Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI — у XVII столітті

Автор(и)

  • Ivan Almes Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130145

Ключові слова:

монастирська бібліотека, книжкова культура, монастицизм, «списки книг», Slavia Orthodoxa, Львівська єпархія, Крехівський монастир, Львівський монастир Св. Онуфрія, Підгорецький монастир

Анотація

Здійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.

Спонсори дослідження

  • Міжнародна програма для докторантів Європейського університету Віадріна (Франкфурт на Одері
  • Німеччина)

Посилання

  1. Almes, Ivan. «Bohosluzhbovi knyhy u Krekhivskomu vasylianskomu monastyri u druhii polovyni XVIII st.» Istoriia relihii v Ukraini: Naukovyi shchorichnyk 1 (2014): 155-168.
  2. Almes, Ivan. «Do istorii formuvannia knyhozbiren monastyriv Lvivskoi yeparkhii v druhii polovyni XVII — seredyni XVIII st.» Istoriia relihii v Ukraini: Naukovyi shchorichnyk 1 (2015): 83-98.
  3. Almes, Ivan. «Do istorii Krekhivskoi monastyrskoi biblioteky pershoi polovyny XVII st.» in Pravoslavia v Ukraini: Zbirnyk materialiv III Vseukrainskoi naukovoi konferentsii. 2: 386-397. Kyiv, 2013.
  4. Almes, Iwan. «Źródła do historii bibliotek klasztornych eparchii lwowskiej XVII–XVIII wieku. Inwentarze bazyliańskiego monasteru w Krechowie». In Textus et studia, pod. red. M. Hałaburdy, J. Szczepaniaka. 3: 7-27. Kraków, 2015.
  5. Arkhiv Iugo-Zapadnoi Rossii, izdavaiemyi Komisiieiu dlia razbora drevnikh aktov pri kievskom, podolskom i volynskom general-gubernatore. P. 1, vol. 10. Kіev, 1904.
  6. Beales, Derek. Prosperity and Plunder. European Catholic Monasteries in the Age of Revolution, 1650-1815. Cambridge, 2003.
  7. Bochkovska, Valentyna. «Istoriia Pochaivskoho monastyria u vizytatsiiakh XVIII — pershoi chverti XIX st.» Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy 13 (2009): 24-25.
  8. Boianivska, Marta. «Svitski perepysuvachi knyzhok v ukrainskii knyhopysnii kulturi XV — seredyny XVII stolit». Zapysky NTSh 233 (1997): 239-250.
  9. Brad, Gregory S. The Unintended Reformation. How a Religious Revolution Secularized Society. Cambridge; Massachusetts; London, 2012. Burke, Peter. Społeczna historia wiedzy. Warszawa, 2016.
  10. Charipova, Liudmyla. Latin Books and the Eastern Orthodox Clerical Elite in Kiev, 1632–1780. Manchester and New York: Manchester University Press, 2006.
  11. Chartier, Roger. The Order of Books. Readers, Authors, and Libraries in Europe between the Fourteenth and Eighteenth Centuries. Stanford, 1994.
  12. Chuba, Halyna. Ukrainski rukopysni uchytelni Yevanheliia. Doslidzhennia, katalohy, opysy. Lviv, 2011.
  13. Chystiakova, Marina. «Rukopisnyie Prolohi Lvovskoi natsyonalnoi nauchnoi bibliotieki Ukrainy imieni V. Stiefanyka». Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka: zb. nauk. pr. 3 (19) (2011): 353-354.
  14. Derwich, Marek. «Monastycyzm w Polsce średniowiecznej i nowożytnej. Uwagi terminologiczne». In Christianitas et cultura Europeae. Księga Jubileuszowa profesora Jerzego Kłoczowskiego. 1: 255–259. Lublin, 1998.
  15. Dovha, Larysa. Systema tsinnostei v ukrainskii kulturi XVII stolittia (na prykladi teoretychnoi spadshchyny Inokentiia Gizelia). Kyiv; Lviv, 2012.
  16. «Dukhovnyi zavit iieroskhymonakha Ioila ihumena y osnovatelia Krekhovskoho monastyria 1638 goda». In Naukovyi sbornyk, izdavaiemyi literaturnym obshchestvom Halytsko-Russkoi Matytsy. Hod izdaniia chetvertyi 1868. I-IV: 321-334. Lvov, 1869.
