Віддзеркалення актуальної богословської проблематики в стінописах лаврської школи першої третини XVIII ст.

Автор(и)

  • Alina Kondratiuk Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2021.18.161-190

Ключові слова:

Гетьманщина, лаврська живописна школа, Велика Успенська церква, Троїцька надбрамна церква, монументальний ансамбль, богословська програма, система розписів, богословська полеміка, Євхаристичне пересуществлення

Анотація

У статті розглянуто найпоказовіші монументальні ансамблі лаврської школи першої третини XVIII ст., розписи Великої Успенської і Троїцької надбрамної церков Києво-Печерської лаври, в контексті актуальних тенденцій духовного й культурного життя Гетьманщини. Простежено тісний зв’язок зображень і супровідних написів у системі розписів цих храмів із тогочасною церковною літературою. З’ясовано, що найбільш акцентованою в богословській програмі розписів обох лаврських храмів була тема Св. Літургії, яка з другої половини XVII ст. набула особливої гостроти в українському богослов’ї. Предметом гострої богословської полеміки Києва та Москви було питання про момент таїнства Літургії, у який здійснюється Євхаристичне пересуществлення. Залучено тогочасні видання українських православних друкарень, що висвітлювали цю проблематику. Зауважено також низку розбіжностей між київськими й московськими працями у тлумаченні інших догматичних питань.

Монументальні ансамблі лаврської школи першої третини XVIII ст. аналізуються як віддзеркалення цієї проблематики. Наголошено, що вперше ідею образного відображення літургійного обряду на стінах вівтаря було втілено у розписах Великої Успенської церкви Києво-Печерської лаври, і це започаткувало тематику, яка на протязі століття стала тради-
ційною. На підставі зіставлення збереженого проєкту барокових розписів Великої церкви і наявних зображень Троїцької надбрамної церкви, а також супровідних написів, стверджується, що ідейно-художній зміст монументальних розписів лаврської школи першої третини XVIII ст. віддзеркалив найактуальніші ідеї свого часу, зокрема, гостру богословську полеміку другої половини XVII ст. про момент здійснення Євхаристичного пересуществлення.

Біографія автора

Alina Kondratiuk, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Кандидат мистецтвознавства, начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Автор-упорядник видання: «Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври: Каталог» (Київ: НКПІКЗ, Видавництво «КВІЦ», 2005).

