Ut unum sit: стосунки Риму і Константинополя на сторінках руських історичних наративів XVII ст.

Автор(и)

  • Nataliia Sinkevych Університет ім. Людовіка-Максиміліана. Мюнхен, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025X.2021.18.141-160

Ключові слова:

Київська митрополія, конфесійна полеміка, руська традиція, розкол Церкви, унія

Анотація

Історія Церкви стала одним із найпотужніших елементів у конфесійній літературі Раннього Нового часу. Руські полемічні твори не були винятком; як уніатські, так і православні автори широко використовували факти церковної історії, вважаючи себе продовжувачами київського християнства. Розуміючи історичний наратив як логічну послідовність подій з неявними причинно-наслідковими зв’язками, я збираюся проаналізувати появу і трансформацію двох важливих історичних наративів: про розкол Церкви та про Флорентійську унію. Обидві історичні оповіді написано з полемічною метою і тісно пов’язано між собою. Граючи з іменами, датами та джерелами, руські церковні автори Раннього Нового часу намагалася дати історичний огляд взаємин між Руссю, Константинополем та Римом. Середньовічна візантійська та слов’янська полемічні традиції вже не були надійними джерелами для цього. Інше ставлення до історіографічних авторитетів спровокувало зміщення ієрархії цитованих джерел. Руська традиція, представлена агіографічними текстами та руським хронографом, цитується переважно уніатськими авторами, а не православними. Для них це найважливіший історичний доказ того, що їхній власний історичний вибір — унія з Римом — не суперечить, а продовжує віру їхніх предків: київських митрополитів домонгольської доби.

Біографія автора

Nataliia Sinkevych, Університет ім. Людовіка-Максиміліана. Мюнхен

Кандидат історичних наук, науковий співробітник Університету ім. Людовіка-Максиміліана (Мюнхен). Остання монографія: «“Патерикон” Сильвестра Косова: переклад та дослідження пам’ятки» (Київ: Видавець Олег Філюк, 2014).

Посилання

«Apokrisis, Sochinenie Hristofora Fileleta. V dvuh tekstah Pol’skom i Zapadno-Russkom». in Russkaya istoricheskaya biblioteka, 7: 1003–1820. Sankt-Peterburg, 1882.

Berezhnaya, Liliya. «“True faith” and Salvation in the works of Ipatii Potii, Meletii Smotryts’kyi, and in early-modern testaments». Cahiers du Monde russe 3 (2017): 435-464.

Buchynskyi, Bohdan. «Slidy velykoruskykh literaturnykh tvoriv pro Florentiisku uniiu ta uriadovoho aktu moskovskoho pravytelstva v “Istorii Florentiiskoho soboru” 1598 roku». Zapysky naukovoho tovarystva Shevchenka 115, kn. 3 (1913): 23–28.

Gosudarstvennyj Istoricheskij Muzej, Sin 123.

Gosudarstvennyj Istoricheskij Muzej, Sin 139.

Iednosc Swięta Cerkwie Wschodniey y Zachodniey, Od Początku Wiary S. Katholickiey Obficie Rozkrzewiona: W Ruskie Kraie Od Przyięcia Krztu S. Szczęśliwie Zawitała. Prawami Y Przywileiami Od Naiasnieyszych K. I. M. Polskich Potęznie Warowana. Przeciw Skryptowi Synopis nazwanemu, Rocznymi Dzieiami Rvskimi Okrzszczonemu. Nowo Wystawiona przez Bractwo Wilńskie PrzenaświętrzeyTroycy W Jedności z S. Kościołem Rzymskim będące. Wilno, 1632.

Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 1, spr. 53.

Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, Sofiia 494 (590).

Kalnofoyski, Athanasius. Teraturgima lubo cuda, ktore byly tak w samym... Monastyru...Kiiowskim. Kijów, 1638.

Kirillin, Vladimir. «“CHuzhoe” v drevnerusskih skazaniyah o ferraroflorentijskom sobore». Drevnyaya Rus’. Voprosy medievistiki 1 (2000): 86–94.

Klirik Ostrozhskij. «Istoriya o Listrikijskom si est’ o razbojnicheskom Ferarskom ili Florentijskom sobore. Vkratce voistinu spisana». In Russkaya istoricheskaya biblioteka, 19: 433–476. Sankt-Peterburg, 1903.

Kopystenskij, Zahariya. «Palinodiya, ili Kniga oborony Kafolicheskoj Svyatoj Apostol’skoj Vskhodnoj Cerkvi i sv. Patriarhov i o grekah i rossah hristianekh». In Russkaya istoricheskaya biblioteka, 4: 313–1200. SanktPeterburg, 1878.