  17. Dziuba, Olena, and Frys, Vira. «Biblioteky Ukrainy». In Istoriia ukrainskoi kultury u 5 tomakh. Vol. 3: Ukrainska kultura druhoi polovyny XVII–XVIII st., 814–832. Kyiv, 2003.
  18. Encyclopedia of Monasticism. Vol. 2. Chicago; London, 2000.
  19. Evans, G. R. The History of Monasticism. The Western Tradition. London; New York, 2016.
  20. Fiska P., Peper I., Stockinger Th., and Wallnig Th. «Res Publica Litteraria». In Geschichte der Buchkultur. Bd. 7: Barock, ed. by Ch. Gastgeber, E. Klecker, 129–160. Graz, 2010.
  21. Grzebień, Ludwik. «Rutka Teofil». In Polski słownik biograficzny. 33: 203-204. Warszawa, 1991-1992.
  22. Heneralni vizytatsii tserkov i monastyriv Volodymyrskoi uniinoi yeparkhii kintsia XVII — pochatku XVIII stolit: Knyha protokoliv ta okremi opysy, edited by A. Gill, I. Skochylias. Lviv; Liublin, 2012.
  23. Hingley, Sheila. «Ecclesiastical Libraries: Libraries for the Higher Clergy». In The Cambridge History of Libraries in Britain and Ireland, edited by E. Leedham-Green, T. Webber. Cambridge, 2006.
  24. Hordynskyi, Yaroslav. «Rukopysy biblioteky monastyria sv. Onufriia u Lvovi». Zapysky ChSVV vol. 1, issue 2–3 (Lviv, 1925): 234-272.
  25. Hupchick, Dennis P. The Bulgarians in the Seventeenth Century. Slavic Orthodox Society and Culture under Ottoman Rule. Jefferson; London, 1993.
  26. Inokentii Gizel. Vybrani tvory u 3 tomakh. Book 1, vol. 1. Kyiv; Lviv, 2012.
  27. Isaievych, Iaroslav. Voluntary Brotherhood. Confraternities of Laymen in Early Modern Ukraine. Edmonton; Toronto, 2006.
  28. Isichenko, Ihor, arkh. Istoriia ukrainskoi literatury: epokha Baroko (XVII–XVIII st.). Navchalnyi posibnyk. Lviv, 2011.
  29. Isichenko, Ihor, arkh. Asketychna literatura Kyivskoi Rusy. Kharkiv, 2005.
  30. Jolly, Claude. «Unité et diversité des collections religieuses». In Histoire des bibliothèques françaises. Vol. 2: Les Bibliothèques sous l’Ancien Régime (1530–1789), sous la dir. de Claude Jolly, 11–27. Paris: Promodis-Éd. du Cercle de la Librairie, 1988.
  31. Kallendorf, Craig. The Virgilian Tradition: Book History and the History of Reading in Early Modern Europe. Aldershot, 2007.
  32. Katalog druków cyrylickich XV–ХVIII wieku w zbiorach Biblioteki Narodowej, red. Z. Żurawińska, Z. Jaroszewicz-Pieresławcew. Warszawa, 2004.
  33. Kataloh kyrylychnykh starodrukiv Lvivskoi naukovoi biblioteky im. V. Stefanyka NAN Ukrainy. Issue 3: Vydannia drukaren Lvova: Mykhaila Slozky, Arseniia Zhelyborskoho, Yosyfa Shumlianskoho, monastyria sv. Yura. Lviv, 2000.
  34. Katalog tserkovnoslavianskykh rukopisei i staropiechatnykh knig kirillovskogo pisma, nakhodiashchikhsia na arkhieologichesko-bibliograficheskoi vystavkie v Stavropigialnom zaviedienii, compiled by A. Petrushevych. Lvov, 1888.
  35. Kmet, Vasyl. «Inventari Uspenskoi ta Sviatoonufriivskoi monastyrskoi tserkvy u Lvovi 1579 r.» Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia istorychna 35 (2000): 494-510.
  36. Kolbukh, Mariia. «Knyhozbirnia Pidhoretskoho monastyria: istoriia formuvannia». Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka: zb. nauk. pr. 3 (19) (2011): 394-421.
  37. Korogodina, Maria. Kormchaia kniga v Galitsyi (XVI — nachalo XVII veka). Sankt-Peterburg: BAN, 2015.
  38. Korzo, Margarita. «Russkaia katekhiticheskaia traditsyia XVII — pervoi poloviny XVIII v.: k postanovkie issliedovatielnoi zadachш». In Chieloviek v kulturie russkogo barokko. Sbornik statiei po mater. miezhd. konf. IF RAN, Moskva, 28–30 sientiabria 2006 g., 199-207. Moskva, 2007.
