, 1830.
  27. Prokopovich, Feofan. Slovo na pogrebenie vsepresvetlejshago derzhavnejshago Petra Velikago, іmperatora i samoderzhca vserossіjskago, o[t]ca O[te]chestva, propovedanoe v c[a]rstvuyushchem Sanktpeterburge v c[e]rkvi s[vya]tyh pervoverhovnyh ap[o]s[to]l Petra i Paѵla S[vya]tejshago Pravitelstvuyushchago Sѵnoda viceprezidentom preos[vya]shchennejshim Feofanom, arhiep[i]skopom Pskovskim i Narvskim 1725, marta 8 dne. Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka. Accessed September 16, 2022. https://knpam.rusneb.ru/kp/item28131
  28. Prokopovich, Feofan. Slovo na pohvalu bl[a]zhennyya i vechnodostojnyya pamyati Petra Velikago, іmperatora i samoderzhca vserossіjskago, i prochaya, i prochaya, i prochaya, v den’ tezoimenitstva ego propovedannoe v c[a]rstvuyushchem Sanktpeterburge v c[e]rkvi ZHivonachalnyya Tro[i]cy S[vya]tejshago Pravitelstvuyushchago Sinoda viceprezidentom preos[vya] shchennejshim Feofanom, arhiep[i]skopom Pskovskim i Narvskim. Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka. Accessed September 16, 2022. https://knpam.rusneb.ru/kp/item2589
  29. Prokopovich, Feofan. Slovo pohvalnoe o batalii Poltavskoj, skazannoe v Sanktpiterburhe v c[e]rkvi ZHivonachalnyya Tr[o]icy chrez ch[e] stnejshago o[t]ca rektora Prokopovicha іyunya v 27 den’ 1717. Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka. Accessed September 16, 2022. https://knpam.rusneb.ru/kp/item26965
  30. Prokopovich, Feofan. Sochineniya. Moskva, Leningrad: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 1961.
  31. Ristović, Nenad. «Uvod priruchnyka iz retorike Manuila Kozachinskog.» Prilozi za knizhevnost, jezik, istoriju i folklor 84 (2018):47–62.
  32. Rogovich, Miroslav. «Mihail Kozachinskij i ego mesto v istorii otechestvennoj filosofskoj mysli.» Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata filosofskih nauk. Kiev, 1978.
  33. Rohovych, Myroslav. «Kozachynskyi Manuilo Oleksandrovych.» In Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st.: Entsykl. vyd., ed. Zoia Khyzhniak, 474–475. Kyiv: Vyd. dim KM Akademia, 2001.
  34. Rostunov, I., Avdeev, V., Osipova, M., and Yu. Sokolova. Istoriya Severnoj vojny 1700–1721 gg. Moskva: Nauka, 1987.
  35. Serhiichuk, Volodymyr. «Obrannia Kyryla Rozumovskoho hetmanom.» Kyivska Starovyna 2 (1993): 52–61.
  36. Symchych, Mykola. Philosophia rationalis u Kyievo-Mohylianskii akademii: Komparatyvnyi analiz mohylianskykh kursiv lohiky kintsia XVII — pershoi polovyny XVIII st.. Vinnytsia: O. Vlasiuk, 2009.
  37. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 1817, op. 1, spr. 20, ark. 91–91 v.
  38. Viddil knyzhkovykh pamiatok, tsinnykh vydan i rukopysiv Tsentralnoi naukovoi biblioteky Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina, prymirnyky 469530, 220042, 339500, 469529.
  39. Viddil ridkisnoi knyhy Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka, prymirnyk IV СТ 4821.
  40. Viddil starodrukiv ta ridkisnykh vydan Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, prymirnyky Kyr. 55, Kyr. 466p, Kyr. 467p, Kyr. 468p, Kyr. 469p, Kyr. 470p, Kyr. 471p(1), Hr 2244(15), R 6494(1).
  41. Videnskyi arkhiv hetmanskoho rodu Rozumovskykh, ed. Svitlana Potapenko. Vol. 2. Kyiv, 2020.
  42. Whittaker, Cyntia H. Russian Monarchy: Eighteenth-Century Rulers and Writers in Political Dialog. Illinois: Northern Illinois University Press, 2003.
  43. Yaremenko, Maksym. Pered vyklykamy unifikatsii ta dystsyplinuvannia: Kyivska pravoslavna mytropoliia u XVIII stolitti. Lviv: Vyd-vo UCU, 2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-29

Як цитувати

Potapenko, S. (2022). Між біографією і пропагандою: Михайло Козачинський та його «Журналъ или описанїе лѣтъ и преславныхъ, высокоторжественныхъ побѣдъ блаженныя и вѣчнодостойныя памяти Петра Великого, отца Отечествїя, перваго імператора всероссійскаго» (1744) . Київська Академія, (19), 37–77. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.37-77

Номер

№ 19 (2022): Київська Академія

Розділ

Статті: Києво-Могилянська академія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Svitlana Potapenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).