Kossow, Sylwester. Paterikon Abo Zywoty SS. Oycow Pieczarskich: Obszyrnie Słowieńskim ięzykiem przez Swiętego Nestora Zakonnika y Latopisca Ruskiego przedtym napisany. Teraz zaś z Greckich, Lacińskich, Sowiańskich y Polskich Pisarzow obiasniony y krocey podany. Kijów, 1635.

Kreuza-Rzewuski, Leon. «Obrona jedności cerkiewnej». In Russkaya istoricheskaya biblioteka, 4: 157–312. Sankt-Peterburg, 1878.

Nikolov, Angel. Mezhdu Rim i Konstantinopol. Iz antikatolicheskata literatura v Bоlgariya i slavyanskiya pravoslaven svyat (XI–XVII v.). Sofiya: Fondaciya «Bоlgarsko istorichesko nasledstvo», 2016.

O błędach rusińskiego obrządku to jest Elucidarius errorum ritus ruthenici (1501) czyli Jan z Oświęcimia wobec idei unii kościelnej z prawosławnymi Rusinami, edited by Marek Niechwiej. Kraków: Collegium Columbinum, 2012.

Petrov, Nikolaj. «Zapadno-russkie polemicheskie sochineniya XVI v». Trudy Kievskoj Duhovnoj Akademii 3 (1894): 343–383.

Pociej, Hipacyusz. Obrońca wiary s. Katolickiey Hypacyusz Pociey Metropolita całey Rusi, biskup Włodzimierski y Brzeski, zbijający dowodnemi y gruntownemi racyami błędy Melecyusza Patryarchi Alexandryiskiego, y z nim całey odszczepioney od kościoła powszechnego, Grecyi. Supraśl, 1768.

Sinkevych, Nataliia. «Sacral past, ancient saints and relics — the remembrance of Kyiv Rus’ in hagiographical texts at the time of Petro Mohyla». In Crossroads from Rus’ to…, ed. Rafał Dymczyk, Ihor Krywoszeja, Norbert Morawiec, 35–43. Częstochowa-Humań-Poznań: Transclusion library, 2015.

Smotrycki, Meletius. Apologia Peregrinatiey do Kraiow Wschodnych przez mie Meletivsza Smotrzyskieo [...] Roku P. 1623 y 24. obchodzonej, przez fałszywą Bracią słownie y na pismie spotwarzoney, do przezacnego Narodu Ruskiego [...] sporządzona y podana. Dermań, 1628.

Smotrycki, Meletius. Paraenesis: abo Napomnienie od w Bogv wielebnego Meletivsza Smotrzyskiego, rzeczonego archiepiskopa połockiego, episkopa witepskiego y mśćisławskiego, archimandrytę wileńskiego y dermańśkiego do przezacnego Bractwa Wileńskiego cerkwie S. Ducha, a w osobie iego do wszystkiego tey strony narodu ruskiego vczynione anno 1628 Decembr. 12. Kraków, 1629.

[Smotrycki, Meletius]. Trenos o iest Lament iedyney S. powszechney apostolskiey Wschodniey Cerkwie. Wilno, 1610.

Stradomski, Yan. «Spor “Rusi s Rus’yu” o cerkovnoj skhizme v religioznoj polemike Rechi Pospolitoj XVI−XVII vv». in Religiya i rus’, XV–XVIII vv., ed. Andrej Doronin, 341–351. Moskva: ROSSPEN, 2020.

Synopsis albo krotkie spisanie praw, przywileiow, swiebod y wolnosci od naiaśnieyszych s. pamięci krolow [...] polskich y wielkich xiąząt Wiel. X. Lit. y Ruskiego etc. etc., przezacnemu, starowiecznemu narodowi ruskiemu pod posłuszeństwem s. oyca patriarchy konstantinopolskiego stale y nieodmiennie od okrzczenia sie swoiego trwaiącemu nadanych y poprzysiężonych. Na kształt rocznych dzieiow rvskich w osobie obywatelow koronnych y Wiel. X. L. relligiey starożytney graeckiey w Chrystusie braci duchownych y świeckich Bractwa Cerkiewnego Wileńskiego uprzywileiowanego. Supplementum. Wilno, 1632.

Tkachuk, Ruslan. Polemichna tradytsiia uniinykh pysmennykiv kintsia XVI — pershoi polovyny XVII st.: doba i postati, tekst i prototekst, rytoryka i poetyka. Kyiv: KMM, 2019.

Zema, Valerii. «Mizh apokryfom ta istoriieiu (Florentiiska uniia v pravoslavnii polemitsi)». In «A sie yeho sriebro»...: Zb. prats na poshanu chl.-kor. NAN Ukrainy Mykoly Fedorovycha Kotliara z nahody yoho 70-richchia, 207–224. Kyiv, 2002.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-03

Номер

Розділ

Матеріали міжнародної робітні «The Kyiv Church Metropolia searching for its identity in the 16th — 18th centuries»