  39. Koshil, Oksana, and Ulianovskyi, Vasyl. Starozhytnia biblioteka Mykhailivskoho Zolotoverkhoho monastyria: sproba rekonstruktsii kyrylychnoi zbirky. Kyiv, 2008.
  40. Kryzhanovskyi, Arystarkh. «Ruska “kroinyka” z ХVII v.» Zapysky NTSh 62 (1904): 1-3 (Miscellanea).
  41. Kuczyńska, Marzanna. Ruska homiletyka XVII wieku w Rzeczpospolitej. Ewolucja gatunku — specyfika funkcjonalna (Cyryl Stawrowiecki: Ewangelia pouczająca. Rachmanów 1619; Joannicjusz Galatowski: Klucz rozumienia. Kijów 1659). Szczecin, 2004.
  42. Kukushkina, Margarita. Monastyrskiie bibliotieki Russkogo Sieviera. Ochierki po istorii knizhnoi kultury XVI — XVII vekov. Leningrad, 1977.
  43. Kyrylychni rukopysni knyhy u fondakh Lvivskoi naukovoi biblioteky im. V. Stefanyka NAN Ukrainy. Kataloh. Vol. 1 (XI–XVI st.). Lviv, 2007.
  44. Kyrylychni starodruky u fondakh biblioteky ottsiv vasylian pry Sviato-Onufriivskomu monastyri u Lvovi XVI–XIX stolit. Kataloh, compiled by Stanislav Voloshchenko. Zhovkva, 2015.
  45. Lehner, Ulrich. Enlightened Мonks: the German Benedictines, 1740-1803. Oxford, 2011.
  46. Luppov, Sergei. Kniga v Rossii v XVII viekie. Lenіngrad, 1970.
  47. Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy im. V. Stefanyka NAN Ukrainy, viddil ridkisnoi knyhy, II st. 2348; II st. 2361; II st. 30465.
  48. Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy im. V. Stefanyka NAN Ukrainy, viddil rukopysiv, f. 3, od. zb. 10, 132, 302, 415, 75, 76, 798, 815.
  49. Mytsko, Ihor. «Ideolohichna borotba na Ukraini v XVII st. i formuvannia ta sklad bibliotek». In Bibliohrafichna informatsiia i suchasnist: zbirnyk naukovykh prats, 102–111. Kyiv, 1981.
  50. Natsionalnyi muzei u Lvovi imeni Andreia Sheptytskoho, Rkl-141, Rkk-681.
  51. Niedźwiedź, Jakub. Kultura literacka Wilna (1323–1655): retoryczna organizacja miasta. Kraków, 2012.
  52. Ohiienko, Ivan. Ukrainska literaturna mova XVI-ho st. i ukrainskyi krekhivskyi Apostol. Varshava, 1930.
  53. Okenfuss, Max J. The Rise and Fall of Latin Humanism in Early-Modern Russia: Pagan Athors, Ukrainians, and the Resiliency of Muscovy. Leiden; New York; Köln, 1995.
  54. Panuś, Kazimierz. Historia kaznodziejstwa. Kraków, 2007.
  55. Paszkiewicz, Urszula. Cathalogus cathalogorum. Inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej od XVI wieku do 1939 roku. T. 1–2. Warszawa, 2015.
  56. Pawłyszyn, Andrij. «Prawosławne i unickie monastery męskie na terenie eparchii lwowskiej w latach 1596–1739. Przyczynek do powstania nowego katalogu». In Klasztory mnisze na wshodnich terenach dawnej Rzeczypospolitej od XVI do początku XX wieku, red. J. Gwiożdzik, R. Witkowski, A. Wyrwa, 277–286. Poznań, 2014.
  57. Pawłyszyn, Andrij. Monastery męskie eparchii lwowskiej w latach 1596–1739. Praca doktorska. Lublin, 2006 (maszynopis).
  58. Petrushevych, Antonii. Svodnaia Halitsko-Russkaia lietopis s 1600 po 1700 god. Lvov, 1874.
  59. Pidłypczak-Majerowicz, Maria. «Polska literatura bibliologiczna na temat badań proweniencyjnych w zbiorach starych druków. Zarys problemu». In Kraków–Lwów: Biblioteki XIX–XX wieku. XIII: 7-21. Kraków, 2014.
  60. Rodak, Paweł. Pismo, książka, lektura. Rozmowy: Le Goff, Chartier, Hébrard, Fabre, Lejeune. Warszawa, 2009.
  61. Shchurat, Vasyl. «Khristos paskhon. Lvivski virshovani dialohy z 1630 r.» Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka 117–118 (1913): 137-178.