Посилання

  1. Biletskyi, Platon. Ukrainske mystetstvo druhoi polovyny XVII — pochatku XVIII stolit. Kyiv: «Mystetstvo», 1981.
  2. Feodosii Sofonovych. Khronika z litopystsiv starodavnikh, peredm., koment. Yuriia Mytsyka, Volodymyra Kravchenka; za red. Valeriia Smoliia. Kyiv: «Naukova dumka», 1992.
  3. Feodosii Sofonovych. «Vyklad o tserkvy sviatoi». In Feodosii Sofonovych. Khronika z litopystsiv starodavnikh, peredm., koment. Yuriia Mytsyka, Volodymyra Kravchenka; za red. Valeriia Smoliia, 265–284. Kyiv: «Naukova dumka», 1992.
  4. Guseva, Aleksandra, and Kameneva, Tat’yana, and Polonskaya, Irina. Ukrainskie knigi kirillovskoj pechati XVI–XVIII vekov: Katalog izdanij, hranyashchihsya v Gos. b-ke SSSR im. V. I Lenina. 3 vol. Vol. 2., p.1: Kievskie izdaniya 2-j poloviny XVII v. Moskva: Gosudarstvennaya biblioteka im. V. I. Lenina, 1981.
  5. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 1, №№ 5411–5413.
  6. Istomin, Mihail. «Opisanie ikonopisi Kievo-Pecherskoj lavry». CHteniya v Istoricheskom obshchestve Nestora Letopisca 12 (1898): 34–89 (otd. 3 (prilozhenie)).
  7. Korzo, Marharyta. «“Myr s Bohom choloviku” u konteksti katolytskoi moralnoi teolohii kintsia XVI — pershoi polovyny XVII st». In Inokentii Gizel. Vybrani tvory, III: 195–262. Kyiv–Lviv: Svichado, 2011.
  8. Mihajloviћ Radovan. «Uticaj zapadnoevropske ikonografije na kompozicije “Udovichina leptira” i “Izgnan’e trgovaca iz hrama”, raђenoj u srpskom slikarstvu XVIII veka». Zbornik za likovne umetnosti Matice srpske 2 (1966): 291–303.
  9. Miliaieva, Liudmyla. «Rosiisko-ukrainsko-serbski zviazky 14–18 st». Obrazotvorche mystetstvo 4 (1976): 28–30.
  10. Milyaeva, Lyudmila. «Ikonografiya i krasnorechie ukrainskogo barokko (rospisi Nadvratnoj cerkvi Kievo-Pecherskoj Lavry)». In Vostochnohristianskij hram. Liturgiya i iskusstvo, red.-sost. Aleksej Lidov, 308–316. Sankt-Peterburg: Izd-vo «Dmitrij Bulanin», 1994.
  11. Monumentalnyi zhyvopys Troitskoi nadbramnoi tserkvy KyievoPecherskoi lavry: Kataloh, avt.-upor. Alina Kondratiuk. Kyiv: NKPIKZ, Vydavnytstvo «KVITs», 2005.
  12. Pashchenko, Yevhenii. «Pro pokhodzhennia stinopysiv monastyria Krushedol u Serbii». In Ukrainske mystetstvo u mizhnarodnykh zviazkakh: Zb. nauk. pr., za red. Vasyliia Afansieva, 66–106. Kyiv: «Naukova dumka», 1983.
  13. Pekarskij, Pyotr. Nauka i literatura v Rossii pri Petre Velikom. 2 vol. Vol. 2: Opisanie slavyano-russkih knig i tipografij 1698–1725 godov. SanktPeterburg, Izd-vo tovarishchestva «Obshchestvennaya pol’za», 1862.
  14. Petro Mohyla. Evkholohion, albo molytvoslov ili Trebnyk. Kyiv: Drukarnia Kyievo-Pecherskoi lavry, 1646., reprynt. vyd. Kanberra–Miunkhen–Paryzh, 1988.
  15. Petrov, Nikolaj «YUzhno-russkie ikony». Iskusstvo v YUzhnoj Rossii. ZHivopis’, grafika, hudozhestvennaya pechat’ 11–12 (1913): 459–505.
  16. Petrov, Nikolaj. «Kievskaya Rozhdestvo-Predtechenskaya ili Borisoglebskaya cerkov’». Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 2 (1896): 253–283.
  17. Petrov, Nikolaj. «Ob uprazdnennoj stenopisi velikoj cerkvi KievoPecherskoj Lavry». Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 4 (1900): 579–610.
  18. Sluzhebnyk (Bozhestvennaia lyturhyia yzhe v sviatykh otets nashykh Yoanna Zlatoustoho, Vasylyia Velykoho y prezhdesviashchennaia). Kyiv: Drukarnia Kyievo-Pecherskoi Lavry, 1620.
  19. Sluzhebnyk (Leiturhiarion, syiest: sluzhebnyk). Kyiv: Drukarnia Kyievo-Pecherskoi Lavry, 1629.
  20. Sluzhebnyk. Lviv: Drukarnia Uspenskoho bratstva, 1637.
  21. [Sluzhebnik]. Moskva: Moskovskij pechatnyj dvor, 1602.
  22. Titov, Fyodor. Imperatorskaya Kievskaya duhovnaya akademiya v eya trekhvekovoj zhizni i deyatel’nosti (1615–1915 gg.). Kiev: Tip-fiya KievoPecherskoj Uspenskoj lavry, 1915.
  23. Vishnevskij, Dmitrij. Kievskaya akademiya v pervoj polovine XVIII veka. Kiev: Tipografiya I.M. Gorbunova, 1903.
  24. Vissarion (Nechaev), episkop. Tolkovanie na Bozhestvennuyu Liturgiyu po chinu Sv. Ioanna Zlatousta i Sv. Vasiliya Velikogo, 4-e izd. (vnov’ peresmotrennoe). Sankt-Peterburg: Izdanie knigoprodavca I. L. Tuzova (Gostinnyj dvor, № 45), 1895, reprint. izd., Sergiev Posad: SvyatoTroickaya Sergieva Lavra, 1996.
  25. Yakovenko, Natalia. U poshukakh Novoho Neba. Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv: Laurus, Krytyka 2017.
  26. Zholtovskyi, Pavlo. Monumentalnyi zhyvopys na Ukraini XVII–XVIII st. Kyiv: «Naukova dumka», 1988.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2022-06-02

Опубліковано

2022-06-03

Як цитувати

Kondratiuk, A. . (2022). Віддзеркалення актуальної богословської проблематики в стінописах лаврської школи першої третини XVIII ст. Київська Академія, (18), 161–190. https://doi.org/10.18523/1995-025X.2021.18.161-190

Номер

№ 18 (2021): Київська Академія

Розділ

Матеріали міжнародної робітні «The Kyiv Church Metropolia searching for its identity in the 16th — 18th centuries»

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Alina Kondratiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).