  62. Shkrabiuk, Petro. Krekhiv: dorohy zemni i nebesni. Lviv, 2002.
  63. Shustova, Yulia. Dokumienty Lvovskogo Uspienskogo Stavropigiiskogo bratstva (1586–1788): Istochnikoviedchieskoie issliedovaniie. Moskva, 2009.
  64. Sinkevych, Natalia. «Sylvestr Kosov — vykladach Kyievo-Mohylianskoho kolehiumu: rekonstruktsiia navchalnykh kursiv cherez pryzmu intelektualnykh interesiv vykladacha». In Shliakh u chotyry stolittia. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Ad fontes — Do dzherel» do 400-i richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii (12–14 zhovtnia 2015 roku), 41–50. Kyiv, 2016.
  65. Sinkevych, Natalia. Paterykon Sylvestra Kosova: pereklad ta doslidzhennia pamiatky. Kyiv, 2014.
  66. Sinkevych, Nataliia. Laudare benedicere praedicare: Dominikanskyi orden na Volyni v kintsi XVI — na pochatku ХIХ st. Kyiv, 2009.
  67. Sitnikova, L. «Vilenskiie kirillovskiie izdaniia kontsa XVI — piervoi poloviny XVII v. vo lvovskikh sobraniiakh». In Fiedorovskiie chtieniia 1982. Moskva, 1987.
  68. Skruten, Ivan Yosafat. «“Synopsys” Plisnesko-Pidhoretskoho monastyria». Zapysky ChSVV vol. 1, issue 1 (Lviv, 1924): 92–103; vol. 1, issue 2 (Lviv, 1925): 303-313; vol. 1, issue 4 (Lviv, 1927): 580–591; vol. 3, issue 1 (Lviv, 1930): 156-164.
  69. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lviv, f. 129, op. 1, spr. 539, 1033, 1034.
  70. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lviv, f. 684, op. 1, spr. 2186, 3009.
  71. Velykyi Skyt u Karpatakh. Vol. 1: Pateryk Skytskyi. Synodyk, edited by M. V. Kuhutiak. Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, 2013.
  72. Velykyi Skyt u Karpatakh. Vol. 2: Velykyi Skyt u dokumentakh i materialakh XVII–XXI st., edited by M. V. Kuhutiak. Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, 2015.
  73. Vuitsyk, Volodymyr. «Monastyr Sviatoho Onufriia u Lvovi». In Vuitsyk V. Vybrani pratsi. Do 70-richchia vid dnia narodzhennia, 48-59. Lviv, 2004.
  74. Vuitsyk, Volodymyr. «Oboronnyi vasylianskyi monastyr v Terebovli». Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavratsiia» 11 (2000): 39-48.
  75. Vyrskyi Dmytro. Roksolany sered Sarmativ: richpospolytska istoriohrafiia Ukrainy (kinets XV st. — 1659). Kyiv, 2013.
  76. Wyczawski, Hieronim. «Kościelne zbiory biblioteczne (wiek XVI–XVIII)». In Dzieje teologii katolickiej w Polsce. T. 2: Od odrodzenia do oświecenia, cz. 1: Teologia humanistyczna, 519-551. Lublin, 1975.
  77. Yakovenko, Natalia. U poshukakh Novoho neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv: Laurus; Krytyka, 2017.
  78. Yaremenko, Maksym. «Kyivski monastyrski ta pryvatni chernechi biblioteky XVIII stolittia i «literaturni upodobannia» monashestva». Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk 8/9 (2004): 346-365.
  79. Zapasko, Yakym, and Isaievych, Yaroslav. Pamiatky knyzhkovoho mystetstva. Kataloh starodrukiv, vydanykh na Ukraini. Vol. 1 (1574–1700). Lviv, 1981.
  80. Zhukovskyi, Arkadii. Petro Mohyla i pytannia yednosty tserkov. Kyiv, 1997.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-21

Як цитувати

Almes, I. (2017). Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI — у XVII столітті. Київська Академія, (14). https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130145

Номер

№ 14 (2017): Київська Академія

Розділ

Статті: Terra Academica

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Ivan Almes

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).